Сергій Білоус, як і Віктор Макієнко - колеги. Водії. Колись разом працювали на Ніжинському АТП. Сергій прийшов на підприємство молодим хлопцем. Згодом здобув авторитет серед старших водіїв, керівництва. В той час за честь було потрапити на шпальти міськрайонної газети. Сергій неодноразово був героєм статтей. З гордістю показує газету, де його сфотографував відомий ніжинський фоторепортер Юрій Власовець. «Зберігаю газети, це моя історія життя»,- говорить Сергій.
За своє водійське життя Сергій Білоус опанував ледь не всі радянські автобуси. Розпочинав свою кар’єру на ЛіАЗі. Їздив по місту, району. Потім ЛАЗи, Ікаруси. Міжміські, далекі рейси. На роботу завжди йшов з гарним настроєм. Завжди був впевнений у своїй техніці, яка його ніколи не підводила.
Останні роки Сергій працював на міжміських і міжнародних перевезеннях. Обїздив півєвропи, всю Україну. Освоїв нові сучасні автобуси. «Звичайно, вони комфортні, зручні. В ньому їдеш і насолоджуєся поїздкою, - ділиться враженнями Сергій. - Було цікаво їздити по Європі. Там шикарні дороги. Не їдеш, а пливеш, мов на кораблі. Швидкість не відчувається, тільки пейзаж змінюється за вікном.»
Як зазначає Сергій, на міжміських автобусах, власниками яких були іноземні компанії, працювати важко. Адже постійно треба рухатися по графіку, проте бувають і випадки, коли через снігопади доводилося стояти в заторах, і не по одній годині. Ось тут і виручала сучасна закордонна техніка. На вулиці хурделиця, дорога переметена, техніка стоїть, а в салоні тепло і затишно. Пального вдосталь.
Нині Сергій Білоус змінив габарити великого автобуса, пересів на мікроавтобус. Працює в державній установі водієм.
В день професійного свята Сергій Білоус зичить всім своїм колегам простого людського щастя, бути за кермом без прикрих пригод і отримувати насолодження від своєї роботи.
