Заступники міського голови прокоментували чергову 69 сесію міської ради

І. В. Алєксєєнко

Нині триває дія мораторію на розширення штатів і збільшення кошторисів державних установ. Попри це, і штат , і кошторис Управління праці і соціального захисту населення Ніжинської міської ради збільшені. В чому така необхідність?

Це пов’язано з тим, що розширюється база соціальних послуг. За останній рік на управління праці і соціального захисту покладені обов’язки по роботі з внутрішньо-переміщеними особами, з учасниками АТО та членами їх сімей і звичайно ж, наша субсидіальна «революція». Збільшується кількість категорій громадян, які отримують пільги та субсидії. Для організації ефективної і оперативної роботи потрібна і відповідна кількість працівників.

Так, задекларована кабміном і профільним міністерством система спрощення надання субсидій  в реалії дуже ускладнила роботу Управління праці і соціального захисту. По – перше, це дуже стислі терміни, за умови відсутності єдиної інформаційної бази, яка може корегуватись надавачами послуг. Нині,  це робиться практично в ручному режимі.

По – друге, це відсутність і належної для обсягів та строків роботи матеріальної бази (застарілий  комп’ютерний парк, дуже слабка серверна служба). Через це, Управління навіть перейшло на спеціальний режим роботи: є спеціалісти, які приходять у шість годин ранку і відпрацьовують робочий день, а є спеціалісти, які приходять, наприклад, по обіді і працюють до десятої години вечора. Та навіть з таким режимом, ми ще далекі від сто відсоткового результату в обслуговуванні людей. Суттєво гальмує роботу і те, що надавачі послуг вчасно не подають інформацію.

Наше місто, в більшості, як правило місто пенсіонерів, бюджетників і пільговиків. Тож налагодити роботу соціальної структури вкрай необхідно.

І велика вдячність міській раді і виконавчому комітетові за розуміння з яким поставилися до проблеми. Для забезпечення стабільної роботи одного з найважливіших структурних підрозділів який забезпечує надання соціальних послуг, для недопущення соціального збурення збільшили і кошторис, і штат. Були виділені кошти на придбання нових комп’ютерів, їх  хоч і не багато, але вони сучасні. Належно облаштували і зал прийому громадян.  А рішенням 69 сесії міської ради  на сім одиниць збільшено штат установи. Це не керівні посади. Це спеціалісти і ними  посилюються відділи по роботі зі зверненнями громадян. Навантаження на міський бюджет мінімальне. Адже вони будуть отримувати мінімальну заробітну плату та й вакантні місця будуть заповнюватись поступово, практично, протягом півроку. Управління праці і соціального захисту специфічна структура. Тому люди, які приходять туди на роботу, проходять трьохмісячне стажування в процесі якого адміністратори визначають чи має ця людина, окрім навичок роботи з оргтехнікою, вміння і витримку працювати з людьми, чи володіє достатньою культурою,чи знає що таке кодекс державного службовця. Дуже жорсткий відбір. Аж  до того, якщо в людини поганий почерк, то не факт, що її візьмуть на роботу. Бо більшість реєстрів в управлінні й досі ведеться вручну, а  ними користуються й інші працівники.

Рішення про розширення штатної чисельності, однозначно, було необхідним і своєчасним.

О. Г. Баранков

Результативність і підготовленість роботи сесії міської ради.

Які Ваші висновки?

Шістдесят дев’ята сесія пройшла, практично в повноцінному робочому режимі. Всі питання порядку денного, в основному, були розглянуті. Що стосується двох знятих то ,зокрема,  в ситуації з питанням про розірвання договору оренди по організації паркувальних місць та спрямування паркувального збору в місті, я так розумію, більше відіграли роль особисті мотиви депутатів.

Що стосується, наприклад, направлення на доопрацювання питання дозволу на списання майна комунальним підприємством Виробниче управління комунального господарства, то у депутатів виникло багато сумнівів і що до кількості майна, і щодо його реальної непридатності. Тому, в певній мірі, це і непідготовленість і самого підприємства, і профільної депутатської комісії, яка мала все з’ясувати належним чином і доповісти на сесії.

