Відважність проти орди. Стійкість попри безвихідь. Все це – про бій під Крутами 29 січня 1918 року. Гіркий досвід «перших кіборгів» набув нового сенсу в умовах сучасної війни, адже сьогодні, як і 106 років тому, наші воїни стоять міцно на захисті Батьківщини.
Самопожертва та спротив українських військових у сумнозвісному бою сповільнила, хоч і не відвернула, більшовицьку навалу. На противагу яким УНР спромоглася виставити півтисячне військо з учнів Першої української юнкерської школи ім. Б. Хмельницького та Першої сотні Студентського куреня Українських Січових Стрільців (складався зі студентів Київського університету Святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). Отже, захист української державності ліг на плечі здебільшого юнаків. На поміч виступили малочисельні загони навколишніх сіл – козаки з Хорошого Озера та Кагарликів (сучасна частина с. Крути). Доєдналися й ніжинські вояки під проводом Осипа Твердовського, котрий спільно з братом Матвієм зібрав близько 80 місцевих добровольців-козаків, які прийшли на поміч крутянцям, попри ганебне рішення ніжинського гарнізону про підтримку більшовиків.
Осип Матвійович Твердовський народився в Ніжині 1 листопада 1891 р. в родині ремісника з давнього козацького роду.
Його молоді роки припали на коловорот подій: Перша світова війна, сербський фронт, де отримав перше поранення і першу нагороду, повалення царизму, формування українського війська. Отримавши друге поранення у ході воєнних дій на Тернопільщині, опинився на малій батьківщині саме в часи, коли «червоні» насувалися на українську столицю. Тоді ніжинський гарнізон оголосив про відмову прийти на поміч оборонцям Крут. Маючи чітку проукраїнську позицію, саме Осип Твердовський ініціював збори допоміжного війська з числа місцевих вояків. Його досвід, здобутий на фронтах багатьох воєн, допоміг вивести з поля бою побратимів, яким вдалося вижити в кривавому коловороті бою.
Часи різні – вороги одні. У 1918 році, як і нині, український народ чинив героїчний спротив морально нетверезому війську, що мало лише зброю, гарматне м’ясо та наказ вбивати. На щастя, в найтемніші часи добре видно світлих людей, які своїми діями змінювали хід історії. А вшанування пам’яті таких героїв – це громадянський обов’язок кожного з нас.
Джерело: Ємельянов В. Врятували честь ніжинців. // Часопис Український дім. Число 1 (51). 2012.
На фото:
1. Осип Твердовський. Фото з сайту: http://www.golos.com.ua/article/1818.
2. Картина Олександра Климка Бій під Крутами. Фото з сайту: https://www.radiosvoboda.org/.../kartyna.../30191614.html.
Роман АВРАМЕНКО, науковий співробітник відділу Музей історії м. Ніжина Анна КАРПЕНКО, наукова співробітниця відділу Музей археології та історії підземного Ніжина
Ніжинський краєзнавчий музей ім. Івана Спаського
