370 років тому призначено (1652) ніжинським полковником Івана Никифоровича Золотаренка, брата жінки Богдана Хмельницького.
1 (20 травня за ст. ст. ) – 150 років тому народився Костянтин Федорович Радченко (1872-1908), історик, філолог-славіст.
Екстраординарний (1901-1905) та ординарний (1906-1908) професор Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька.
Магістр слов’янської філології (1898). Досліджував історію літератури Болгарії та Сербії, писемність і культуру, релігійні рухи на Балканах, життя діячів сербського Відродження. Помер у Ніжині, похований у Києві.
Праці: Досифей Обрадович и его литературная деятельность. – К., 1897; Новооткрытая Буквица Досифея Обрадовича // Известия Историко-филологического Института кн. Безбородко. – Т. XX; Малоизвестное сочинение Евфимия Зигабена, трактующее о богомилах // Известия Историко-филологического Института кн. Безбородко. – Т. XX. – 1902; К истории философско-религиозного движения в Византии и Болгарии ХIV века // Научно-литературный сборник. Повременное издание «Галицко-Русской матицы». – Львов, 1902. – Т. 2. – Кн. 1.
2 – 215 років тому народився Іван Максимович Сошенко (1807-1876), живописець, іконописець, педагог.
Викладач малювання, каліграфії в Ніжинському повітовому училищі (1838-1845).
Випускник Петербурзької Академії мистецтв (1838). Близький друг Т.Г. Шевченка. Жив на одній квартирі з Т. Шевченком (1838-1839). 1846 року зустрічалися у Ніжині. Познайомив його з Є.Гребінкою, К.Брюловим, О. Венеціановим, В.Жуковським та іншими діячами у Петербурзі. Створив портрети Б. Хмельницького, І. Мазепи, І. Гонти і Гонтихи. Любив малювати старих людей та пейзажі. Як іконописець спочатку писав образи у селі Матусів Черкаської області для недавно збудованої (1818) церкви Вознесіння Господнього, потім розписував іконостас Лебединського чоловічого монастиря.
Відомі картини: «Продаж сіна на Дніпрі», «Портрет бабусі Чалого», «Хлопчики-рибалки», «Жіночий портрет», «Козацький табір» (1846), акварель «Бандурист» (1847), «Водоспад».
2011 році вийшов історичний роман Наталі Околітенко «Рось-Марія» (про Івана Сошенка).
Видатна українська поетеса Ліна Костенко присвятила вірш «Пам'ятник І. М. Сошенку».
4 (23 травня за ст. ст.) – 125 років тому в Ніжині народився Феодосій Георгійович Спаський (1897-1979), культурний, науковий і релігійний діяч російської еміграції у Франції.
Батько - священик Ніжинської Миколаївської церкви. Рідний брат Євгенії Спаської (1891-1980) та Івана Спаського (1904-1990). Навчався в Ніжинській класичній гімназії (1907-1915) та Ніжинському Історико-філологічному інституті кн. Безбородька (1915-1919).
Працював у Югославії (1920-1925). Потім емігрував до Франції. Випускник (1928) та викладач Свято-Сергіївського православного богословського інституту в Парижі. Бібліотекар (1929-1943), скарбник (з 1943р.) Інституту, викладав сектознавство, історію, латинську й грецьку мову, літургіку та Святе Письмо Нового заповіту. Керував чоловічим церковним хором у Свято-Введенській церкві Парижа.
Праця: Русское литургическое творчество. – Париж, 1951.
6 – 80 років тому народився Микола Іванович СТРАТІЛАТ (1942 ), графік.
Батько походив із ніжинських греків. Подарував картину «Михайлівський золотоверхий монастир» із серії «Втрачені пам’ятки України» художньому відділу Ніжинського краєзнавчого музею ім. Івана Спаського від персональної виставки (1999).
Випускник Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (1972). Основні напрями роботи: станкова гравюра, книжкова ілюстрація, екслібрис. Член Національної спілки художників України (1980). Заслужений художник України (1996). Народний художник України (2008).
Вибрані твори: серії - «Знищені святині Києва» (1983–1986), «Ноктюрни над Десною» (1984-1985), «Поезія в образах» (1987-1990), «Свята земля» (1999).
Нагороджений орденом Св. архістратига Михайла.
7 – 50 років тому народилася Ольга Рафаїлівна КОПІЄВСЬКА (1972), науковець, педагог.
Закінчила Ніжинську гімназію №3 та Ніжинське училище культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (1990).
Доктор культурології. Професор. Заслужений працівник освіти України.
Завідувачка кафедри арт-менеджменту та івент-технологій Національної академії керівних
кадрів культури і мистецтв. Викладач Київського національного університету культури і мистецтв. Організатор всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій, форумів, тренінгів для менеджерів культури.
Наукові дослідження: креативний та інноваційний менеджмент у культурі, права й свободи людини в сфері культури.
Праці: Роль еліт у формуванні культурної ідентичності // Культура і сучасність. – 2015. – № 1. – С. 15-21; До питання про рефлексивну природу культурного пізнання // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. – 2013. – Вип. 19(2). – С. 133-138; Культурна складова національного інтересу // Культура і сучасність. – 2014. – № 1. – С. 30-36; Соціально- культурні аспекти організації діяльності парків в країнах зарубіжжя. – К., 1999. – 188 c.
