Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області інформує, що погодні умови, які склалися на початку осіннього періоду, а саме достатньо волога та тепла погода, сприяють збільшенню популяції слимаків, особливо на овочевих культурах приватного сектору. Зміна клімату сприяє поширенню цих багатоїдних шкідників практично у всіх регіонах України, вони можуть завдавати шкоди широкому асортименту овочевих культур і декоративних рослин.
Слимаки належать до групи наземних легеневих молюсків класу Черевоногі (Gastropoda) з частково або повністю редукованою мушлею. Равликів без мушлі називають голими слимаками (слизнями).
Слимаки вологолюбиві істоти, що пов’язано з будовою їхнього тіла, яке вкрите тонкою ніжною шкірою, від висихання її захищає слиз. При пересуванні молюска слиз постійно витрачається, крім того він випаровується, тому слимаки ведуть активний спосіб життя лише при високій вологості ґрунту. При тривалому посушливому періоді вони перечікують несприятливий для них період у коконі, що складається із частинок ґрунту, скріплених висохлим слизом.
Слимаки – двостатеві істоти (гермафродити), що поєднують в собі ознаки чоловічого і жіночого організму. Один слимак за сприятливих умов може відкласти до 400 і більше яєць. Наприкінці травня, а за сприятливих умов – у середині травня з перезимувавших у ґрунті яєць вилуплюються молоді слимачки. Вони виходять із землі і починають інтенсивно живитися, щоб набрати масу. Найбільший апетит слимаків збігається за часом з їх статевим дозріванням і розмноженням (звичайно через 1,5-2 місяці після вилуплення з яєць). У цей період шкідники здатні повністю знищувати рослини салату, капусти, картоплі та інших культур, об’їдати ягоди суниці, різні декоративні рослини. Пізніше слимаки починають харчуватися дозріваючими плодами огірків, помідорів, кабачків, коренеплодами моркви, ріпи, брукви, а також бульбами картоплі, розташованими поблизу поверхні ґрунту. А якщо немає культурних рослин, то слимаки з’їдають бур’яни та квіти.
У другій декаді червня слимаки відкладають яйця, і друга хвиля їх виходить наприкінці червня або на початку липня. За сезон слимаки дають два покоління, за сприятливих умов може бути навіть три покоління – наприкінці серпня-початку вересня.
У кінці літа й восени чисельність слимаків різко зростає.
Зимують як яйця, так і дорослі особини. Живуть слимаки від одного до трьох років.
Слимаки ведуть нічний спосіб життя. Вдень шкідники забираються під грудочки землі, залазять всередину качанів капусти, ховаються під рослинами, а вночі або у негоду вибираються зі своїх сховищ і пошкоджують рослини. Молюски виїдають у листі дірки неправильної форми і часто знищують зовсім листову пластинку. У плодах і ягодах роблять поглиблення різної форми і розмірів. Крім того, слимаки є додатковим джерелом зараження рослин грибковою інфекцією.
Ознакою присутності даного шкідника на сільськогосподарських культурах є блискуча доріжка – сліди засохлого слизу, який вони залишають на рослинах та ґрунті.
Основними заходами боротьби зі слимаками є агротехнічні методи, які направлені на створення несприятливих умов для їхнього розвитку. Вони включають у себе ранні строки сівби насіння та посадки розсади навесні, завдяки чому рослини встигають розвинутися і зміцніти до масової появи шкідників. Варто не допускати загущення посівів, особливо в дощові роки, та ретельно боротися з бур’янами, адже в загущених посівах та заростях бур’янів створюються комфортні умови для розвитку слимаків. Крім того, бур'янистими рослинами молюски харчуються до появи сходів та після збирання культурних рослин. Восени, після збирання врожаю, дуже важливо не залишати на ділянці ніякої рослинності, якою можуть харчуватися слимаки. При дотриманні цього правила шкідники виявляться позбавленими їжі у вкрай важливий для них період розмноження і відкладуть менше яєць.
Механічний метод боротьби зі слимаками – це перш за все ручний збір молюсків (краще за допомогою пінцета), створення захисних смуг і канавок. Збирають слимаків з рослин та ґрунту рано вранці або ж вдень у вологу погоду. У цей час молюски активно повзають і харчуються.
Також для збору і знищення шкідників можна використовувати пастки-укриття (шматки фанери або шиферу, обрізки дощок, мішковину, купки бур'янів і бадилля, тощо), які встановлюють у суху погоду. При цьому ділянку не поливають 5-7 днів, щоб слимаки збиралися під пастками. Їх періодично переглядають і збирають шкідників. Можна використовувати пастки з використанням пива, заглиблюючи ємність з принадою так, щоб її краї були на рівні з землею. Зібраних слимаків знищують в міцному соляному розчині або заливають окропом.
Захисні канавки й смуги шириною 15-30 см роблять навколо грядок з матеріалу, що ускладнює пересування слимаків – хвої, піску, тирси.
Знищення слимаків речовинами контактної дії проводять у вечірні та нічні години шляхом розпилення на грядках суперфосфату, свіжогашеного вапна або сумішшю вапна і тютюнового пилу (1:1). При попаданні цих речовин на шкідника він виділяє велику кількість слизу і гине.
Серед хімічних методів боротьби рекомендується використовувати препарати, які містять залізо, сірку, азот та внесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Восени обов’язково потрібно зорати поле або перекопати ділянки, бо слимаки зимують у стадії яйця на глибині до 10 см. Під час морозів вони загинуть.
Зважаючи на досить високу шкодочинність слимаків, особливо у вологі роки, необхідно першочергово вживати профілактичні заходи, направлені на створення несприятливих умов для розвитку молюсків та проводити постійний фітосанітарний моніторинг.
Головний спеціаліст відділу захисту рослин,
фітосанітарної діагностики та прогнозування
Управління фітосанітарної безпеки
Головного управління Держпродспоживслужби
в Чернігівській області Микола Харицький
