27 грудня 30 років тому (1994) засновано Ніжинську міську газету «Вісті». Перший номер газети вийшов 6 січня 1995 року.
Ця газета стала єдиною в області й однією з небагатьох в Україні серед комунальних засобів масової інформації, які народилися вже у новій, незалежній державі. Її сьогоднішній порядковий номер вже перетнув півторитисячний рубіж. саме стільки разів друкована версія «Вістей» щотижня добрим другом, співрозмовником і порадником заходить в оселі й серця своїх передплатників та шанувальників. Наразі у щоденному режимі її інформаційно доповнюють однойменна фейсбук-сторінка та сайт «Ніжин.City».
Тридцять років – дата визначальна і в людському житті, для часопису ж і поготів.
Впродовж трьох десятиліть свого існування «Вісті» росли й професійно мужніли, розвивалися, набиралися сил і досвіду, з простого інформативного джерела виростаючи в літописця історичної правди життя міста та його мешканців.
Народившись у непрості часи становлення української державності й відправившись затим у вільне плавання, творці газети разом вміло й фахово вели своє дітище крізь бурі та рифи, трималися на плаву, зміцнюючи свої зв’язки з читачами й передплатниками, розширюючи й задовольняючи їхні інформаційні запити і побажання.
Як і тридцять років тому, «Вісті» продовжують бути на вістрі подій, намагаючись об’єктивно висвітлювати всі явища суспільного життя нашого міста та громади, прислухаючись до думки своїх найкращих друзів і найголовніших критиків – читачів.
Про газету, її історію та сьогодення розповідає Валерій Кичко, директор - головний редактор ТОВ «Медіацентр «Вісті»:
«Насправді днем народження нашого часопису можна вважати 27 грудня 1994 року – саме цього дня відбулася реєстрація друкованого органу. Засновником була Ніжинська міська рада. Багато зусиль та старань до того, щоб видання знайшло свій шлях до читача, було впізнаваним та цікавим, доклали його колишні редактори, досвідчені журналісти Валентин Зозуля та Олександр Безпалий, які організовували роботу редакції, налаштовували комунікації з передплатниками та засновниками, підбирали журналістські кадри тощо. Щодо мене, то в колектив «вістян» я потрапив з легкої руки Любові Романчук, яка очолила газету в 1996 році. На той час в мене позаду вже було навчання на природничо - географічному факультеті Ніжинського педагогічного інституту, а також навчання на факультеті журналістики при народному університеті культури, яке вів досвідчений журналіст Юрій Каганов та багаторічна, ще зі школи, співпраця з ніжинською районкою, чернігівським «Гартом» та «Деснянською правдою», куди за порадою ніжинського журналіста, майстра фотосправи Юрія Власовця й з «благословення» нашого вертіївського земляка, письменника, голови Спілки письменників України Юрія Мушкетика надсилав свої замітки з світлинами зі шкільного життя, висвітлював виробничі й сільські будні мешканців рідної Вертіївки тощо.
Завжди з теплотою згадую своїх перших професійних наставників, колег по роботі Світлану Потапенко, Любов Романчук, Віталія Пригоровського. Пізніше в наш колектив влилися Лідія Макаренко, Людмила Мельник, яка, до речі, й нині працює в редакції, Ігор Алексєєнко, Ігор Рудик, й тоді вже я ділився з молодшими колегами власними знаннями й досвідом не тільки у фотосправі й написанні матеріалів, верстки газети, налагодження комунікацій та організації творчого процесу тощо. За цей час у редакції газети працювали: Михайло Марченко, Світлана Потапенко, Лідія Макаренко, Надія Яковенко, Тетяна Фесюн, Петро Ткаченко, Світлана та Дмитро Буряк, Євген Ковалевський, Геннадій Дудченко, Валентина Серідко, Ігор Алексєєнко, Інна Петрухіна, Олександра Багмет, Ганна Жагловська, Максим Білоусенко.
БУЛО КОЛИСЬ....ВЖЕ ІСТОРІЯ.
Вже на посаді редактора нам з колективом довелося пройти тернистий і ризикований шлях роздержавлення преси і вже без підтримки засновників вирушати у самостійне плавання. Власне, ми й зараз продовжуємо це робити – паралельно з друкованою версією, розвиваємо інтернет-ресурси, працюємо над додатковими рекламними проектами, вивчаємо кращий досвід колег. Намагаємося навчатися, беремо участь у семінарах, тренінгах, вебінарах, робимо відеотрансляції, стріми, прямі ефіри. До речі, свого часу першими в області подали заявку, щоб доєднатися до платформи «City» й вже заробляємо на власному контенті хоч і невеликі, але ж власні гроші.
Сьогодні для Вас, наші шановні читачі, працюють Наталія Сокол, Тетяна Марченко, Людмила Соловйова.
Адміністративно - територіальні та поштові реформи, ліквідація районів, закриття поштових відділень, розвиток інтернет-мережі, а в останні два з половиною роки й війна дуже підкосило діяльність нашу редакційно-видавничу діяльність. Так, ми втрачаємо читачів, а, відповідно, й кошти на виробництво нашого інформаційного продукту. І з кожним наступним роком ситуація погіршується. Та з іншого боку, не всі люди хочуть отримувати інформацію тільки з електронних носіїв багато хто просто хоче це робити через друковані медіа. А хто перебуває ближче до людей, як не місцеві медіа? Хто краще за нас відчуває інтереси й потреби читачів? Тож сподіваюся, що з підтримкою наших читачів у «Вістей» ще буде можливість відзначити ще не один такий ювілей.
Катерина ГАВРИШ
