Страшні звістки стукають у двері, викликаючи розпач і невгамовний біль у душах рідних та близьких, серця справжніх героїв завмирають, завмирають, як сама Україна, потонувши в жалобі за своїми синами…
Пам'ятна дошка встановлена на будинку де жив Денис Яковенко. Сьогодні б Денису виповнилося 32 роки...
Яковенко Денис Олександрович – снайпер-розвідник 41-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-2», старший солдат.
Народився 9 квітня 1989 року в селищі міського типу Семипалатинськ-4 (нині – селище міського типу Чаган Семейської міської адміністрації Східно-Казахстанської області Республіки Казахстан).
Мешкав у місті Ніжині. У 2006 році закінчив загальноосвітню школу №7 міста Ніжина.
Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. У складі бригади медиків надавав допомогу пораненим.
10 травня 2014 року добровільно пішов на військову службу за частковою мобілізацією. Служив снайпером-розвідником 41-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-2» (з листопада 2014 року – 41-й окремий мотопіхотний батальйон 1-ї танкової бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України).
З літа 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на сході України. Позивний «Медик».
З початку подій в місті Іловайськ Донецької області, старший солдат Яковенко за власної ініціативи перервав відпустку і відбув в район проведення антитерористичної операції.
4 вересня 2014 року старший солдат Яковенко загинувпід час артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями в районі міста Дебальцеве Донецької області.
6 вересня 2014 року похований на Троїцькому кладовищі в Ніжині.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.06.2015; посмертно).
«Сьогодні в день народження Дениса Яковенка, ми зібралися, аби вшанувати пам’ять героя й відкрити меморіальну дошку в знак нашої поваги до нього і вічної пам’яті. Денис, у свої молоді роки проявив себе справжнім героєм, починаючи з майдану Революції Гідності й продовживши передовою на Сході країни. За нашу волю, нашу незалежність, за волю, незалежність і територіальну цілісність нашої України він віддав найцінніше – своє життя. Наш обов’язок – берегти пам’ять про героя, нашого видатного ніжинця. Вічна слава!», - зазначив у виступі міський голова Олександр Кодола .
До виступу була запрошена дружина загиблого під Дебальцевим Яніса Лупікса, голова відокремленого підрозділу громадської організації «Єдина родина Чернігівщини», механік відділення зв’язку військової частини А3160 Вікторія Лупікс: «Дуже важко знайти слова. В день народження Дениса, світлого і ясного хлопчика, ми відкриваємо йому меморіальну дошку замість того, щоб за дружнім столом пити за його здоров’я. Вічна пам’ять герою, який віддав душу й тіло захищаючи нас, який навічно залишився воїном там, на Сході України».
Слово надали учаснику бойових дій на сході України, засновнику громадської організації Ніжинська Спілка ветеранів АТО, історику, завідувачу кафедри історії України, доктору історичних наук, професору Ніжинського Державного університету імені М. В. Гоголя Євгену Луняку: «Вже 7 років іде війна. І багато хто, вже звик до цього: війна десь там, на Донбасі.. А якщо тут вимкнути телевізор, то у нас все ніби й спокійно. 7 років кращі сини й доньки України, і в тому числі й нашого міста, захищають нашу країну, наше життя. Захищають, ціною власного. Сьогодні Денису було б 32. Але йому вже назавжди буде 25. Ми ні на кого не нападали. Ми захищаємо свою землю. І перемога буде за нами. Вічна пам’ять і вічна слава, героям!»
Слово мала голова громадської організації «Ліга –клуб «Ділова жінка»Тамара Стратілат: «У 2014 році мені довелося зайти в цей дім і сказати страшні слова — вибачте, ми не вберегли вашого сина..Низько вклоняюся від імені всього жіноцтва, матерям всіх наших полеглих хлопців. Подяка вам, що виховали справжніх захисників України».
МАМА ТА СИН ДЕНИСА ЯКОВЕНКА
ХВИЛИНОЮ МОВЧАННЯ вшанували пам'ять захисника України, воїна АТО, ніжинця Дениса Яковенко та всіх воїнів, загиблих у боротьбі за свободу , цілісність та єдність нашої держави та поклали квіти до меморіальної дошки.
Будемо пам’ятати тих, хто загинув заради мирного неба та щасливого майбутнього нашої країни.
