170 років тому (1852) в передмісті Ніжина Магерках знайдено знаменитий «Ніжинський (Магерський ) скарб» срібників князя Володимира Великого із зображенням тризуба, а також срібників битих Ярослава Мудрого та Святополка Володимировича (всього біля 200 срібних монет).
Саме цей скарб є точкою відліку для наукового підтвердження думки про самобутність монет стародавньої Русі.
Більшість монет скарбу київський генерал-губернатор Д. Бібіков подарував російському цареві Миколі І восени 1852 року, більше сотні монет потрапили до Ермітажу в Санкт-Петербурзі, 31 монета надійшла до Мінцкабінету університету св. Володимира у Києві.
Іван Спаський у книзі «Тысячелетие древнейших монет России» пише: «Половина известных в настоящее время русских монет начала XI века происходит из Нежинского клада. Уже одно это обстоятельство указывает на исключительную ценность клада для исторической науки».
2 (20 квітня за ст. ст.) – 145 років тому народився Георгій Андрійович Максимович (1877 – бл. 1954, за іншими даними, бл. 1970), історик.
Викладач Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (з 1909 р.). Доцент (1917). Доктор історичних наук (1918). Професор (1919). Виконував обов’язки директора Ніжинського інституту народної освіти (1922). Читав лекції з історії, археології, історичної й економічної географії на Вищих жіночих курсах у Ніжині. Керував історичною секцією Ніжинської науково-дослідної кафедри (1922-1924). 1917 року за його ініціативи конференція Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька ухвалила рішення про читання курсу історії України.
Початкову освіту здобув у Чернігівській та Ялтинській гімназіях. На початку 1930-х рр. зазнав критики з боку партійних органів, з метою уникнути репресій виїхав за межі України (за деякими даними, проживав у Туркменістані й РФ).
17 (5 травня за ст. ст.) – 210 років тому народився Єгор Едуардович Дріянський (1812-1873), письменник.
Випускник Ніжинської Гімназії вищих наук кн. Безбородька (1831).
Фактично на замовлення О. Островського написав п’єсу з провінційного життя «Комедія в комедії» (1855). Її схвально оцінила критика, відзначивши достовірність етнографічного матеріалу й природність характерів.
Автор повістей «Квартет» (1858), «Амазонка» (1860), детективу «Ізумруд Сердоліковим» (1863), автобіографічної повісті «Цукерка» (1863), роману «Туз» (1867), мисливської повісті «Записки мелкотравчатого» (1857), комедії «Бог не видасть, свиня не з’їсть» (1872).
19 – 70 років тому народився Микола Якович Ігнатенко (1952), педагог, науковець.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1973).
Працював учителем математики Ніжинської ЗОШ №8 (1973-1977), директором Ніжинської ЗОШ №5 (1977-1978), завідуючим відділом освіти Ніжинського міськвиконкому (1978-1981).
Засновник наукової школи теорії та методики навчання математики, у межах якої проводяться наукові дослідження з визначення методологічних та методичних засад активізації навчально-пізнавальної активності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін. Член спеціалізованої вченої ради в Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгомано- ва.
Доктор педагогічних наук (1997). Професор (1998). Відмінник народної освіти УРСР (1985). Заслужений працівник народної освіти УРСР (1991).
Декан факультету початкового навчання, перший проректор Чернігівського педагогічного інституту (1993 – 1998). Перший проректор Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) (1998-2000), (2002). Начальник управління освіти Ялтинського міськвиконкому (2000-2002).
Нагороджений медаллю ім. А.С. Макаренка (1990), знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення» (2005).
19 – 45 років тому в Ніжині народився Олексій Борисович Шепелюк (1977), військовик, учасник бойових дій АТО (ООС).
Випускник Ніжинської гімназії №3 (1994). На фасаді будівлі гімназії № 3 (2015) та Стіні Героїв (2018) у Ніжині було встановлено йому меморіальні дошки.
З 1998 року проходив військову службу командиром зенітно-ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону в складі 51-ої Окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України (13-й армійський корпус Сухопутних військ ЗСУ, місто Володимир-Волинський Волинської області).
Майор Збройних сил України. Загинув у боях під Іловайськом (2014). Тривалий час вважався безвісти зниклим. Був похований у Дніпропетровську як невідомий. Ідентифікований за аналізом ДНК 13 липня 2015 року і перепохований 18 липня 2015 року у Ніжині.
Почесний громадянин міста Нововолинська Волинської області.
