До Всесвітнього дня метеорології
Підкреслюючи важливість спостережень за атмосферою, прогнозування погоди та вивчення клімату для безпеки, економіки та попередження стихійних лих 23 березня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день метеорології. І хоч в Україні метеорологічна служба вже багато років підпорядковується Державній службі надзвичайних ситуацій, напередодні цього дня ми все ж таки вирішили зазирнути, так би мовити, за лаштунки цієї служби у нашому місті, запросивши до розмови директорку Ніжинської метеорологічної станції – найстарішої в Чернігівській області - Ніну ГЛУШКО:
-Загалом наразі на Чернігівщині функціонує сім метеорологічних станцій і наша таки справді, серед них найстаріша. Цього року їй виповнюється сто сорок один рік. Створена вона була при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, що на той час мав назву історико-філологічного інституту князя Безбородька, згодом станція спостереження за погодою перебазувалася до Ніжинського технічного училища. У 1924 році станцію перенесли на територію залізничного вокзалу і тільки з 1942 року і по сьогоднішній день метеорологічна станція отримала свою остаточну прописку на Василівській.
- Ніно Олексіївно, які основні функції покладаються на колектив станції?
- Метеорологічні станції не прогнозують погоду, а тільки надають інформацію, яку затим використовують у своїй роботі синоптики. Ніжинська метеостанція не тільки найстаріша в області, але ще і єдина автоматизована, тобто оснащена комплексом приладів та датчиків, які періодично ведуть метеорологічні, радіологічні, гідрометричні, агрометричні та штормові спостереження, збирають дані про стан атмосфери, автоматично вимірюють температуру повітря, вологість, тиск, швидкість та напрямок вітру, кількість опадів, рівень радіації у повітрі, температуру ґрунту, стан рослин й ряд інших важливих атмосферно-кліматичних величин, які затим передаються на центральний монітор систематизуються та відправляються цифровими каналами…
-Тобто станція працює за принципом: збір даних-обробка-передача. А де в цьому автоматизованому ланцюжку людина?
- Все це відбувається під цілодобовим наглядом співробітників станції. Загалом наш колектив наразі налічує сім фахівців, а саме: шість метеорологів – Тетяна Тронь, Леся Минько, Людмила Рідзель, Людмила Литвиненко, Олена Ярешко та один агрометеоролог – Валентина Чепела. Ці спеціалістки якраз і слідкують за безперебійною роботою усіх цих приладів, періодичністю спостережень (показники знімаються кожні три години, систематизацією показників та передачею їх як безпосередньо до Укргідрометцентру, так і до Чернігівського обласного центру гідрометеорології. Спостереження у будь-яку погоду, вночі й у вихідні якраз і є частиною їхньої роботи. Знову ж таки через постійні з відомих причин відключення електроенергії, перепади напруги, збої в роботі мобільного зв’язку тощо нерідко нашим фахівцям доводиться повертатися до роботи у, так би мовити, ручному режимі. Тож нерідко на метеомайданчику станції використовуємо як сучасні датчики й прилади, так і резервні термометри та інше обладнання…
-Ніно Олексіївно, Ви працюєте на станції вже понад чверть віку. Які погодно-кліматичні аномалії запам’яталися найбільше?
- Через зміну клімату, зокрема, глобальне потепління, погодні аномалії вже практично стали для нас новою нормою.Зими вже й справді стають теплішими, літо – спекотнішим. Впродовж короткого часу морози можуть змінюватися відлигою, зростає частота ураганів, торнадо, потужних гроз, повеней та тривалих посух навіть у тих регіонах, для яких ще десять-двадцять років тому вони були практично неможливими. Стосовно погодних аномалій, то для березня вони не рідкість. Ось, скажімо, якщо 7 березня 1964 року метеорологи фіксували температуру повітря 33 градуси морозу, то в останній березневий день 2024 року вона склала 23 градуси тепла. Щодо абсолютних температурних рекордів для нашого регіону впродовж, скажімо, останніх п’ятдесяти років, то екстремально холодною була погода 9 січня 1987 року, коли стовпчики термометрів опускалися до мінус 35 градусів, найспекотніше було у 2010 році – тоді 9 серпня було зафіксовано 39,4 градуса тепла…
-А що скажете з приводу цьогорічного водопілля?
-Його не буде. Загалом, за дзеркалом ґрунтових вод також дуже цікаво спостерігати. Його глибина визначається вимірюванням відстані від поверхні ґрунту до води у колодязях чи свердловинах. Мабуть, багато хто з ніжинців, які проживають у низинних мікрорайонах міста, пам’ятає весну 2006 року – тоді у багатьох обійстях вода дісталася погребів і навіть цокольних частин будинків, довго стояла на городах. Тоді рівень ґрунтових вод складав понад п'ятдесят сантиметрів, натомість у цьому році він становить 3,5 метра. Тод про яке водопілля може йти мова?!
-Ніно Олексіївно, а як Ви ставитеся до народних погодних завбачень? Чи довіряєте їм?
-До народних прогностиків та завбачень ставлюся скептично. Якщо колись щось і справджується, то це, повірте, просто збіг. За багато років роботи у системі гідрометеорології навчилася довіряти тільки фактам. І дослідженням своїх колег. Тому для мене найкращий прогностик – Укргідрометцентр, який у 95 процентів випадків абсолютно точно прогнозує погоду по регіонах на найближчі п’ять діб.
-Тож що нам обіцяє Укргідрометцентр найближчим часом ?
- Днями трохи похолодає, але не на довго. За кілька днів будемо знову радіти сонцю й теплу. Не обійдеться без незначних температурних «гойдалок», але для березня це звична справа. Тож із зимою вже практично можна попрощатися – думаю, що це хороша новина.
-Дякую за розмову
Записала Катерина МИХАЙЛЕНКО. Фото: Валерія Кичка
