Державно-політичний чин українського народу протягом 1918-1923 рр., залишив яскравий слід в усіх сферах українського державотворення, в тому числі й у поштовій справі, зокрема, у виданні українських марок. Ці марки, окрім їх матеріальної цінності як предметів філателістичного колекціонування, мають ще більшу вартість, як історичні документи, що відображають добу збройної боротьби за Українську Соборну Самостійну Державу та героїчних змагань українського народу за свободу.
Доречно згадати, що в історії державності України перші поштові марки були введені в обіг 18 липня 1918 р. номіналом у шагах, за ескізами непересічних митців Георгія Нарбута та Антіна Середи. Спочатку затверджені ескізи українських художників було використано для випуску так званих марок-грошей. Затримка з виготовленням гривень, труднощі з дрібними банкнотами та вилучення з обігу розмінних монет, спонукали Народне міністерство фінансів УНР до ухвалення 18 квітня 1918 р. Закону «Про запровадження розмінних марок в Україні». Щоправда, на той час, коли марки-шаги з’явилися в обігу, Української Народної Республіки вже не існувало, а на зміну їй 29 квітня 1918 р. постала Українська Держава на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. У 1919 р. уряд С. Петлюри продовжував друкувати марки в Кам’янці-Подільському та в 1920 р. у Станіславі. Мали бути й номінали вищої вартості по 60, 80 шагів і т.д. з портретами кн. Костянтина Острозького, Св. Володимира, кн. Ольги, гетьманів Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка та ін. Проте ці проекти не були реалізовані.
На всіх п’яти марках містився напис: «Українська Народня Республіка». На зворотному боці кожної купюри був нанесений тризуб. Малюнки для перших двох марок виконав А. Середа, три інших – Г. Нарбут.
Марки-шагівки – це унікальні пам’ятки української філателії. Маючи свою державну символіку, монетарну систему та налагоджений поштовий зв’язок Уряд УНР звернувся до Всесвітнього поштового союзу (ВПС) з проханням про прийняття до складу, що надавало молодій державі міжнародного визначення. Однак прохання було відхилено, оскільки УНР на той час не мала дипломатичних відносин з державами, які входили до ВПС.
Проголошення ЗУНР засвідчили надруки різних зразків («Західно-Українська Народна Республіка», «Укр. Н. Р.», «З. У. Н. Р.») 1918–1919 рр. на австрійських поштових марках. До обігу були залучені виключно поштові марки колишньої Австро-Угорської імперії. Перед тим, як застосувати на поштових відправленнях австрійські знаки поштової оплати, проводили їхню українізацію.
У травні 1919 р. випущено поштову марку Гетьманським урядом з написом «Українська Держава». У 1920 р. на замовлення українського уряду у Відні виготовлена серія із 14 поштових марок («Пошта. Українська Народня Республіка») із зображеннями Державного герба, будинку Центральної Ради, портретів Б. Хмельницького, І. Мазепи, С. Петлюри, Т. Шевченка, краєвидів і сцен народного побуту України. В обіг ці поштові марки у зв’язку з більшовицькою окупацією не поступили.
У фондовій колекції Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського зберігається філателістична колекція, серед якої поштові марки України посідають вагоме місце. Поштові випуски закуплено музеєм в 1989 р. у філателіста, колишнього викладача Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Володимира Юрійовича Назарова.
Дослідження сфери застосування марок і грошей «шагівок» – надзвичайно цікаве, науковці відкривають для себе безліч різноманітних нюансів в історії розбудови держави.
Ірина Радей, науковий співробітник відділу Музей
«Поштова станція» НКМ ім. І. Спаського
