Нестримні емоції, підозри, відверте протистояння: все це вирує навколо одного навчального закладу міста – школи № 4. На загал вийшов проект рішення Ніжинської міської ради «Про перейменування Ніжинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 4 Ніжинської міської ради Чернігівської області». Проект подає Управління освіти, сформований він в рамках реалізації в країні освітньої реформи та враховуючи ситуацію з наповненням школи. Навчальному закладу понижують ступеневість, а це означає, що він стає початковою школою - виключно 1 – 4 класи і все. Фактично, школа №4, може стати першою початковою школою в Ніжині. Та на такий крок, не погоджуються ні батьки учнів школи, ні педагогічний колектив.
Зустрічі переросли в пікети, ті, своєю чергою, в перемовини. Нині, поки що, глухий кут. Зустріч батьківського і педагогічного загалу школи з керівництвом міста та освітньої галузі. Результат – зупинка процесу прийняття рішення про перетворення навчального закладу. Таку пропозицію подав міський голова Олександр Кодола і взявши відповідальність на себе, запропонує депутатам зняти цей проект рішення з порядку денного сесії.
Процес зупинений, будуть допрацювання, та ще й не з легких
Закон України «Про повну загальну середню освіту» пропонує нам три види навчальних закладів: початкова школа (1 – 4 класи), гімназія, базова освіта (5 – 9 класи) та ліцей, профільна освіта (10 – 11, а з 2027 й 12 класи). Кому і ким ставати, ось сьогоднішній головний біль наших шкіл. Як обрахувати все і не помилитися, тим паче, що чи не головним питанням, стане питання фінансової самостійності закладу? Держава порахує кількість дітей у закладі й видасть кошти виключно на них. У кого учнів мало, той відповідно й коштів отримає стільки ж. Враховуючи сьогоднішні ситуації з наповненням ніжинських шкіл, обрахунок державної субвенції та тенденцію катастрофічного зменшення рівня народжуваності, перспективи «бути» є далеко не у всіх навчальних закладів. А вимоги до профільної освіти, змушують навіть наші найпотужніші школи відмовлятися від неї й ставати гімназіями. То що говорити про маленькі школи? Щоб нікого не ліквідовувати, Управління освіти Ніжинської міської ради пропонує, зокрема й непопулярні та соціально-вибухові заходи. Так і сталося зі школою № 4.
Озвучені позиції
Управління освіти: дітям потрібне якісне, сучасне освітнє середовище
Понизити ступеневість школи, залишивши лише початкову ланку – 1 – 4 класи. Залишити один, головний корпус, відмовившись від того, де нині розташовується молодша школа. На зекономлені на утриманні закладу кошти пропонується облаштування в головному корпусі шкільної їдальні, окремого актового та спортивного залів, модернізацію комп’ютерного класу. Тобто зробити так, щоб освітнє середовище відповідало законодавчим нормам. Учнів школи 5 – 9 класів пропонується перевести до інших шкіл, як і працевлаштувати вчителів предметників. Школа № 4 знаходиться в центрі міста, тож навкруги в доступному радіусі практично 6 навчальних закладів.
Фінансова складова: мова не про економію коштів, мова про врегулювання ситуації, коли їх просто немає. Вартість утримання 1 учня по школі № 4 найвища по місту - 36 тисяч грн на рік, тоді як освітня субвенція пропонує майже 17 тисяч. Така різниця саме через низьку наповнюваність класів. При сьогоднішній вимозі у 30 учнів, наповнюваність у закладі – 13,89. Така суттєва різниця впливає і на позицію справедливості оплати праці педагогів: за одні й ті ж кошти, вчитель однієї школи перевіряє 30 зошитів, а іншої – 13.
Педагогічний колектив школи № 4: Досить тероризувати нашу школу
Виснажений і знервований практично постійною, впродовж ось уже 18 років, загрозою закриття закладу. На реорганізацію не згодний. Не вважає обрахунки й прогнози проведені Управлінням освіти правильними. Має свої цифри й свої підходи до їхнього формування. За власними обрахунками, набір до першого класу в їхній заклад зростатиме, впродовж наступних трьох років. Обурений тим, що результати їхньої діяльності вважають слабкими, адже учні є активними учасниками міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Особливо переймаються ситуацією яка виникне в їхніх учнів з особливими освітніми потребами. Вважають, що сьогодні все впирається в кошти, а не в інтереси дітей.
