Вже кілька років поспіль з вікна нашої редакції спостерігаємо за дивним поєднанням флори та фауни: на розлогих гілках липи воркують горлиці. Облюбували це дерево (за нашими підрахунками) більше двох десятків пернатих. Мешкає колонія на цьому дереві постійно, незалежно від сезону: літо-зима. Дуже подобається за ними спостерігати. Іноді вони кудись відлітають…Ненадовго. І тут знову погляд у вікно - "О, дивіться, дивіться повернулися! - радіємо. - Знову воркують…"
Стало цікаво. Чому птахи надали перевагу саме цьому дереву, адже неподалік, біля храму Іоанна Богослова, великий гіллястий дуб?
За поясненнями звернулися до Лариси Тарасенко, завідуючої відділом "Природа Приостер'я" НКМ ім. І. Спаського, яка висловила власну думку: «Швидше за все, птахи почувають себе комфортно. По – перше, затишно. Крона липи доволі розгалужена. Окрім того, дерево знаходиться в оточенні будівель. По-друге, безпека: по сусідству немає хижаків, які є загрозою для птахів (тхори, ласки). А ще, горлички полюбляють ласувати липовими горішками, яких на дереві вдосталь».
Як вдалося нам запримітити, з птахами ділиться теплом теплотраса, яка проходить поруч. А з сусідськими котами у них налагоджені дружні стосунки: у кожного своя територія, і свої турботи. Буде змога, зверніть увагу, неймовірно красиво! Зграя сизих птахів з чорним колечком на шиї, як дивовижні квіти на гілках.
Підтвердив слова Лариси Тарасенко і орнітолог Олександр Вобленко, а ще додав: «..Значить їм подобаються люди, які дивляться на них у вікно.»
До речі, у багатьох культурах горлицю вважають символом щастя. В Україні їй присвячено чимало пісень, віршів, легенд. Пам’ятаєте народну: «А дівчина-горлиця до козака горнеться…» А на сільських весіллях ще й досі заводять: «Ой, гарна я, си гарна, як та я горлиця…».
От би така народна любов допомагала зберігати популяцію цього виду, адже їхня чисельність на території України зменшуються.
Українське Товариство Охорони Птахів обрало пташиним символом 2020 роком саме горлицю.
