Ремонт по-ніжинські, або куди поділися 12 мільйонів гривень

Не вперше у Ніжині з’являються проблеми із залізничним транспортом, а точніше – із дотриманням правил безпеки на залізниці. Але чи не вперше ці конфузи виникають не з вини громадян.

Адміністрація станції Ніжин, посилаючись на ремонт колій, ввела у експлуатацію єдиний санкціонований перехід – пішохідний міст, що висотою прирівнюється приблизно до триповерхівки. Необхідність також і наземного переходу через колії керівництво станції просто проігнорувало, не залишивши людям іншого вибору, як переходити колії, піднімаючись на міст. Ціною такого халатного, щоб не сказати, зневажливо-цинічного ставлення чиновників до пересічних громадян стали життя 3-х людей. Їх здоров’я виявилось недостатньо міцним, аби подолати величезну кількість сходинок і витримати подібне навантаження… У молодої дівчини після підняття на міст зупинилося серце, у чоловіка стався інсульт (інфаркт), а жінка похилого віку потрапила під потяг після закриття наземного переходу, перебігаючи залізничне полотно в недозволеному місці… Зрозуміло, якби на станції було обладнано перехід через колії, цих страшних подій можна було б запобігти.

Виразником справедливого обурення містян стала Народна рада Ніжинщини, створена активістами задля контролю діяльності місцевих чиновників та здійснення ефективного народовладдя. Після ряду марних запитів до чиновників місцевого та регіонального рівнів, на одному із засідань Народної ради було вирішено надіслати звернення до, так би мовити, «останньої інстанції» – Президента та Прем’єр-міністра. А поки ніжинці чекають на відповідь та сприяння очільників держави, ми вирішили поспілкуватися із головою цієї відомої у місті громадської організації, що лобіює інтереси громади. Отож детальніше – у розмові з Миколою Науменком.

- Миколо Миколайовичу, що примусило Вас – від імені Народної Ради Ніжина, писати звернення до очільників держави? Чи намагалися вирішити ці проблеми на місцевому рівні?

– Що тільки не робили! Які тільки пороги не оббивали!.. І – жодного реагування… Залишається остання надія – звернення до Президента та Прем’єр-міністра України. Сподіваюсь, вони нарешті почують цей, без перебільшення, крик душі…

Передісторія сьогоднішньої проблеми така: наше місто поділено залізницею на дві частини. До недавнього часу ніжинці користувалися переходами через 1-4 колії. Мали також міцну високу Чернігівську платформу, з якої зручно було здійснювати посадку у вагони електропотягу. І все б добре, та у жовтні 2013 року за наші ж кошти зробили нам велику проблему. Платформу демонтували, а переходи закрили на невизначений термін. Людей, у прямому сенсі слова, загнали на пішохідний міст висотою 8 метрів. Це тяжко і небезпечно, особливо для людей похилого віку та слабких здоров’ям. Ця так звана «реконструкція» сприяла тому, що на мості й на залізничній колії (через відсутність переходу) загинули три людини. Серед них – молода 23-річна дівчина, яка померла прямо посеред мосту. З діагнозом – серцева недостатність – фізичні навантаження їй просто були протипоказані. Для таких людей, а також людей похилого віку, повинні бути створені відповідні умови. Виходить, керівництво залізничного вокзалу свідомо поставило їх – без перебільшення – фактично на межу виживання.

- А чим мотивували ліквідацію існуючої Чернігівської платформи? Невже цей залізничний об’єкт уже не підлягав ремонту?

– З приводу демонтажу платформи ми звертались на урядову «гарячу лінію» і отримали відповідь від першого заступника начальника залізниці Івана ФЕДОРКА. Він повідомив, що пасажирська платформа на станції Ніжин була побудована у 1946 році згідно із встановленими нормативами. Посадовець запевнив, що протягом цього часу – до 2009 року – керівництвом залізниці вживалися усі заходи для збереження та утримання об’єкту в задовільному стані. Однак внаслідок тривалої експлуатації в умовах постійного атмосферного впливу, а також вібрацій – внаслідок інтенсивного руху пасажирських та вантажних потягів – несучі елементи платформи втратити здатність витримувати існуючі навантаження. Для забезпечення безпеки руху поїздів та збереження життя і здоров’я пасажирів керівництво залізниці було вимушене прийняти рішення про демонтаж платформи.

Від себе скажу: ця відповідь не відповідає дійсності. Провівши невеличке розслідування, ми виявили, що платформа не мала конструкцій та несучих елементів, які могли б піддатися корозії і вийти із строю. Вона була насипана із піску та гравію.

