Автобіографічний нарис Євгена Юхниці
Женік (так мене називали батьки і близькі друзі) Юхниця. Народився у квітні 1965 року в чародійній Жмеринці самої Вінницької області. Шикарна школа, Вчителі, Олімпіади! Де люди звикли виконувати справи, вирішувати, а не шукати привід лінькам. Батьки відправили в технічній вуз на економічний факультет, а не дуже …. старший двоюрідний братик безжально вмовив мене, тоді довірячого усім, перекласти вступні документи на технічну спеціальність.
Як результат, драматично міняв інститут ще 2 рази, поки нарешті не перейшов у Київський інститут народного господарства. Там, паралельно з високою економікою, почав писати сценарії КВНів і т.д. Між роками вищої освіти 2 роки відслужив у збройних силах у Казахстані.
Поезії взяли у полон на Різдво у 1994 році. З першого віршика заклекотали клітинки тіла, що я на своєму місці. Знань не вистачало літературних. Ночі-дні перечитування класиків. Далі, сім’я відправила на 2 роки у Літературний інститут ім. Чехова у Москві на вищі літературні курси. Після занять, став себе почувати у творчості впевненіше.
25 років творчості – 25 років навчання. Жанри, стилі, тематичність, стилістика, невербальність, тро́пи, літературні фігури. Перші 10 років я значні твори пам’ятав напам’ять. Зараз тільки досьєшки рятують – де є одягнуті у рими лісистості питання… Весь час допрацьовую, вирізблюю. Поезія розвивається, як і мова. Як і будівництво, як і телефони. Так, як писали до 1970 року – класика. Ми, сучасні поети, маємо вимальовувати сьогодення. Інакше, нащадки писатимуть за незнайомими фактами, які їм покладуть перед очима.
Щодо властивостей, то люблю і вдається писати тематичні твори. Бо заглиблюєшся і кожною поезією пірнаєш у світи, яких ти не знав, і без сонетиків не взнав би. Кожен стиш – абсолютно нове життя з неповторними персонажами, і неочікуваними реакціями. Обожнюю творчість і творчі серденьки! І … розкольоровувати почуттями - відносини кохань, виробничі, еротичні, коли діти не підглядають, патріотичні, громадські, і… пейзажні, драматичні, натхненні, з надіями! Наше життя і потребує і гідне бути оспіваним Поезією.
Пропонуємо вашій увазі нове з поезії Євгенія Юхниці
Моя, у чому тільки вже не квасила
На зимку - різнобокі з хріном помідори.
В каструлі, у відрі, у банках запасних,
І під капронку, під бляшанку, марлю, в шортах.
…Кріп, листя вишні, лавр, часник, сіль-перец - жменьку.
Таскав на стіл їй, і під стіл, крутив круги…
…Та, потім – так схотілось …зараз їх, кисленьких,
Що я – торішні мариновані відкрив.
06.08.21р. Євгеній Юхниця
.....................................................................................
Завмирає час – в полишеній хатині,
Де на тому ж місці - сум висить на стінах.
А за стінами, парканом, за кордонами -
Зміни вже не забарились: й телефонами,
І будівлями каркасними канадськими,
І автівками з ручної збірки, барськими.
Та і мешканцями, встромленими в шарфіки,
З ароматом кави темної «арабіки».
Час, це - зовсім не постійна одиниця:
Є часи швидких «Бугатті» й час візниці,
Час - підводи, «жжухних роликів», ... столиці!
Час сповільнився в...покинутій каплиці.
....................................................................................
08.10.2011р. Євгеній Юхниця
Я – у човні малюю, а зверху і знизу
Понад водами жовтими й вглиб у ставок -
Деревій верболистний у кучерах-ризах
Демонструє на ніжках в’юнкий килимок.
Та погода у вересні – змінно-примхлива,
Вітер хмарками грає - й синіє вода.
Перелітні промінчики, ще лоскітливі,
Сповіщають про скорі відльоти дроздам..
...............................................................................
18.10.19 – 15.08.21рр. Євгеній Юхниця
А кабачки ростуть й ростуть,
І ні з ким розділити,
Й на зимку, і нажарив - з пуд,
Їх - часничком нагрітим.
…До лавки дачної їду,
В руках – по кабачку.
Такий – один я дивний тут?
…Чекаючий: «Ку-ку,
Ось, і цукіні - до вечері.
Заходьте. Тушкували черрі…»
..........................................................................
15.07.21р. ( «Дачничі перегуки» ) Євгеній Юхниця
Надвечір, черезлюденність – спадає.
І згадується серед всіх – одна,
Яка і запалає, і чекає,
І поруч – і стабільність й дивина́.
...Лягаю на тахту, не роздягнувшись,
В уяві чарки: ти ...запрошенням чутким,
Хоч вмитись нагадаєш; й я, схоплюськом,
Ожилим вітром - в душ, й по стінах - сорочки́!
08.05.16 р. Євгеній Юхниця
..................................................................
Ніхто не хоче першим ніжно підійти.
Холодна гордість вища за чужу самотність.
Здається, голос твій задихав поруч: «Ти...»
...Чи це мороз по шиї зраджує спекотність...
Навколо – дрони, мабуть, твоїх почуваннь -
На кожен крок мій, думку, жадання ...полюють.
...Шкідлива сила дратівних домінуваннь
Шле не промінчики, а невгамовні кулі...
20.03.16 р. Євгеній Юхниця