Нагороджений орденом «За мужність» 3 ступ. (посмертно, 2015).
22 – 75 років тому народився Олександр Герасимович Ковальчук (1947), літературознавець.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1972). Завідувач кафедри української літератури Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя ( 1979-2012). Заслужений працівник Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (2015).
Доктор філологічних наук (1993). Професор (1994). Відмінник народної освіти УРСР (1990). Основний напрямок наукових досліджень: теорія та історія української літератури. Співорганізатор видавничої програми «Літературна діаспора», Винниченкознавчої наукової лабораторії. Лауреат Чернігівської обласної літературно-мистецької премії ім. Михайла Коцюбинського - за працю «Візуальне у творчості Михайла Коцюбинського (2016).
Нагороджений знаком «За наукові досягнення» (2007), медаллю Миколи Гоголя (2009).
22 – 75 років тому народилася Олена Іванівна Жовтопляс (1947), педагог.
Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя (1969).
Директор Чернігівського ліцею №15 (1987-2020). Навчальний заклад – лауреат Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна», конкурсу «100 кращих шкіл України».
Учитель-методист. Відмінник освіти України. Заслужений учитель України (1996).
22 – 60 років тому в Ніжині народився Сергій Анатолійович Федько (1962), архітектор, художник-карикатурист.
Випускник Бухарестського архітектурного інституту «Йон Минку» (Румунія, 1986). Отримав звання магістра мистецтва в області архітектури і планування.
Архітектор Головного Управління «Київпроект» (1989-1995). Головний архітектор, начальник проектного бюро Експериментальної виробничо-будівельної фірми «ПСП» (з 1995 р.). Як карикатурист співпрацює з журналом «Перець». Учасник конкурсів в Україні, Росії, Азербайджані, Аргентині, Бельгії, Болгарії, Італії, Іспанії, Китаї, США, Франції та ін. Живе й працює у Києві.
24 (12 травня за ст. ст.) – 125 років тому відкрито (1897) в Ніжині міську публічну бібліотеку (нині – Ніжинська центральна міська бібліотека ім. М.В. Гоголя).
Бібліотека започаткувала свою діяльність за ініціативою Ніжинських повітових земських зборів як Безкоштовна Народна Бібліотека-читальня. Займала 2 кімнати при Земській управі. Як міська публічна бібліотека відкрита за ініціативою викладачів Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька і прогресивних вчителів учбових закладів міста 21 лютого 1917 року (за ст. ст.) до 65-ї річниці з дня смерті Миколи Гоголя. На день відкриття бібліотека налічувала близько 5 тисяч томів. Розміщувалася у приміщенні чоловічої гімназії по вулиці Гоголя й діяла до початку німецько-радянської війни 1941-1945 рр. У 1943 році перед відступом з міста нацистські окупанти підірвали будинок бібліотеки разом із книжками.
У перші повоєнні роки міська бібліотека розміщувалася в приміщенні інститутської бібліотеки, займаючи в ній усього дві кімнати. У 1958 році до послуг відвідувачів читального залу було понад 6000 примірників книг з різних галузей знань та художньої літератури, 57 назв журналів та 20 назв союзних, республіканських газет. Фонд налічував – 40630 примірників. За плідну роботу в 1962 році міська бібліотека одержала звання «Бібліотека відмінної роботи». 1970 року бібліотека стала переможцем Всесоюзного громадського огляду бібліотек, а 1971 року, за підсумками культурно-шефської роботи в обслуговуванні працівників сільського господарства, нагороджена Дипломом Міністерства культури СРСР, ЦК профспілок працівників та службовців сільського господарства.
У 1980 році створена міська централізована бібліотечна система (ЦБС), що об’єднала 5 державних бібліотек: 3 бібліотеки для дорослих та 2 дитячі.
З 2002 року при центральній бібліотеці працює «Літературна вітальня», членами якої є місцеві письменники, поети та шанувальники поезії.
У 2004 році за сприяння Посольства США в Україні та при підтримці місцевої влади в рамках міжнародної програми LEAP-IV в центральній бібліотеці було відкрито Інтернет-центр. З 2005 року бібліотека випускає щорічник «Календар знаменних і пам’ятних дат міста Ніжина». 2008 року бібліотека виборола І місце, а 2014 року II місце у обласному рейтинг-конкурсі «Краща бібліотека року». Протягом 2015 року центральна міська бібліотека працювала над власним проектом «Бібліотека + Майстер = Творчість».
