1 – 130 років тому народився Осип Матвійович Твердовський (1891-1930), військовий діяч.
Уродженець Ніжина.
За даними метричної книги, охрещений у Ніжинській Іоанно-Богословській церкві як Йосиф. Його батько походить з ніжинських козаків. Навчався в Ніжинській ЗОШ №4. На його честь на стіні будівлі ЗОШ №4 відкрито меморіальну дошку (2018).
Під час Першої світової війни – хорунжий російської армії. Фронтовик Армії УНР. Учасник бою під Крутами. Належав до когорти засновників ОУН і входив до складу вищого керівництва Організації – Проводу Українських Націоналістів. Керівник відділу Організації Українських Націоналістів в Люксембурзі та в суміжних областях Франції (1929). Помер в Еш-сюр-Альзетт герцогства Люксембург.
Нагороджений за хоробрість орденом Святого Георгія.
1 – 95 років тому народився Георгій Васильович Дзісь (1926-2003), економіст, державний діяч. Випускник Ніжинського технікуму механізації сільського господарства (1945).
Заслужений економіст України. Академік Академії економічних наук України, дійсний член Міжнародної Академії Менеджменту. Заступник голови Ради Міністрів УРСР (1986-1990). Засновник та президент Спілки економістів України та Асоціації товарної нумерації України «ЄАН-України» (1994). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (1985-1990). Автор більш як 80-ти наукових публікацій.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1971), Дружби народів (1981), трьома орденами «Знак Пошани» (1966, 1971, 1976), медалями.
3 – 75 років тому народилася Любов Костянтинівна МАРКОВА (1946), артистка балету, педагог. Уродженка Ніжина.
Заслужена артистка України (2000). Солістка (з 1965 р.), завідуюча (з 1995р.) балетної трупи Харківського театру опери та балету ім. М. Лисенка. Гастролювала в країнах Західної Європи та Азії.
Партії: Фея Бузку («Спляча красуня» П. Чайковського), Килина («Лісова пісня» М. Скорульського), Егіна («Спартак» А. Хачатуряна), Донна Анна («Дон Жуан» В. Губаренка), Актриса («Голубий Дунай» Й. Штраусса), Дівчина-Краса («Жар-птиця» І. Стравінського), Нуріда («Тисяча й одна ніч» Ф. Амірова), Кармен («Кармен-сюїта» Ж. Бізе-Щедріна), Айседора («Танці для Айседори» на музику Ф. Шопена).
6 – 65 років тому народився Ігор Петрович ДЯКОНЕНКО (1956), композитор, виконавець. Уродженець Ніжина.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1978). Працює в Ніжинській дитячій хореографічній школі (з 2007 р.). Заступник директора з навчально-виховної роботи, викладач вищої категорії, художній керівник дитячої зразкової вокальної студії «Автограф» Ніжинської дитячої хореографічної школи. Переможець міського конкурсу професійної майстерності «Людина року-2018» в номінації « Творча особистість року».
Відмінник освіти України (1997). Володар відзнаки Міністерства культури України «За досягнення в розвитку культури і мистецтва» (2019).
11 (30 жовтня ст.ст. )– 210 років тому народився Андрій Лукич САВИЦЬКИЙ (1811-1884), юрист, літератор, громадський діяч. Випускник Ніжинської Гімназії вищих наук кн. Безбородька (1832).
Дворянин Чернігівської губернії. Член Чернігівської комісії з селянської реформи 1861 року. Служив у департаменті сільського господарства уповноваженим у справах. Рід Савицьких внесений до 1-ї, 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Чернігівської губернії, а герб - до 12-ї частини «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи».
Праці: О доставке в Петербург хлеба по Волжскому водяному сообщению. – СПб., 1864; Опыт естественного богословия. – СПб., 1879-1884.
12 – 100 років тому народився Володимир Семенович ШОХОДЬКО (1921-2001), історик, краєзнавець.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя. Викладач Ніжинського ветеринарного технікуму та технікуму механізації сільського господарства. Голова правління Ніжинського міського товариства охорони пам’яток історії і культури (з 1968 р.), заступник голови (з 1986 р.). Директор Ніжинського краєзнавчого музею (1967-1987). 2017 року на фасаді Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського на його честь відкрито меморіальну дошку.
Учасник Другої світової війни. Нагороджений орденами Вітчизняної війни, Червоної Зірки та багатьма медалями.
15 (3 листопада за ст. ст.) – 130 років тому народився Олександр Олександрович КАРПЕНКО (1891-1969), педагог, учений, державний діяч.
Випускник Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (1914). Ректор Ніжинського інституту народної освіти (1921-1924). Політкомісар та викладач НІНО (1921-1922). Голова правління Ніжинського окружного відділу РОБОСу (1921-1924). Член Ніжинської міськради (1923-1924). Керував у Ніжині історичною секцією (1922-1924). Залишив спогади у 5-ти т.: «Задолго до рассвета», «Там, где учился Гоголь», «Киевский институт народного образования», «Партизанские тропы», які зберігаються в Музеї рідкісної книги ім. Григорія Васильківського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Ректор Київського інституту народної освіти (1924-1925) (нині – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), ректор Київського інституту народного господарства (1927). Перший заступник народного комісара освіти УРСР (1932-1933), голова Радіокомітету при РНК УРСР (1933-1934). За участь у проведенні політики українізації зазнав переслідувань з боку сталінського режиму. Останні роки життя проживав на Чернігівщині.
