РУБРИКА «ВИВЧАЄМО ПРИРОДУ РАЗОМ»: ПІВНИКИ БОЛОТНІ – КОМПОНЕНТ ФЛОРИ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ

У травні – на початку червня, прогулюючись по берегу річки, озера, ставка, можна побачити рослини з лінійно-мечоподібними листками й яскравими жовтими квітами. Це квітнуть багаторічні трав’янисті рослини – півники болотні, або ірис болотний (Iris pseudacorus), належить до родини півникові (Iridaceae).

Зустрічаються по всій території України, за виключенням південних степових районів та високогір’я Карпат і Криму. Відносяться до гідрофітів – рослин, що заселяють вологі, перенасичені водою, слабко залиті та водовкриті ґрунти. Мають розгалужене потовщене кореневище з довгими шнуроподібними коренями; прямостояче кругле трохи сплющене стебло, у верхній частині розгалужене на 3-4 гілочки, на яких розміщені яскраво-жовті великі квітки; широколінійне загострене листя завдовжки 70-120 см; плід – багатонасінну коробочку; насіння до 5 мм в діаметрі. Розмножується насінням, кореневищем.
Кореневище півників містить ефірні олії, дубильні речовини, слиз, феноли, фурфурол, органічні кислоти, глікозид іридин. У народній медицині під назвою «фіалкового кореня» відвари кореневища застосовують для лікування запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, органів травлення та ін.
При розсіченні кореневища спостерігається швидке потемніння зрізу, що характерно тільки півникам болотним з усієї родини півникові. Цю особливість використовували кожум’яки при фарбуванні шкір в коричневий колір.

Для багатьох тварин півники болотні є корисною кормовою рослиною.

На жаль, забруднення води, гідротехнічне будівництво, рекреація, вирубування дерев, розорювання, сінокосіння, випасання худоби, забудова водозбірних територій змінюють природні біотопи й скорочують різноманіття водно-болотних рослин.

Досліджуючи прибережну рослинність вздовж р. Остер у межах мікрорайону Мигалівка відмічу, що за останні роки чисельність місцезнаходжень півників болотних зменшується.

Та незважаючи на всі життєві обставини, не позбавляйте себе прогулянок й спостережень у природі, що є чудовою прикрасою життя.

Лариса ТАРАСЕНКО, завідувачка відділу Музей природи Приостер’я НКМ ім.І.Спаського

Ніжинський краєзнавчий музей ім. Івана Спаського

Читайте також: ГУСЯЧА ЦИБУЛЬКА

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися