115 років тому народився Валентин Петрович ЛАПА (1909-1980), мистецтвознавець, живописець. Уродженець Ніжина.
Випускник музейного відділення художньо-педагогічного факультету Київського художнього інституту (1932). З 1934 працював у Полтаві: у художньому відділі краєзнавчого музею; директор музею (1941-1943). Емігрував до Німеччини, від 1949 – до Австралії. Займався реставрацією, учителював, диригував церковним хором. Створив ікони для Свято-Покровської церкви УАПЦ, серію краєвидів в академічній і реалістичній манерах.
Помер в Австралії.
1 - 95 років тому народився Іван Михайлович ШЕКЕРА (1929-1998), дослідник історії України середніх віків, письменник. Уродженець міста Ніжина.
Навчався в Ніжинському технікумі механізації сільського господарства (1943-1946). Випускник Ніжинського педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя (1951).
Кандидат історичних наук (1961). Брав участь у підготовці 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР». Був членом авторського колективу багатотомної «Історії Української РСР», двотомної «Історії селянства Української РСР» (Київ, 1967). Мав статті про становище селянства на Правобережній Україні в другій половині XVI століття.
9 – 135 років тому народився Олександр Тихонович БУЗИННИЙ (1889- ?) український літературознавець, архівіст, педагог.
Випускник історико-філологічного факультету (відділення словесності) Ніжинського історико-філологічного інституту імені кн. Безбородька (1914).
Декан єдиного факультету соціального виховання Полтавського інституту народної освіти, член науково-дослідної кафедри історії української культури у Харкові, а також член Полтавського наукового товариства при ВУАН. Член колегії Полтавського губернського архівного управління, завідувач розбірним відділом Полтавського губернського архіву (1923).
Приділяв значну увагу розробці теорії і методичних питань архівної справи, використання документів. Активно займався збереженням, систематизацією і вивченням документальних матеріалів Полтавського губернського архіву.
Був заарештований у справі «Спілки визволення України» (1929), засуджений на 5 років позбавлення волі за контрреволюційну діяльність. Висланий на Соловки. Подальша доля невідома.
24 – 35 років тому народився Олег Володимирович БИКОВ (1989-2015), солдат Збройних сил України. Один із «кіборгів». Уродженець Ніжина.
Випускник Ніжинської гімназію № 3 (2005), навчався в Київському транспортному коледжі, де здобув освіту за спеціальність електромеханіка (2008). Пройшов строкову службу у житомирській 95-й аеромобільній бригаді (2008-2009). Працював в органах МВС, охоронних службах в Києві (2009-2014). Здобув вищу освіту на факультеті менеджменту Київського славістичного університету (2013).
В серпні 2014-го зголосився добровольцем, розвідник 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир», 81-та десантно-штурмова бригада.
У складі батальйону був серед тих останніх, котрі залишали Донецький аеропорт вже після підриву його терористами. Задля виходу вояки 3 дні рили окопи, під обстрілами з «Буратіно» у них кілька разів горів весь одяг.
Загинув 26 лютого 2015-го у бою поблизу аеропорту Донецька під селом Водяне внаслідок обстрілу з танку командно-спостережного пункту батальйону.
Похований в Ніжині на Савському клоадовищі 2 березня 2015.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) (Указ Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року) та нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
27 - 75 років тому народився Володимир Болеславович МАКСИМОНЬКО (1949-2014), лікар, громадській діяч.
Лікар-дерматовенеролог Ніжинського шкірно-венерологічного диспансеру. Один з засновників РУХу в м. Ніжин, заступник голови Ніжинської організації РУХу Голова Ніжинської міськрайонної організації НРУ (1992-2002). Головний лікар обласного шкірно-венерологічного диспансеру (2001-2014). Заслужений лікар України (2009).
30 – 160 років тому народився Віталій Гаврилович БОРОВИК (Справжнє прізвище — Боровико́в. Також підписував твори криптонімами — В. Б.; В. Б-к.) (1864-1937), український публіцист, поет, перекладач. Уродженець Ніжина. Навчався в Ніжинській гімназії (1880-1884). Одна з вулиць названа на його честь.
Один із фундаторів Братства тарасівців. Входив до складу одеської «Громади».
Був дрібним урядовцем у Полтавській, Херсонській, Таврійській і Волинській губерніях. Був ув'язнили як «політично неблагонадійного» (1889).
Після революційних подій 1917 року працював у сільськогосподарських установах Одеси. Став одним із ініціаторів створення української державної бібліотеки в Одесі (1917). Займався фольклористикою. Збирав матеріали для тлумачного словника української мови (картотека налічувала понад 300 тисяч реєстрових статей). Підтримував дружні стосунки з Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Василем Стефаником, Григорієм Мачтетом. Автор спогадів про Михайла Коцюбинського, які опубліковано 1928 року в Одесі в № 38 журналу «Театр. Клуб. Кіно». Репресований і розстріляний у 1937 році.
Інформація для nizhyn.city надана Ніжинською міською центральною бібліотекою