Батьківський колектив школи № 4: Нас все влаштовує в нашій школі, інші нас не цікавлять
Збурений, не згодний на перепрофілювання, вважає це шляхом до закриття школи. Не знаходить пояснень, чому таке «жорстке» перепрофілювання випадає саме на їхню школу, а не інші. Адже низьку наповнюваність у класах, що не дотягує до визначених законодавством норм, демонструють ще 5 шкіл міста. У тому, що мусується питання саме їхньої школи, вбачають комерційні бізнес-інтереси щодо будівлі та землі закладу. Після переходу в інші школи допускають і можливість булінгу стосовно їхніх дітей. Тривожаться і за можливу небезпеку для дітей і як для пішоходів, коли треба буде переходити догори. Говорять і про психологічні травми дітей, при відриві від одного учнівського і вчительського колективу та переходу в інші. Особливе занепокоєння у родин з дітьми з особливими освітніми потребами.
«Чому ми, як ті кліщі, вчепилися? Бо нам подобається ця школа. І ми, батьки, згодні на все, щоб тільки залишити її. Треба кошти – кажіть скільки платити кожний місяць, ми згодні вкладати. Інші школи нас не цікавлять. Ми хочемо, щоб ця школа й далі процвітала», - так думка батьків. Якщо їх не розуміють, готові перейти на домашню форму навчання, водити й далі своїх дітей у школу № 4, позиватися до суду.
Колеги-освітяни: Аргумент живу поруч і 100 м до школи дитина проходить сама – сумнівний, а спроможність утримувати, й головне, розвивати школи – відповідальність всіх
Емоції і колег, і батьків можна зрозуміти. Страх перед необхідністю адаптуватися в нових колективах – зрозумілий. Закривати очі й ховатися за «сімейністю» школи, довго не вдасться: наявність фінансування це й оплата праці, й утримання закладу, й розвиток освітніх послуг. Навчальні заклади сусіди готові прийняти учнів, є навіть можливість перейти цілим класом. Тримають вакансії і для колег педагогів. Учнів з особливими освітніми потребами ніхто не ігнорує, можливості продовжити обрану форму навчання є.
Очільниця Управління освіти Ніжинської міської ради Валентина Градобик:
«На ті умови, на які погоджуєтеся ви, батьки, не погоджується закон і не погоджується засновник, який зобов’язаний утримувати навчальний заклад відповідно до умов і вимог закону. Питання не в економії коштів на вашій школі. Давайте будемо чесними у нас коштів вже не вистачає і не вистачає мільйонів. Ми з вами не розвиваємо школи, ми намагаємося їх утримувати. А це не чесно, якщо хочете, то навіть злочинно, щодо наших дітей».
Міський голова Олександр Кодола:
«Найперше – про фейкові інформації. Ніхто не зазіхає на будівлю школи, на її земельну ділянку. У центрі міста нині 10 вільних, безпроблемних земельних ділянок. Та жоден із забудовників з Києва чи з Чернігова бажання не висловив взяти їх. Бо тут немає економіки. Вартість будівництва однакова. Тільки квартири за ринковими цінами вони в Ніжині не продадуть. Тому давайте не будемо користуватися брехнями, які комусь дуже вигідні.
Сьогодні мова не про закриття та ліквідацію школи. Мова про її перепрофілювання у початкову школу й поліпшення її освітнього середовища. Я знаю всі школи, бо бувши депутатом Верховної Ради працював з усіма й усім допомагав. Сьогодні повна загальна середня освіта реформується. Противитися цьому ми не маємо навіть морального права. Адже це відповідальність за майбутнє наших дітей.
Та сьогодні, вислухавши позицію і батьків, і педагогів школи, я бачу, що повного розуміння що і як, хто й куди - немає. Тому, я беру всю відповідальність на себе і проситиму депутатів зняти з розгляду міської ради це питання. А Управлінню освіти даю доручення доопрацювати це питання: провести зустрічі з кожним педагогом школи №4, щодо вакантних посад у сусідніх закладах освіти (у разі пониження ступеневості їхнього закладу), а також врахувати думку кожної дитини та її батьків, щодо їх побажань по продовженню навчання в інших школах нашого міста. З кожною родиною, з кожним педагогом особисто, поки питання не буде врегульоване. І мені доповісти всю інформацію і результати. А потім, продовжимо процес реформування наших навчальних закладів».
Визначитись хто ким стане, навчальні заклади, відповідно до закону мають вже до 1 вересня 2022 року. До цього терміну, всі установчі документи закладів повинні бути приведені до вимог і норм законодавства про освіту. А до 2024 року мають пройти вже всі непаперові перетворення наших шкіл: будуть початкові школи, гімназії та ліцеї. Одного тільки бажання стати кимось з них, недостатньо. Треба ще й витримати всі законодавчі вимоги. А там і матеріально-технічне наповнення, і заповненість закладу учнями. Від останнього, напряму залежить і фінансування закладу з державного бюджету. А додаткові мільйонні потреби міському бюджету одному не потягнути.