У 2009 році було зроблено капітальний ремонт, покладено новий асфальт, збудовано каси, лавки, освітлення, зроблено все для зручності пасажирів. Платформа могла б служити ще сотню років. Але її вирішили знищити… Два тижні потужний екскаватор завантажував на КАМАЗи та трактори залізобетонні блоки, пісок та гравій і вивозили їх у невідомому напрямку. Загалом було вивезено 1000 м кубів будівельного матеріалу. На всі роботи витратили 12 мільйонів гривень. Але такий об’єм робіт навряд чи передбачає подібні над-солідні вливання, без яких, до речі, можна було б і обійтися.

- Ви натякаєте на те, що не всі кошти були використані за цільовим призначенням?

– На жаль, у цьому не доводиться сумніватися. Подібні схеми «відмивання» коштів давно стали звичними – і не лише у загальнодержавному, а й у місцевому масштабі. Подібних прикладів довго шукати не доводиться – наприкінці 2011 та на початку 2012 років на залізничному вокзалі Чернігова також було проведено реконструкцію. На вікнах стояли міцні дубові коробки з подвійними рамами та мармуровими підвіконнями, на яких можна було б не лише сидіти а й, без перебільшення, навіть танцювати. Матеріали були екологічно чистими, а виконані будівельні роботи – якісними. Усе було зроблено для зручності людей. Але за рішенням бандитської влади усе це знищили, а на місці добротних вікон поставили пластикові блоки з тоненькими, ніби паперовими підвіконнями. На них навіть обпертися страшно, бо можуть одразу ж зламатися. На ремонт було витрачено немалі кошти, хоча паралельно з цим працівників залізниці відправляли у відпустки за власний рахунок. Економили, знову ж таки, на комфорті людей, – замість 10 вагонів електропотяга на маршрут пускали лише 6.

Названі факти свідчать про безгосподарську діяльність керівників залізниці. За чутками, на Укрзалізниці діють мафіозні корупційні схеми, спрямовані на відмивання коштів. Я переконаний, що саме ці «мафіозі в законі» прибрали колишнього міністра Георгія Кирпу, бо він заважав впроваджувати їх схеми.

Та зараз не про це… Уявіть лише: вже більше трьох місяців з цими питаннями та відповідними пропозиціями ми блукаємо владними коридорами. Але, на превеликий жаль, з місця зрушити радянську бюрократичну систему майже нереально…

- Що Ви можете запропонувати – як альтернативу уже зробленій і запланованій залізничниками роботі?

Ми вважаємо, що реконструкцію можна здійснити, не руйнуючи існуючі платформи. Навіщо здійснювати таку громіздку роботу? Ми знайшли інший – і дешевший, і більш конструктивний шлях. Аби ввести в експлуатацію довгу посадочну платформу, потрібно просто дооблаштувати її ліве крило. Це було би максимально зручно для пасажирів. А ще – дозволило б зекономити більшу частину витрачених коштів. Але керівництво чомусь обрало дорожчий варіант і, до того ж, на шкоду людям. Чому, можна тільки здогадуватись. Кому це вигідно?

- Розкажіть про кінцевий результат, на який Ви очікуєте після звернення до головних очільників влади країни?

– Сподіваємось, що нас почують і зрозуміють.

А ще – просимо відкрити платформу №2 через 1-4 колії, а також через п’яту колію – вихід на автостанцію. Зробити це можна за зразком залізничного переїзду – при відсутності потягів відчиняти ворота, аби люди могли безперешкодно перейти на інший бік, не підіймаючись на міст.

Аби виконати прохання жителів, необхідне бажання і воля чиновників. Якщо нас не почують – будемо діяти більш радикальними методами – влаштовувати акції протесту аж до блокування залізниці. Ми не потерпимо чиновницького свавілля – не за те гинули хлопці на Майдані і продовжують віддавати свої життя у цій підступній війні. Ми будемо боротися за справедливість, за те, щоб кожен ніжинець відчував себе комфортно та захищено у рідному місті.


Поділитись:
Comments:

2 thoughts on “Ремонт по-ніжинські, або куди поділися 12 мільйонів гривень

  1. живу у цьому місті

    поки хтось знов не помре на мосту не буде здвигу. грошенята зтирили не ніжинське керівництво. хоча їм видно теж перепало. не знайти кінців...

    0
  2. smallcat

    Ремонт - жах, як-то кажуть "все для людей". А які електропоїзди виходять на маршрут: брудні, зламані сидіння і двері, часом,навіть, скла немає у дверях, погано опалюються, або,взагалі, не опалюються (навіть електропоїзди підвищеного комфорту), а ціни на проїзд постійно підвищууються. Найгірше те, що все керівництво залізниці знає про це, але нічого не змінює на краще.

    1

Напишіть відгук

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong> 

Current ye@r *