Осягати минуле і творити майбутнє

Саме під таким гаслом відбулося засідання науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю Перемоги над  нацистською Німеччиною. Ініціювали зустріч методисти районного відділу освіти Ніжинської РДА.

Під час реєстрації кожному учаснику вручили нагрудний знак у вигляді червоного маку – символу скорботи за загиблими під час цієї кривавої війни. Такий знак цього річ з відомих причин масово будуть застосовувати в Україні під час відзначення Дня Пам’яті та Дня Перемоги замість георгіївської стрічки.

Теми доповідей, які підготували історики та краєзнавці, ілюстрували різноманітні аспекти життя окупованого Ніжина початку 40-их років, тому слухачам було цікаво почути маловідомі факти із історії нашого міста.

Питання щодо інформаційного потенціалу фотографії як історичного джерела при вивчення Ніжина в період окупації розкрив старший викладач, доцент кафедри історії України та політології НДУ імені Миколи Гоголя, кандидат історичних наук Максим Потапенко. Він продемонстрував декілька світлин, на яких зафіксовані вулиці, головна площа, вокзал, пам’ятки культури нашого міста і наочно продемонстрував, скільки історично значимої інформації може містити, здавалося б із першого погляду, звичайне фото. Іще один старший  викладач вищезгаданої кафедри педуніверситету Геннадій Дудченко представив змістовну доповідь на тему «Ніжинські вісті» – газета окупованого міста у 1942-1943 роках».

Протягом конференції заслухали дослідження викладачів, учителів загальноосвітніх шкіл та студентів, які стосувалися Ніжинської музичної школи у 1942-1943 роках, ніжинських остарбайтерів у світлі документів міської біржі праці, долі єврейського населення в період окупації та багато ін.

Підсумки конференції підбила методист відділу освіти Тетяна Черненко філософськими роздумами про пам’ять поколінь.

– Пам’ять…Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових світлин, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, вона не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом.

Пам’ять… Вона втілюється не тільки в бронзі, мармурі, граніті, вона живе у душах людей, в спогадах про ті, уже далекі, але до болю тривожні роки війни. Пам’ять про героїв живе у серцях вдячних нащадків.

Пам’ять живих – це продовження життя тих, хто переступив поріг вічності. Вогонь памяті вищий за усі обеліски, бо то – вогонь Серця. Минуть століття, приходитимуть у світ все нові й нові покоління, але ніколи не забудеться подвиг нашого багатостраждального народу, який зробив величезний внесок у Перемогу.


Поділитись:
Comments:

Напишіть відгук

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong> 

Current ye@r *