185 років тому народився Савелій Григорович КОВНЕР (ім’я при народжені -Саул Гіршович Ковнер) (1837-1896), лікар, історик медицини.
Засновник земської медицини на Ніжинщині. Лікар Ніжинського повітового земства (з 1868 р.). Головний лікар Ніжина та лікар Юридичного ліцею кн. Безбородька (з 1873 р.) 1890 року переїхав до Києва.
Випускник медичного факультету Університету Св. Володимира в Києві (1866). Знавець стародавніх мов. Вивчав за першоджерелами медицину Сходу, Греції, Риму, арабську медицину.
Праці: Спиноза. Его жизнь и сочинения. – К., 1865; История древней медицины. – Вып. I. Медицина Востока и Древней Греции до Гиппократа. – Вып. II. Гиппократ. – Вып. III. Медицина от смерти Гиппократа до Галена включительно. – К. - Нежин. 1878-1888; История средневековой медицины. – К., 1893.
1 – 100 років тому створено (1922) в Ніжині науково-дослідну кафедру історії культури та мови при Ніжинському інституті народної освіти (НІНО).\
Тут працювали В.І. Рєзанов, І.А. Максимович, М.М. Бережков, Я.М. Колубовський, Є.А. Рихлік, М.Н. Петровський, І.І. Туркевич, І.І. Семенов, М.Ф. Даденков. Керував кафедрою П.В. Тихомиров, з 1923 р. – В.І. Рєзанов. Розформована 1930 року в зв’язку з ліквідацією системи науково-дослідних кафедр України.
1 (20 січня за ст. ст.) – 190 років тому народився Григорій Олександрович КУШЕЛЬОВ-БЕЗБОРОДЬКО (1832-1870), громадський діяч, письменник, меценат.
Почесний опікун Ніжинського Юридичного ліцею кн. Безбородька. Власним коштом опублікував книгу «Лицей князя Безбородко» (Санкт-Петербург, 1859).
Граф, камер-юнкер (1855), дійсний статський радник (1861). Володар величезного спадку родів князів Безбородьків і Кушельових, зокрема, мав родинний маєток із палацово-парковим комплексом у с. Стольне Сосницького повіту Чернігівської губ. (нині Менської ОТГ). Член-доброчинник Імператорського Людинолюбного товариства (1857). Засновник Санкт-Петербурзького журналу «Русское слово» (1859-1866) та видавець «Шахового листка» (1859-1863). Один із фундаторів і керівників петербурзького Шахового клубу (1862). Почесний член шахових клубів Відня, Парижа (Франція), Риму (Італія). Утримував дитячий притулок і жіночу богадільню. Один із вірогідних прототипів образу князя Мишкіна у романі Ф. Достоєвського «Ідіот».
Твори: Очерки, рассказы и путевые заметки. – Т. 1-2. – СПб., 1862.
2 (21 січня за ст.ст.) – 210 років тому народився Євген Павлович ГРЕБІНКА(1812-1848), український письменник, педагог, видавець, перекладач, громадський діяч.
Випускник Ніжинської Гімназії вищих наук кн. Безбородька (1831). Описав Ніжин у «Записках студента», поемі «Нежин-озеро» та історичній повісті «Нежинский полковник Золотаренко». На будинку Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя відкрито меморіальну дошку та оформлено іменну аудиторію. Одна з вулиць міста названа на його честь.
1834 року переїхав до Санкт- Петербурга, створив гурток української літературно-мистецької інтелігенції. 1841 року підготував і видав один із перших українських альманахів «Ластівка». Основний співробітник рукописного журналу «Аматузія».
Автор тексту відомого романсу «Очи черные».
Брав участь в організації викупу з кріпацтва Т.Шевченка.
Твори перекладені болгарською, польською, сербською, угорською, чеською мовами.
Вибрані твори : Сочинения. – Т. 1-5. – СПб., 1862; Твори. – Т. 1-5. – К., 1957; Твори. – Т. 1-3. – К., 1980-1981; Вибрані твори. – К., 1980; Поетичні твори. Повісті та оповідання. – К., 1984; Байки. Поезії. – К., 1990; Чайковський: Романи та повісті.– К., 1996.
2 – 130 років тому народився Федір Якович САВЧЕНКО(1892-1938), історик, літературознавець, публіцист, громадський діяч.
Навчався в Ніжинському Історико-філологічному інституті кн. Безбородька та Історико-філологічному інституті в Петербурзі, з 1914 року продовжував студії в Парижі.
Дійсний член Наукового Товариства ім.Т.Шевченка (1927). У Франції виконував спеціальне доручення міністерства народної освіти Тимчасового уряду. Засновник французько-українського товариства Cercle d'etudes franco-ukrainiennes («Гурток франко-українських студій») (1918). Редактор тижневика «La France et l'Ukraine» («Франція та Україна»). Брав участь у роботі Українського Соціологічного інституту (1919-1924 рр.). У першій половині 1920-х рр. налагодив зв’язки із закордонними осередками Української партії соціалістів-революціонерів (УПCР), з М. Грушевським, за сприяння якого повернувся 1925 р. в Україну. У Києві працював у Історичній секції ВУАН, був керівником Комісії Заходознавства й Американознавства та Комісії Західної України. Дійсний член Науково-дослідної кафедри історії України в Києві (1928-1930). Секретар М.С. Грушевського. Двічі заарештований (1931, 1937) у справі «Українського Національного Центру». Подальша доля невідома.