16 – 365 років тому видано (1657) Універсал гетьманом Богданом Хмельницьким.
Універсал дозволив грецьким купцям вільно приїжджати в українські міста та безперешкодно вести торгівлю. Цей документ став юридичною підставою для створення в Ніжині грецької колонії.
Головним заняттям колоністів була посередницька торгівля. За їх сприяння Ніжин швидко перетворився на торговельний центр.
19 – 165 років тому відкрито (1857) в Ніжині приватний пансіонат благородних дівиць Фредеріки Німетті-Шарко.
20 – 110 років тому в Ніжині народився Іван Федорович Бойко (1912-1995), військовик.
У роки Другої світової війни разом з дружиною Олександрою внесли зі своїх заощаджень у Фонд оборони 50 тисяч рублів на будівництво танка для армії й були направлені на фронт у складі екіпажу важкого танка ІС-2 «Колима»: Олександра була призначена його командиром, а Іван – механіком-водієм.
Брав участь у бойових діях у Прибалтиці, Польщі й Чехословаччині. День Перемоги зустрів у Празі.
Почесний громадянин міста Магадана (1991). Особисті речі, фотографії й матеріали про життя та подвиг зберігаються в Магаданському обласному краєзнавчому музеї.
Нагороджений орденами Червоного Прапора (1944), Вітчизняної війни 1 ступ. (1986), Червоної Зірки, медалями.
20 (8 червня за ст. ст.) – 125 років тому народився Анатолій Григорович Єршов (1897-1938), історик, краєзнавець.
Випускник Ніжинського інституту народної освіти (1922) та викладач НІНО (1922-1931). Аспірант (1922), науковий співробітник (1925), секретар при науково-дослідній кафедрі історії культури та мови при НІНО. Один з фундаторів студентського історико-краєзнавчого гуртка при Ніжинському інституті народної освіти (1924) та Ніжинського наукового товариства краєзнавства (1925).
Делегат I Всеукраїнської краєзнавчої конференції (1925). Брав участь в археографічній експедиції до Москви (1927-1928), під час якої допомагав М. Грушевському збирати матеріали для «Історії України-Руси». Двічі заарештований (1931, 1937) і засуджений до розстрілу. Реабілітований (1958).
Праці: Ніжинські цехи в першій половині ХVІІ ст. Чернігів і Північне Лівобережжя // Зб. істор. секції ВУАН. – К., 1928; Про літописні джерела історичних праць Ст. Лукоморського // Зап. Ніжин. ІНО. – 1928. – Кн. 8; До історії грошової лічби й монети на Лівобережній Україні ХVІІ–ХVІІІ вв. // Наук. зб. ВУАН. – К., 1929; До відомостей «Черниговского наместничества топографического описания» Шафонського. – Ніжин, 1929; Коли й хто написав Густинський літопис? // Зап. НТШ. – 1930. – Т. 100.
26 (14 червня за ст. ст.) – 210 років тому народився Петро Павлович Дубровський (1812-1882), філолог і полоніст.
Випускник Ніжинського Фізико-математичного ліцею кн. Безбородька (1837).
Професор польської мови (1851). Член-кореспондент РАН (1853). Ад’юнкт відділення російської мови та словесності (1855). Академік-славіст (1858), цензор Петербурзького цензурного комітету. Брав участь у багатьох слов’янських часописах («Отечественных Записках», «Москвитянине» та ін.).
1841 року, здійснюючи мандрівку слов’янськими землями, заснував у Варшаві альманах російською й польською мовами «Денница» («Славянское обозрение» з 1843 р.).
Праці: Kurs praktyczny jezyka rossyjskiego. – Варшава, 1850; Адам Міцкевич. – СПб., 1858; Повний словник польської і російської мови. – Варшава, 1876-1878; Пётр Скарга, иезуит и проповедник польского короля Сигизмунда // Записки АН. – 1862. – Т. 1. – № 2. – С. 211 – 220.
29 (17 червня за ст. ст.) – 155 років тому народився Артур Олександрович Брок (1867-1935), філолог-латиніст, педагог.
Екстраординарний професор римської словесності Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (1898-1901).
Випускник Дерптського (Юр’ївського) університету (1889). Магістр римської словесності (1897). Директор училищ при реформаторських церквах у Санкт -Петербурзі (1901-1918). Працював у Санкт-Петербурзькому університеті (1921-1924). Дійсний статський радник. Наукові праці неодноразово діставали схвальні відгуки в закордонній пресі.
Праці: О шестой песне «Энеиды» Вергилия: Вступ. лекция // Известия Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине. – 1899. – Т. 17. – С. 3-18; Религия Лукреция: Речь на торжественном акте в Институте кн. Безбородко 14 сентября 1900 // Известия Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине. – 1901. – Т. 18. – С. 3-30; Humanistisch Bildung. – Riga, 1908; Гуманитарное образование. – СПб., 1909; Средства художественного воспитания. – Пг., 1921.
Підготувала Любов Гусєва, провідний бібліограф міської ЦБС
