2 – 85 років тому народився Анатолій Петрович ЛАЩЕНКО (1941-2007), музикознавець, хоровий диригент, педагог.
Викладач Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1965-1970) та водночас керівник хору філологічного факультету НДПІ.
У Ніжині створив перший дитячий хоровий колектив хор хлопчиків «Орлятко» при Будинку дітей та юнацтва.
Доктор мистецтвознавства (1991). Професор (1990). Член-кореспондент Академії мистецтв України (2002). Проректор з наукової роботи Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського (з 1995 р.). Член Національної спілки композиторів України (1997), Національної всеукраїнської музичної спілки. Наукові дослідження - питання хорової музики й виконавства.
Праці: Хорова культура: аспекти вивчення й розвитку. – К., 1989; Проблеми дослідження вітчизняної хорової культури // УМ. – 1998. – Вип. 28; Українське хорове мистецтво XXст. // Наук. вісн. Нац. муз. академії України. – К., 2000. – Вип. 14; Проблеми координації українського і світового досвіду мистецької освіти // Пробл. муз. освіти. – К., 2003; З історії київської хорової школи. – К., 2007.
4 – 85 років тому народився Леонід Никифорович Горлач (справж. – Коваленко Леонід Никифорович) (1941), письменник, літературознавець.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1963). Працював у газеті «Під прапором Леніна» (нині - «Ніжинський вісник») (1965).
Член Національної спілки письменників України (1976). Головний редактор щомісячника Чернігівського земляцтва в Києві «Отчий поріг». Працював у пресі, в апараті Національної спілки письменників України, обіймав посаду директора Бюро пропаганди художньої літератури.
Лауреат премії ім. М.Островського (1984), Всеукраїнської премії ім. І.Нечуя-Левицького (1998), Міжнародної премії ім.Г.Сковороди (2001), премії ім.А.Малишка (2006), премії ім. В.Винниченка (2011), премії ім. В.Свідзінського (2012), Міжнародної премії Фундації доктора М.Дем’яніва «Свобода і мир для України».
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2013) за напрямом «Література» за книгу поезій «Знак розбитого ярма».
За історичною поемою «Ніч у Вишгороді» (К.,1982) в Київському театрі поезії 1985 року поставлено п’єсу «Золоті ворота» (реж. В. Пацунов, музика Є. Станковича).
4 – 170 років тому народився Іван Григорович Турцевич (1856-1938), педагог, історик-медієвіст, громадський діяч.
Випускник Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (НІФІ) (1879). Професор НІФІ (1892-1909). Член Попечительської ради Ніжинської жіночої прогімназії Г.Ф. Крестинської (з 1909 р.). Попечитель Ніжинського земського міського народного училища (1913-1917). Гласний (тобто депутат) Ніжинської міської думи (1909-1914). Дійсний член Ніжинської науково-дослідної кафедри (ННДК) історії культури та мови (1922). Похований на Грецькому кладовищі в Ніжині, надгробок не зберігся.
12 – 80 років тому народився Василь Миколайович СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003), письменник, журналіст.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя. Працював журналістом у газеті «Під прапором Леніна» (нині «Ніжинський вісник» (1971)).
Один із засновників журналу «Літературний Чернігів».
Очолював Чернігівську секцію дитячої літератури Спілки письменників України. Його твори увійшли до шкільної програми з української літератури: опубліковані в «Читанці» та в підручнику «Українська мова» (1987-1992), а також в хрестоматії для позакласного читання «Добридень, школярику!» (1997).
Лауреат літературних премій імені Б.Грінченка (1984) та Л.Глібова. Відзначений премією за книгу «Таємниця квітчаного міста» в обласному конкурсі «Найкраща книга року-2001» в номінації «Художня література» (друге місце). Посмертно нагороджений відзнакою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – премією імені Пантелеймона Куліша.
Твори: Голуба вулиця: вірші, оповідання та казки. – К: Веселка, 1982; Чарівний скрипаль: казки. – К: Веселка, 1984; Хочу я на трактор: вірші, скоромовки, загадки. – К: Веселка, 1986; Як вітер застудився: вірші. – К: Веселка, 1991; Таємниця квітчатого міста: оповідання, казки, вірші. – Чернігів: Десна, 1992; Сонце хвастати не вміє. – Чернігів, 2006.
19 – 80 років тому народився Володимир Іванович БОГОМАЗ (1946-2021), артист оперети.
Уродженець с. Пашківка Ніжинського району. Випускник Ніжинського культосвітнього училища. Соліст Київського національного академічного театру оперети. Заслужений артист України (1994). Народний артист України (2008).
Ролі: Генріх («Летюча миша» Й. Штраусса), Граф Данило («Весела вдова» Ф. Легара), Гусь («Зойчина квартира» В. Назарова), Голова («Майська ніч» М. Лисенка), Піккерінґ («Моя чарівна леді») та ін.
19 – 100 років тому народився Ярослав Іванович ВОЛОЩУК (1926 - 2005), спортсмен (самбо), тренер, спортивний організатор.
Уродженець с. Липів Ріг Ніжинського району. Випускник Київського інституту фізичної культури (1958).
Учасник Другої світової війни. Чемпіон СРСР (1954, 1955), срібний призер (1958). 7-разовий чемпіон України (1951–1954, 1957) із самбо. Виступав за спортивне товариство «Динамо» (Київ, 1949) у ваговій категорії до 80 кг. Старший тренер спортивного товариства «Динамо» (Київ) (1958). Заслужений тренер України (1966, самбо; 1971, дзюдо). Віце-президент Федерації дзюдо України. Удостоєний стипендії Кабінету Міністрів України (2004).
20 – 110 років тому народилася Любов Михайлівна Губіна (1916-1943), військова льотчиця.