Потребує ретельнішої уваги саме ведення сесії. Маю на увазі коригування участі в роботі сесії присутніх на засіданні, особливо що стосується виступів. Я розумію, люди прагнуть озвучити свою думку в момент прийняття рішення. Але безладом і звинуваченнями, як то було під час розгляду земельних питань, результату не добитися. Треба працювати ще на стадії розгляду питання в комісіях і відповідних службах.

Що стосується виділення земельних ділянок  учасникам АТО. Тут нам треба відповідальніше попрацювати. Першими земельні ділянки отримали сім’ї загиблих і поранених, і це правильно. А тепер маємо визначити за якими критеріями ми продовжимо цю роботу. Кому в першу чергу надавати. Сьогодні приходять матері, дружини учасників АТО і ставлять логічне питання: їх сини, чоловіки прослужили по 9 місяців на передовій, інші кілька тижнів. І останні уже отримують землю, а їхні – ні. Маємо розробити наступні критерії черговості.

В цілому, варто відзначити, що  питання які обговорювались на погоджувальній раді перед пленарним засіданням, всі пройшли.

А от питання скасування рішення виконавчого комітету про встановлення ціни на проїзд у міському транспорті не було внесено в порядок денний.   Можливо, для ніжинців такий крок депутатського корпусу незрозумілий. Але для нього є підстави. По – перше, питання вносилось з голосу, тобто не було опрацьоване постійними депутатськими комісіями, не пройшло процедуру оприлюднення на офіційному сайті. На перший погляд, це формалізм. Але саме така процедура унеможливлює, як одну з підстав, до скасування прийнятого рішення міської ради в судах. Не менш значима і та обставина, що буде після прийняття. Скасування пройде голосуванням, а от забезпечення місту безперебійного руху пасажирського транспорту не зробиться саме по собі. Мають бути розроблені організаційні моменти, підготовлені відповідними службами. Прийняти популістське рішення легко, а от виправити його наслідки, зачасти, без втрат не вдається. Питання треба повноцінно опрацювати, щоб знати що приймати. Зараз воно розглядається робочою групою за участі фахівців і громадськості.

Відзначу прийняття Положення про відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету. Я вважаю, що треба підвищити і рівень керівництва цим відділом, і рівень відповідальності. Не мають люди ходити по десять  разів і оббивати пороги, бо їх не можуть належно обслужити. Я тільки й встигаю скарги приймати. Затверджений документ, маю надію, виправить цю ситуацію.

По 69 сесії міської ради висновок зроблю один – треба серйозніше і відповідальніше підходити до опрацювання рішень які виносяться на розгляд і прийняття. І це стосується без винятку і виконавчих структур, підприємств та організацій, і не в меншій мірі – профільних депутатських комісій і самих депутатів. Бо інакше – проблем в реалізації рішень і їх наслідках не уникнути.

С. О. Осадчий

Фінансові питання міста і робота депутатського корпусу.

Чи є у цих відносинах прогалини?

Підготовка і винесені проекти рішень підтверджують, що проблем в місті дуже багато. А от хід розгляду і прийняті рішення демонструють ступінь вболівання за місто.

Зміни до бюджету міста, або так звані фінансові питання, пройшли опрацювання в профільних депутатських комісіях, на погоджувальній раді і були прийняті більшістю голосів.

Але ж окрім внесення змін в розподіл коштів бюджету ми маємо працювати і над його наповненням. Це теж фінансові питання. І саме в цьому визнаю своє розчарування роботою депутатського корпусу.

Ще під час затвердження порядку денного, фактично без запитань і вагомих, як на мене, пояснень було знято питання «Про розірвання договору оренди №220 від 15.10. 2011 року по організації паркувальних місць та спрямування паркувального збору в м. Ніжині». Найбільше вразило те, що жоден з депутатів навіть не поцікавився ні мотивами як винесення цього питання на порядок денний, так і його зняття.

