Миколу Корниловича Пимоненка (21.03.1862-8.04.1912) називають «співцем українського села». Його картини «Весілля в Київській губернії» (1891), «Великодня утреня» (1891), «Свати» (1893), «Ворожіння» (1893), «Біля колодязя (Парубки)» (1894), «На ярмарку» (1898), «Брід» (1901), «Гуси, додому!», «Суперниці. Біля колодязя» (1909), «Гопак» та багато інших робіт є яскравим свідченням закоханості митця в Україну та глибокого знання ним повсякденного життя її людей.
М.Пимоненко у майстерні. Фото початку 1900 років.
Тонкий ліризм, яким наснажений кожен мазок майстра, передає його щиру любов до людей. Більшу частину цих робіт написано під Києвом, у с. Малютинці, де художник із сім'єю жив щоліта і де облаштував майстерню.
Останню із зазначених картин - «Гопак» у 1909 року придбав Лувр, а Миколу Пимоненка за цю картину удостоїли золотої медалі Салону де Парі Товариства французьких живописців.
Разом з тим, Микола Корнилович чудово розробляв і міські мотиви. Варто згадати «Зустріч з земляком», три варіанти «Київської квіткарки», «Бесіду», «Київський вокзал» та інші роботи. Міські реалії на деяких із них зображено дуже точно — це Київ, яким він був наприкінці XIX століття.
До міської серії належить і повний поезії і чарівного, мерехтливого світла «Вихід з церкви в Страсний четвер».
Вихід з церкви в Страсний четвер.
Перший варіант цього полотна, під назвою «Страсний четвер», експонувався 1904 року на Мюнхенській виставці й був куплений для одного з місцевих музеїв Німеччини. У Національному художньому музеї зберігається авторська копія картини менших розмірів кінця 1900-х. У цій картині Пимоненко передав невимовну колористичну красу від поєднання природного й штучного освітлення.
Така ж казкова заворожуючи чарівність світла і на полотнах «Великодня утреня», «Великдень в Малоросії». Багатофігурні композиції Пимоненка цікаві не тільки етнографічною складовою, а й винятковою індивідуальністю поз і образів кожного з численних героїв. В ці полотна варто вдивлятися поглядом крізь час і вражатися спостережливістю художника, що закарбував безліч психологічних моментів, тонких нюансів, легких, майже не вловимих, що їх не передати словами.
Репродукції творів Миколи Пимоненка вже більше ста років прикрашають поштові листівки різних країн. На виставках у відділі «Поштова станція» ці листівки користуються незмінною великою популярністю.
З прийдешніми Великодніми святами!
Л. Руденко,
завідувачка відділу «Поштова станція»