Закінчила Ніжинську школу №3 (1930). 1975 року відкрито пам’ятник (автори – М.А. Ковальчук, Г.М. Моргунов).
На початку війни – командир санітарного літака С-2, згодом командир ланки бомбардувальників 125-го гвардійського жіночого авіаційного полку, гвардії-лейтенант. Загинула 14 жовтня 1943 року в районі м. Орша, рятуючи членів екіпажу підбитого в бою літака при виконанні бойового завдання. Похована на місці загибелі в Білорусії.
Нагороджена орденом Вітчизняної війни 1 та 2 ступ. (посмертно).
24 – 100 років тому народився Петро Андрійович Крапив’янський (1926-2023), юрист, громадський діяч, Почесний громадянин Чернігівської області (2015).
Працював на посаді помічника прокурора, слідчим прокуратури, старшим слідчим у правоохоронних органах Ніжина (1959-1985). Голова (з 1987 р.), заступник голови (з 2010 р.) організації ветеранів м. Ніжина.
Випускник Харківського юридичного інституту (1959). Боєць партизанського з’єднання «За Батьківщину» (1941-1943), учасник бойових дій під час Другої світової війни у складі Білоруського фронту (1944-1945). Зробив вагомий внесок у розвиток ветеранського руху Чернігівської області. Почесний громадянин Чернігівської області (2015).
Твори: В лісах навколо Ніжина. 1941-1943. – Ніжин, 2009, 2020; На варті закону. – Ніжин, 2010; Шляхами переможців. – Ніжин, 2015.
27 – 100 років тому народився Віталій Данилович БІЛОГУБ (1926), архітектор, художник. Уродженець Ніжина.
Член Національної спілки архітекторів Укроїни (1953). Кандидат архітектури (1955). Професор (1992). Автор проекту інтер’єрів бібліотеки (1975) та лижної бази (1972, співавт.) Харківської академії міського господарства. Відомий як живописець і графік, захоплюється технікою аерографії. Персональні виставки – в Харкові (1963, 1968, 1980, 1990, 1996, 2001), м. Кохтла-Ярве (Естонія, 1981), Києві (1983).
Праці: Історія архітектури: Навч. посіб. – Х., 1965; Основы архитектуры и градостроительства: Курс лекций. Ч. 1. – К., 1968; Ч. 2. – К., 1970; Основы планировки и благоустройства населенных мест. – Х., 1971 (співавт.); Архітектура і містобудування Стародавнього світу (Стародавня Греція, Стародавній Рим): Навч.-метод. посіб. – Х., 1997.
27 – 70 років тому народився Віталій Олексійович СВИРИД (1956), співак, композитор, музикант.
Випускник Ніжинського культосвітнього училища (1974), Київського державного університету культури і мистецтв (2000).
Заслужений артист України (2009). Соліст популярних вокально-інструментальних ансамблів «Київ», «Мальви», «Краяни», «Лийся, пісне» та ін. Переможець Першого міжнародного фестивалю молодих виконавців «Червона рута» (1989). Лауреат Міжнародного фестивалю сучасної української пісні «Пісенний вернісаж» (1992), Всеукраїнського радіофестивалю «Пісня року» з піснею «Не сумуй» (1997).
29 – 70 років тому народився Олександр Вадимович Забарний (1956), педагог, філолог, літературознавець, поет, прозаїк.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1977). Працює в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (з 1992 р.) на посадах: старший викладач, доцент кафедри методики викладання української мови та літератури, проректор з гуманітарних питань та виховної роботи, проректор з навчальної та методичної роботи, декан філологічного факультету (2003-2018).
Кандидат педагогічних наук, доцент. Відмінник освіти України (2000). Член Національної спілки журналістів України (1995). Член Національної Спілки письменників України (2012). Лауреат конкурсу Літературно-наукового фонду іи.Воляників-Швабінських (США), який проводить фундація Українського Вільного Університету (2018); Міжнародної літературної премії імені М.Гоголя «Тріумф»(2013), обласних літературних премій імені Михайла Коцюбинського (2014) та Леоніда Глібова (2011), муніципальної літературно-мистецької премії імені Любові Забашти (2019). 1 місце Чернігівської обласної літературної премії «Книга року-2022» у номінації «Проза» з книгою "Багряні терикони" (2022). Депутат Чернігівської обласної ради VI скликання. Має відзнаку Міністерства освіти і науки України «Петро Могила» (2006), «За наукові та освітні досягнення» (2025).
Автор поетичних збірок, книг прози та драматургії, навчальних посібників з літературознавства та методики викладання української літератури, а також наукових праць, опублікованих у фахових виданнях України та зарубіжжя.
Науковий доробок: 10 навчально-методичних посібників для загальноосвітньої та вищої школи; 211 наукових статей, опублікованих у фахових виданнях України та зарубіжжя; понад 400 журналістських публікацій у засобах масової інформації України.
Праці: До таїни образу. – Ніжин, 1997; Вивчення у школі літератури рідного краю: Навч. метод. посібник. – Ніжин, 2005; Літературне краєзнавство. – Ніжин, 2005; Психологічна характеристика образу-персонажу. – Ніжин, 2015.
Твори: Пастелі Полісся. – К.,1992; Лелеки не зраджують. – Прилуки, 1995; Акорди серця. – Ніжин, 2003; Стежина пам`яті моєї. – Ніжин, 2010; Калинова сповідь. – Ніжин, 2011; Грішниця: драма та оповідання. – Ніжин, 2014; Багряні терикони. – Ніжин, 2022; По обидва береги серця. Повість, нариси та есе. – Ніжин, 2024.
Інформацію nizhyn.city надано міською ЦБС