Я не берусь пояснювати поведінку депутатів. Для мене важливо пояснити в чому необхідність пропонованого проекту рішення. Підписаний договір оренди у 2011 році в реаліях сьогоднішнього дня виявився далеким від запланованих  надходжень до міського бюджету. І причина у чесності і прозорості з боку орендаря. Договором визначалось 120 кв.м під паркову. У звітах декларується 240 кв. м. А фактично використовується в рази більше. Ми запропонували внести уточнення, відповідно до реально використовуваних розмірів парковок, днів роботи, кількості паркувальних місць. Нас одразу звинуватили в тиску на бізнес і пригрозили відмовитись від орендованих площ через те, що вони несуть збитки орендарю.  У наданому поясненні, зазначили, що фактично використовують територію тільки біля ринку. Графік плаваючий, у більшості випадків працюють у четвер, п’ятницю, суботу та  неділю з 9 годити ранку до 13. Окрім семи святкових днів. Кількість місць не вказали. Написали, що займають двісті кв. м. Нехитрий підрахунок: ширина паркомісця чотири метри. Ну машина ж менше не займає. 200 ділимо 4 – це 50 метрів погонних. Якщо порахувати від воріт біля ресторану до зупинки площа Заньковецької то вийде що під парковкою зайнято значно більше. До цього додайте ще й пояснення про те, що паркували вони машини лише 80 днів за рік. Хто має всім наданим поясненням вірити, якщо при заявлених збитковості і «тиску», розривати договір вже не хочуть.

Всі виявлені в ході аналізу «незрозумілості» і фактично відсутній реальний облік роботи парковок(від перевірок з боку податкових органів просто «бігали»), дають підстави робити висновок про втрати міського бюджету. А це вже має бути питання економіки, а не амбіцій і прізвищ.

Ніхто не наполягає щоб паркуванням займалось комунальне підприємство. Будь ласка, хай працює приватна структура, але за умови сплати місту те, що належне від даного виду і умов діяльності. Прозорість не залежно від прізвищ за якими стоїть бізнес. Це відповідально, але логічно і чесно.

На наступний рік затверджена мінімальна ставка податку для парковок  0, 03. Враховуючи реалії ситуації в країні розуміємо і людей, і бізнес. Основна вимога – працюй без обману, бо дурять не когось персонально, дурять усе місто.

Не можу зрозуміти чим завинив перед депутатами і проект рішення міської ради «Про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Ніжина». Ще в лютому цього року він розглядався на профільній депутатській комісії. Тож зауваження що питання не вивчене, як на мене, відмовка. Проект витримав процедуру оприлюднення на офіційному сайті міської раді. Проект проаналізовано і фахівцями, які тривалий час займаються рекламною діяльністю, і наглядовими органами, зокрема Антимонопольним комітетом, і фахівцями економічного відділу та фінансового управління. Під час підготовки врахували всі надіслані зауваження і поправки. Фактично цей проект був опрацьований фахово із усіх сторін.

Запропонований документ передбачає плату за розміщення реклами, від її виду, базову ставку 1 % мінімальної заробітної плати.  Зробили так з метою, що буде підійматись зарплата і плюс із коефіцієнтами то і бюджет буде поповнюватись. Ми працювали і над впливом реклами на вигляд міста, щоб вона і не псувала його, і була безпечною. І щоб мати змогу орієнтуватись по сплаті( щоб це було не менше, ніж сьогодні платять за оренду землі), бо не завжди виділяється земля. А запропоновані у документі позиції  пришвидшують вирішення і цього питання.

Депутати не розглядали цей проект. А питання по зовнішній рекламі на сьогодні не врегульоване взагалі.

Можливо був суто корпоративний інтерес. Можливо хтось у цьому проекті побачив загрозу власному бізнесу чи серйозну конкуренцію. Може хтось просто побоявся висловити свою позицію голосуванням. Розмірковувати можна, але ж це час і втрати міського бюджету. Не варто забувати, що реклама це і один із тих елементів які сприяють інвестиційному клімату.

