Не лише юні ніжинці підкорюють своїм мистецтвом сцени, серця жюрі та творчі вершини…Сьогодні піде мова про унікальний колектив - “Ніжинські сеньйорити” зразкового ансамблю бального танцю «Ритм» Ніжинської дитячої хореографічної школи, яка є яскравою перлинкою на творчій мапі Ніжина. У чому ж унікальність “Ніжинських сеньйорит”? Вік танцюючих дівчат від 35 і до 60 з плюсиком… Серед них вчителі, викладачі вишів, медпрацівники, підприємці, керівники підприємств. Вже реалізовані, самодостатні, для яких захоплення танцями переросло в життя…
На рахунку колективу безліч виступів. Нині в репертуарі 11 костюмованих танцювальних номерів, різних видів: латиноамериканські ритми, українські, бальна хореографія, європейська, сучасна... Вже п'ятнадцять років пліч-о-пліч зі своїм колективом крокує його засновниця та незмінна керівниця Галина Львівна Тимошенко, заслужений працівник культури України, відмінник освіти України. Жінка, серце якої б’ється у ритмі танцю…
Колектив створений у 2007 році. А історія така.
«Двічі на тиждень – заняття, при будь-якій погоді та обставинах. Колектив згуртований. За час існування наші "Сеньйорити" підкорили не тільки рідне місто , а й побували на сценах України та, навіть, зарубіжжя: фестиваль «Карпатські зорі», були в Греції, Угорщині, Туреччині, Литві. А в Києві, на «Сяйві різдвяних зірок» в колонному залі Київської державної адміністрації, журі аплодувало «Ніжинським сеньйоритам» стоячи, - розповідає Галина Тимошенко. - Промоніторивши практику створення хореографічних колективів, дійшли висновку, що в Україні немає аналогів такої професійної підготовки жіночого колективу. Моніторимо і світову практику. Знаходимо безліч танцювальних шкіл для жінок з напрямком одного танцю. Наприклад – школа сальси чи школа самби. Репертуар нашого колективу різноплановий. Дуже високу оцінку дав нашим сеньйоритам Влад Яма який 30 листопада 2019 р. був суддею першого Всеукраїнського хореографічного фестивалю-конкурсу Nizhyn Dance Fest. «Ніжинські сеньйорити» виступали у номінації «Бальна хореографія». Влад був у захваті та відзначив у наших дівчат гарне чуття ритму».
«Відверто, від початку заснування колективу, за сцену, ніхто не говорив». – продовжує Галина Львівна, - Починали для себе. З часу створення і до першого виступу - 2.5 роки. Зізнаюся, не все вдавалося відразу. Перший виступ на сцені. Дівчата скуті, навіть налякані. Про емоції не було й мови, бо в думках: головне не збитися. Працювати з дорослими людьми, які відбулися – непросто. Я завжди говорю дівчатам – ви мій лакмусовий папірець для терпіння. У дорослих більше часу йде на вивчення таланцювальних елементів та па, ніж у дітей. Та маємо результат! Зараз мої дівчата рухаються професійно, відчувають сцену, музику, глядача. Вони дихають танцем і мріють про виступи. Слід зазначити, що у жіночій танцювальній компанії були і чоловіки. Глядачу було представлено «Танго пристрасті» де танцювало шість подружніх пар. 2020 рік був непростий: сумували за сценою. Виступів не було. 6 березня у Будинку культури звітний концерт нашого колективу. «Сеньйорити» готують 4 нові костюмовані номери. »
В колектив прийшли, аби розвиватися, щоб отримувати задоволення від життя й жити на повну – коментують самі танцюристки. І у кожної своя власна історія
Інна Кошова, доцент кафедри загальної та практичної психології НДУ ім. М. Гоголя.