Наукові дослідження: класична філологія, організація системи освіти, педагогіка.
Праці: К вопросу о характере и происхождении греческой сатирической драмы. – Нежин, 1914; Античные мотивы (Опыт исследования античных мифов). – Острогожск, 1914; Из истории женского движения. – Константиновск, 1921; З матеріалів до обліку студентської праці. – К., 1925; З історії студентського руху 1905 р. на Київщині. – К., 1925; Похід триває (Похід робітничої сталінщини за опанування української культури. – Х.; К., 1930; До питання культурно-освітнього будівництва на Україні в другу п’ятирічку. – Вип. 1. – Х., 1932.
16 (4 листопада за ст. ст.) – 165 років тому народився Франц Станіславович (В’ячеславович) РЕЖАБЕК(1856-1920), історик античності.
Екстраординарний професор Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (НІФІ) ( 1906-1920). Бібліотекар НІФІ (1910-1913),(1917-1920).
Член Правління НІФІ (1912). У Ніжині видав свої найвідоміші праці «Лекції з римської історії», «Історія Греції: Лекції». Помер у Ніжині.
Народився в Богемії (нині Чеська Республіка). Один із перших українських істориків-візантистів.
Нагороджений орденами Св. Анни 3 ступ. та Св. Станіслава 2 ступ.
Праці: Маркоманнские войны. – Одесса, 1895; Лекции по римской истории. – Нежин, 1907-1908; История Греции: Лекции, читанные в Историко-филологическом институте кн. Безбородько и Нежинских высших женских курсах в 1918/1919 акад. годах. – Нежин, 1919.
16 – 70 років тому народився Михайло Васильович СУКРЕТНИЙ (1951), педагог.
Випускник Ніжинського культурно- освітнього училища (1970).
Працює у Ніжинському коледжі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (з 1974р.). Викладач–методист по класу баяна, концертмейстер. Впродовж 20 років виступав у дуеті «балалайка-баян» із викладачем В.В. Калініченком . Заступник директора з навчально-виробничої роботи (1993-1995), заступник директора з навчальної роботи коледжу (з 1995р.).
Член робочої групи Міністерства освіти і науки України.
Відмінник освіти України (1998).
23 – 75 років тому народився Олександр Сергійович ЛЕГЕЙДА (1946), державний службовець, промисловець. Уродженець Ніжина.
Заслужений машинобудівник України. Заслужений промисловець України. Державний службовець першої категорії першого рангу. Уповноважений начальник озброєння Збройних Сил України. Генерал-майор. Начальник Головного військового представництва Міністерства оборони України. Голова Державної служби експортного контролю України. Керівник групи радників Державного підприємства "Укроборонсервіс". Почесний член «Чернігівського земляцтва» в Києві.
23 (11 листопада за ст. ст.) – 160 років тому народився Микола Васильович ШЛЯКОВ (1861-1932), філолог. Випускник Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька.
Фахівець із староруської мови, староруської і старослов’янської літератур. Уходив у комісію Академії наук з видання пам’ятників старослов’янської писемності. Член Ярославської і Оренбурзької учених архівних комісій. Лауреат Макарівської премії Російської Академії наук. Автор робіт з угличської діалектології.
Праці: О поучении Владимира Мономаха. – СПб.: Тип. В.С. Балашева и К°, 1900;
Троян в Слове о полку Игореве (Новый сб. статей по славяноведению, составленный и изданный учениками В. И. Ламанского. – СПб., 1905; Боян. – Л., 1928.
26 (14 листопада за ст.ст.) – 215 років тому народився Пилип Семенович МОРАЧЕВСЬКИЙ (1806-1879), письменник, перекладач, педагог.
Інспектор Ніжинського Юридичного ліцею кн. Безбородька та міської гімназії (1849–1859). У Ніжині задумав перекласти українською мовою Святе Письмо. У поемах «Чумаки, або Україна з 1768 р.» та «Мечты и планы» в двух частях, Нежин, 1858» (присвятив своїй дочці Ользі) описує Ніжин.
Здійснив перший повний переклад українською мовою Євангелій (завершено в листопаді 1861 р.). Пізніше переклав «Діяння Апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир». Російська Академія наук визнала його переклад найкращим серед усіх аналогічних слов’янських перекладів, але через мовну політику Російської імперії, друкувати Євангелія окремими випусками почали лише 1906 року. Написав українською мовою курс «Священної історії» для початкових шкіл і народного читання. Доля деяких рукописів невідома. Євангелія в перекладах Морачевського були перевидані в Канаді (1948) і США (1966), їх досі використовують під час богослужінь. В Україні Євангеліє в перекладі П. Морачевського перевидане київським видавництвом «Простір» у 2011 році, а «Псалтир» — Національною бібліотекою України ім. Вернадського у 2015-му. Помер у селі Шняківка Ніжинського району, де й похований на цвинтарі біля сільської церкви. Нагороджений орденом Св.Станіслава 3 ступ. (1859).