Чи чекати суттєвих правок від депутатів? Навряд. Вся справа в тому що базовим документом на підставі якого розроблено Положення є закон про рекламу і нічого «особистого» ми не вносили. Завдання органів влади зробити все, щоб не порушувалися ні закони, ні будь чиї права, щоб підприємець міг вільно проводити свою діяльність, а бюджет повноцінно наповнювався.

Тож підводячи підсумок у роботі 69 сесії міської ради, на жаль, змушений констатувати, є місце особливим підходам до розгляду питань порядку денного без надання на те пояснень в сесійній залі.

Аналіз і висновки

від Григорія Олійника

В принципі, сесія пройшла результативно. Питання, які планувались, практично всі розглянуті. Є пара моментів, які, на мій погляд, були недопрацьовані і в результаті – відповідне голосування. Це стосується Положення про зовнішню рекламу, що дійсно важливо для міста. На жаль. Не всі депутати з ним ознайомились і це потягло розмови різного толку на зразок прив’язки до майбутніх виборів і вбачання якоїсь загрози для майбутніх кандидатів чи осіб, які бажають проводити рекламу. Насправді, питання опрацьовується вже півроку. Очевидно, наша помилка в тому, що перед сесією не пройшли, як кажуть, по другому колу засідання депутатських комісій з винесенням і тих змін, які внесли в процесі напрацювання документу. Чому це питання мене хвилює? По-перше, нині треба упорядкувати рекламу в місті. Зауваження роблять і містяни, і самі депутати, і що головне – ДАІ. По-друге – це надходження до бюджету міста. Висновки зробили. Пройдемо по всіх комісіях, «освіжимо» думки.

Подібна ситуація і з питанням парковок у місті. Нині розпочато процесс перемовин з суб’єктами господарювання в цій сфері діяльності. Є пропозиції, які будуть опрацьовуватися. Зокрема момент вартості паркування. Та сума, яка закладена в Положенні про місцеві податки і збори, якщо її задіяти, то паркування буде розкішшю.  Вказана ставка 0,09 пропонується замінитись цифрою у 0,03. Тоді вартість спуститься до нині діючих сум. Ще один момент – сама організація паркування і визначення паркувальних місць. Є договори, які діють нині і які треба упорядковувати в цьому плані. З цих причин і знято проект з розгляду. Думаю, детальневідпрацювання в комісіях тут тежнеобхідне. Пройшло узагальнено, а детального вивчення не було. А питання важливе. У 2014 році збір до міського бюджету за паркування невиконаний. Подібна тенденція і у першому кварталі 2015.

Були і питання з «голосу». Це виділення земельних діляноку часникам АТО. На 6 ділянок, які громадяни-заявники знайшли самі, подано заяви і графічні матеріали. Щоб ніхто не розпускав пліток і не спекулював на цій темі, інформую. Є певне застереження по цих землях. Вони вільні, та поки що не мають чітко сформованих меж та наявного проїзду. Це відмічено в рішенні сесії. Спочатку попрацюють служби (землевпорядні, архітектура), формуючи межі і проїзд, а потім і самі ділянки. Людей поставили до відома, отримали їх згоду. Все устаткується, тоді і буде можливість видати людям документи на землю для оформлення.

Були на сесії і земельні ділянки зі скандалами. По одній історія давня. У ІІІ мікрорайоні колись роздавались земельні ділянки. Щодо законності і порядку того дійства говорити не буду. Дивом одна ділянка, вдічі більша ніж сусідські,  залишилась вільною. Можливо, це з розряду схем резервування ділянок «для когось». Мешканка міста її виявила і на свій страх та розсуд почала оформлення землевпорядної документації. Профільна земельна комісія по рекомендувала цю ділянку в резерв для учасників АТО. Рішенням сесії наддали дозвіл на виготовлення проекту землевідведення сім’ї ніжинця загиблого в зоні АТО. Перша ж заявниця звернулася до суду.

