Надія Пінчук - жителька села Черняхівка, що на Ніжинщині, мама двох синочків та трьох донечок вправна господиня (як і належить на селі, має чимале господарство, тримає домашню худобу), а ще має багато різноманітних творчих хобі. З одним із них Ніжин Сіty познайомить ближче.
Надія в’яже чарівні іграшки у техніці амігурумі. Це японське мистецтво в'язання на спицях або гачком маленьких м'яких звірят і людиноподібних істот. Практично щодня у вправних жіночих руках народжуються чудернацькі звірятка з великими добрими оченятами. Надія ділиться: «За гачок та нитки берусь кожну вільну хвилину. Повірте, завжди знайдеться час на улюблену справу. Рукоділлям займаюся ще зі школи, класу з 6-го . А от іграшки у техніці амігурумі почала в'язати років сім тому. Якось побачила в Інтернеті і вирішила спробувати щось новеньке. І затягнуло. Свою першу роботу вже й не пам’ятаю. А за рік таких веселих друзів з’являється до 100 і більше. В середньому, на одну іграшку йде один – два дні, все залежить від складності задуманої роботи».
Надія з донечкою
Не подумайте, що Надія коротає час за гачком та спицями. Домашні справи ( Авт. нагадаємо - п’ятеро дітей, і в карантинні періоди, не забуваймо, допомога у навчанні. Великий город. Домашнє господарство, де худобу по кілька разів на день потрібно і напоїти, і нагодувати, і обійти. До слова. Коли телефонували Надії з проханням поспілкуватися, вона якраз доїла свою корівку - годувальницю, пообіцяла - звільниться, зателефонує сама). Щиро дивуєшся скільки ж насправді годин у добі вміщається в цієї жінки, домальовуючи її життєвий портрет зауважимо, що Надія азартний грибник і квітколюб. Її подвір’я – це величезна клумба, де квітне всіма барвами і відтінками.
«Вони мають дарувати радість та спокій. Із великим задоволенням спостерігаю здивовані оченята своєї малечі, коли вони вперше бачать щойно «народжену» з маминих рук іграшку. Кожну приймають із непідробним захватом. Так на світ з’явилося дуже багато ляльок, зайчиків, ведмедиків, собачок, квітів. Розміри теж різні - найменша 2.5 см., найбільша –метрова. 90 відсотків свої робіт я дарую, і отримую від цього неабияке задоволення. Десь з 5 відсотків - зроблено на замовлення, і ще близько п’яти відсотків продалися. Всіх їх, без винятку, роблю з любов’ю. Яка улюблена моя, сказати не з можу, кожна по - своєму рідна. » - розповідає Надія.
Свої донечок жінка навчає всьому, що сама вміє, а ще й разом з ними і сама вчиться новому. «В’язання іграшок зацікавило старшу доньку Вероніку, їй виповнилося 14, - наголошує жінка . - Тож нині створюємо м’які шедеврики у чотири руки. Середня донечка, Олександра, теж залюбки долучається до цієї справи. А ще вона змалечку вишиває хрестиком, і бісером».
Коли дивишся на вироби Надії на душі стає неймовірно затишно, і з ностальгією згадується власне дитинство, де яскраво, безпечно і багато маминої любові. І як тут не погодитися із твердженням, що у людини, яка творить своїми руками – є щось від чарівника. Так світ стає кращим і яскравішим.
Насолоджуйтесь, це роботи Надії Пінчук.