«Після закінчення вузу прониклася думкою - є бажання продовжувати далі.» – розповідає Інна. – «Пішла до Галини Львівни в «Сеньйорити». Туди ходили, в основному мами, у мене тоді ще діток не було. Спочатку затанцювала я, а згодом в танці подалася і донечка. Нині вона учасниця дитячого зразкового ансамблю бального танцю «Шанс», який діє при Хореографічній школі. Танці – це і новий досвід, і цікаві знайомства, подорожі, і можливість відпочити…Коли виходиш на сцену – відчуваєш драйв! Емоційний заряд! Хвилю позитиву! Але…хочу зазначити, що танці для мене не заради сценічних виступів чи визнання. Це, мабуть, більше для особистого внутрішнього самоствердження. Я навіть написала наукову статтю про танець і жінок, суть якої, якщо коротко - танець допомагає в реалізації мети гармонійного розвитку особистості…А головний наш натхненник - Галина Львівна. Лідер, жінка, яка має особливий дар і особливу харизму. Жінки кожна у своїх турботах, у своїх проблемах, а вона гуртує, знаходить до кожного підхід: словом, поглядом. З кожної репетиції виходиш щасливою, зарядженою позитивом. Висловлюю Галині Львівні велику вдячність!».
Наталія Іващенко, за фахом медпрацівник.
Наталія - перша праворуч
«Прийшла в колектив на другому році його існування. Мене запросила жінка, яка там вже займалася. Відверто кажучи, я спочатку засумнівалася в своїх танцювальних талантах( авт. сміється). Думала, що у мене не вийде. Додало впевненості те, що з дитинства любила спорт і займалася гімнастикою. То й подумала - А чому б і не спробувати! Я, навіть, для сміливості запросила з собою двох своїх подруг. Від першого заняття зрозуміла - подобається, саме цього мені не вистачало, хочу продовжувати! І от вже 14 років учасниця колективу «Ніжинські сеньйорити», танцюю, і отримую величезне задоволення. Є натхнення і бажання відвідувати репетиції, досягати чогось нового…Ставати кращими, сильнішими і здоровішими.» - коментує Наталія.
Валентина Бояринова, вчитель початкових класів Ніжинської гімназії №14.Танцює в «Ніжинських сеньйоритах» 12 років.
«Мої сини Євгеній та Ігор займалися в хореографічній школі. Євгеній - бальними танцями саме в ансамблі Галини Львівни. Так як хлопці танцювали, то моє життя безпосередньо було пов’язане з хореографією, репетиціями, концертами…Коли сини закінчили хореографічну школу та пішли своїми шляхами далі, у мене виникло неймовірне бажання приєднатися до цього дива і почати танцювати. Моя мрія здійснилася. Я в «Сеньоритах»! Відверто, від початку і не думала що це буде сцена. Я йшла, аби отримати задоволення, навчитися слухати музику, відчувати ритм. І дуже приємно від того, що не ти когось навчаєш, а тебе навчають. Танці – це щось неймовірне, неземне відчуття, насолода, впевненість у собі, гармонія. А наша Галина Львівна унікальна. Схиляю голову перед її вмінням і терпінням. У "Сеньйорити" ходять дорослі люди, уже сформовані, із своїм характером. Заняття у вечірній час , а отже після роботи, хтось і втомлений… І коли розпочинається репетиція, то Галина Львівна мудро реагує на все це, вселяє почуття впевненості… і все виходить. Отримуєш масу задоволення з таким чудовим вчителем, бо це сплав мудрості, розуму, таланту.
Мої сини обрали іншу професію. Старший живе в Америці працює програмістом, молодший – в ІТ-компанії. Та в їхньому житті танці відіграли важливу роль. Навчилися витримки, почуттю колективізма, вмінню йти вперед, перемагати…А танці формують організованість, пунктуальність…Колись із глядацької зали я любувалася своїми синами, а нині вони радіють за маму, яка танцює!»
Алла Лисовець: «Я одна із старожилів колективу. А прийшла так. Якось ненароком дізналася, що відкрилася при хореографічній школі танцювальна група для дорослих дівчат, які люблять танцювати. Зі своєю кумою, Валентиною Бояриновою, прийшли до залу на репетицію. Не просячи дозволу у керівника, стали позаду й почали виконувати рухи. І танцюємо до цього часу. А якщо людина так довго танцює – значить це її стихія. В наших "Сеньоритах" , безумовно, велика заслуга Галини Львівни. Вона наш мудрий Сенсей».