Наприкінці червня 2016 року бібліотека отримала перемогу в конкурсі Української бібліотечної асоціації за проектом «Все про Європу»: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках, який реалізується за підтримки Європейського Союзу (програма «Ерасмус +»).
У 2017 році до участі в конкурсі проектних заявок за кошти громадського бюджету долучився колектив центральної міської бібліотеки по створенню бібліотечної креатив-території «ART & INFO: ІІІ-й поверх».
2018 року створено новий клуб за інтересами «На–Вчись», який об’єднує людей, які цікавляться декоративно-прикладним мистецтвом України, традиціями та перспективами його розвитку.
Пандемія коронавірусу COVID - 19 створила для бібліотек незвичну ситуацію, що вимагала швидкого реагування та пошуків нових методів роботи. Реалізація основних завдань бібліотек, як інформаційного центру, здійснювалася шляхом активізації бібліотечного інформаційного онлайн-обслуговування, створення власних інформаційних продуктів, індивідуального та групового інформування, інформаційно-комунікаційної діяльності, найповнішого розкриття та надання доступу до ресурсів бібліотеки.
Центральна бібліотека не тільки інформаційно-культурний та краєзнавчий центр, а й активний організатор і учасник загальноміських культурних заходів. Розвинені партнерські зв’язки із закладами культури й освіти, громадськими організаціями, соціальними службами.
25 (13 травня за ст. ст.) – 135 років тому народився Олексій Львович Плющ (1887-1907), (псевд: О.Дафненко, О.Дафне-Гедеренко, Смутненко), письменник, перекладач.
Навчався в Ніжинському Історико-філологічному інституті кн. Безбородька (1906-1907). Працював секретарем та бібліотекарем «Просвіти» в Ніжині.
1991 року вийшла його книга «Сповідь», куди увійшли твори 1905-1906 років, зокрема написані в Ніжині.
Працював над перекладом українською мовою «Слова о полку Ігоревім» та поезії Генріха Гейне. Чимало творів втрачено після його трагічної смерті.
26 (14 травня за ст. ст.) – 145 років тому народився Гліб Олександрович ЛАЗАРЕВСЬКИЙ (1877-1949), правознавець, літературознавець.
Судовий слідчий Ніжинського повітового суду (1904-1906).
Випускник Університету Св. Володимира в Києві (1899).
Активний учасник національного руху, член Українського правничого товариства. Перший помічник старшого військового прокурора УНР (1918), прокурор (прокуратор) Найвищого суду УНР (1919). Голова Окремої слідчої комісії при Осадному корпусі Січових стрільців Є. Коновальця. Юрисконсульт Київської обласної станції Наркомату земельних справ УРСР (1925). Науковий співробітник Українського наукового інституту у Варшаві (Польща) (1934-1939). Бібліотекар Львівської обласної бібліотеки (1948).
Дослідник творчості Т. Шевченка.
Автор статей антирадянського змісту в еміграційних виданнях.
29 – 80 років тому народився Іван Михайлович Гетьман (1942-1994), мовознавець.
Працював у Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя доцентом, професором кафедр російської мови (1980-1990), стилістики та культури мови (1990-1994), німецької мови (1994).
Наукові дослідження: лексико-семантичні засоби створення амбівалентності; ідеографія, зокрема питання порівняльного вивчення лексичних значень; мова творів М. Гоголя, М. Коцюбинського, Л. Глібова, Е. По та ін.
31 (19 травня за ст. ст.) – 125 років тому народився Василь Васильович Дубровський (1897-1966) (псевд: І. Захаревський-Лісковицький, В. Лісковицький, В. Чорногай), історик, архівіст, тюрколог.
Випускник Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (1919). Аспірант Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови (1920-1923).
в Історичній секції ВУАН (1924-1930); інспектором охорони пам’яток культури Управління Наукових установ (1925-1929); відповідальним секретарем Шевченківського комітету (1925-1933); головою історичної секції Харківського наукового товариства (1925-1929). У листопаді 1933 року заарештований, за звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі й засуджений до 5-ти років таборів. Покарання відбував у Забайкаллі (РФ), про що згодом написав у спогадах «2-й Відділ в Бамлагу ГПУ–НКВД» (Нью-Йорк, 1965). 1943 року емігрував до Чехії, потім до Західної Німеччини та США. Дійсний член Українського Наукового Товариства (УНТ) в Празі, Української Вільної Академії наук (УВАН) та Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ).
Підготувала Любов ГУСЄВА
провідний бібліограф міської ЦБС