Питання вільних земель серйозне і дуже болюче, бо абсолютно вільних просто немає. По 20-30 років обробляються як городи, навіть є якісь документи, що колись виділялись, та на сьогодні просто немає ніякого оформлення. У цій ситуації вступає в силу моральна сторона і вона не з легких. Ті, хто обробляв, мали надію на якийсь додаток до свого прожитку, а тепер мають цю надію полишити. А заяви від учасників АТО надходять. Що робити? Інколи хлопці навіть тримають образу за ситуації з протистоянням. А як тут обійти проблему? Пояснюю, варіантів інших немає. Якщо б то було пустирище… Так навіть якщо таке і віднайдемо на окраїні міста, то де взятии інфраструктуру там (водо-, електро-, газомережі)? А у людей, які мають віддати ділянки, на яких працюють вже не одним поколінням, своя правда. Це складно все.

У земельних питаннях на цій сесії були і питання «з бородою». І ситуація по них лежить більше у моральній площині. Люди отримали дозволи ще у жовтні 2013 року. Тоді земельна комісія відмовилась розглядати ці питання. Та її підмінила комісія з питань законності та правопорядку. Винесли на сесію, назбиралось і голосів депутатів. Вже тоді було зрозуміло, що ситуація некоректна, як мінімум. Але… На сьогодні там є ділянки, які і приватизовані вже. А от два пункти «зависли» у часі. Як вчиняти далі? Чесно скажу – не знаю. Ситуація може тягнутися роками. Хочу, щоб усі зрозуміли, отримати дозвіл на розробку документів означає вивчення земельної ділянки щодо можливості її надання у приватну власність, але це не гарантія. І тільки при розробці проектів виявлять, які є обмеження, що не дадуть змоги будуватися? У випадку з двома нашумівшими пунктами, то відповідно до закону процедура правильна, а моральна сторона…

Зіштовхнулися ми і ще з однією «земельною» проблемою. Її коріння у місцевих податках і зборах. Люди, які проживають археологічних та природоохоронних зонах міста, стали заручниками непродуманого державного законодавства. Тоді як інші сплачують податок на землю, де розташовані їх обійстя, близько 50 грн. в рік, мешканці таких зон мають платити у десятки разів більше. Тому що в названих зонах можлива тільки оренда земельної ділянки. Мешканцям і приватного сектору, і членам ОСББ починають нараховуватися суми, які сягають від 3 до 5 тисяч гривень. І як тут бути? На допомогу не чекайте, бо ні субсидій, ні пільг немає на цей платіж. Є Земельний Кодекс і його положення, а, значить, маєте змогу чи ні – платіть 3 ставки земельного податку і все. Це справжня халепа для людей. Закон треба змінювати на рівні держави. А на місцевому рівні ми можемо лише розірвати договори оренди з людьми, які подали про це заяву. І такий прецендент у нас вже відбувся на цій сесії. Це все, чим можемо допомогти людям нині.

І ще про допомогу, але вже комунальним підприємствам. Так, внесли зміни в міську программу їх підтримки. Іншого виходу нині не має. Аналізуємо стан підприємств, і вимальовується сумна картина. Нині діючі тарифи на їх послуги покривають витрати на надання цих послуг аж на 60 -65 відсотків. Решту сміливо називайте збитками. І їх сума за півріччя 2015 р. по ЖЕКам і КП «ВУКГ» вже сягнула більше мільйона гривень. Чергова дилема – або-або. Або встановлювати 100 відсоткові тарифи, як того вимагає закон, або дотувати підприємства з міського бюджету. Навалити все на людей, чи потягнуть? Тому дотуємо з міського бюджету через цільову програму, допоки не знайдемо механізму компенсації. І це не прибутки. Це лише змога вийти на «0», щоб продовжити забезпечення послугами населення міста.

От вам і аналіз роботи сесії. Де змогли знайти порозуміння – є варіанти вирішення проблем з деяким, хай хоча б і з частковим полегшенням. А там, де протистояння і власні інтереси – топчемося на місці і набиваємо гулі. А маємо розвиватись у пошуку. Пам’ятаєте, криза може означати і занепад, і нові можливості. Головне – обрати для себе визначення.

 

Відділ інформаційно-аналітичного

забезпечення та комунікацій з громадськістю

 


Поділитись:
Comments:

Напишіть відгук

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong> 

Current ye@r *