Праці: Парубоцькі та дівоцькі громади на Україні: Первісне громадянство. – 1926. – Вип. 3; Перший збірник українських пісень Максимовича: 1827-1927. – К., 1928; Заборона українства 1876 р.: До історії громадських рухів на Україні 1860-1870-х рр. – Х.-К., 1930; Листування Я. Головацького з О. Бодянським (1843-1876) // За сто літ: Матеріали з громадського й літературного життя України ХIХ і початку ХХ ст. – кн. 5. – К., 1930; The Suppression of the Ukrainian Activities in 1876. – München, 1970.
5 – 95 років тому народилася в Ніжині Любов Яківна КАГАНОВА (1927-2011), актриса.
Заслужена артистка України (1967). Актриса Львівського Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької (з 1950 р.). Зіграла більше 140 ролей. З 1980 року – на педагогічній роботі. Постійний коментатор і виконавиця естрадної програми «Ми вкупочці колись росли», за поезіями Шевченка.
Ролі: Софія («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Ярина, Оксана («Невольник», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного), Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Оксана («Тил» М. Зарудного), Анна («Під золотим орлом» Я. Галана), Лариса («Безприданниця» О. Островського), Аркадіна («Чайка» А. Чехова), Ліза («Діти сонця» М. Горького), Годувальниця («Медея» Ж. Ануя), Офелія, Регана («Гамлет», «Король Лір» В. Шекспіра), Стара («Стільці» Е. Йонеско).
6 – 85 років тому народився Микола Васильович МАКАРЕНКО (1937- 2019), біолог.
Випускник Ніжинського технікуму підготовки культурно-освітніх працівників (1961).
Доктор біологічних наук (1982). Професор (1994). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Професор кафедр фізіології Черкаського, Херсонського, Волинського університетів. Провідний науковий співробітник відділу фізіології головного мозку Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, головний науковий співробітник відділу воєнно-психологічних досліджень Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України. Науковий співробітник у Військово-гуманітарному інституті, НДІ проблем військової медицини, Головному медичному управлінні СБУ. Член Центральної ради Українського фізіологічного товариства, редколегій багатьох міжнародних і вітчизняних журналів і вісників університетів, спеціалізованих рад по захисту докторських та кандидатських дисертацій, бюро Федерації космонавтики України. Член («академік») приватної організації «Аерокосмічна академія України».
Нагороджений премією НАН України імені О.О. Богомольця (1992) за монографію «Психофізіологічні функції людини й операторська праця».
Спеціаліст в області фізіології вищої нервової діяльності людини та тварин, диференціальної та прикладної психофізіології.
Вивчав основи формування та розвитку нейтродинам і психомоторних функцій в онтогенезі, нейробіологічні основи індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми.
Праці: Условнорефлекторная деятельность и свойства нервной системы собак, оживленных после длительной клинической смерти. – К., 1980; Основы профессионального психофизиологического отбора. – К., 1987; От запуска спутника к полету человека. – К., 1990; Психофизиологические функции человека и операторский труд. – К., 1991; Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. – К., 1996; Основи професійного відбору військових спеціалістів та методики вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми. – К., 2006; Онтогенез психофізіологічних функцій людини. – Чк., 2011.
9 – 355 років тому підписано (1667) Андрусівське перемир’я.
За угодою до Московської держави відходили Смоленськ, Чернігово-Сіверщина (разом з Ніжином) та Лівобережна Україна. Польща залишала за собою решту українських земель.
Угода викликала обурення серед більшості населення й сприймалася як порушення царем Переяслівських домовленостей.
9 – 85 років тому народився Аркадій Гнатович ГАЄВСЬКИЙ (1937 - 2009), музикант, композитор, педагог.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя. Викладач- методист Хмельницької гуманітарно- педагогічної академії.
Композиторський доробок – близько 50 творів: обробки українських народних пісень для хору, пісні й романси на вірші Т.Шевченка, Лесі Українки, О.Пушкіна, І.Драча, сучасних подільських поетів (Н.Пукаса, Й.Осадчого, Г.Ісаєнка, Б.Байди), інструментальні п’єси для фортепіано, баяна, тріо саксофонів, сюїта «Прощавай, літо» (незакінчена). Підготував до друку свій перший нотний збірник «Горить моє серце», який залишився невиданим.
Аматорський фільм «Гірко!» відзначено дипломом 3 ступ. й грамотою обласного комітету Товариства Червоного Хреста (1987); грамотою нагороджено й фільми «Сторінки з життя училища» та «Термінове замовлення».
10 – 70 років тому народився Олександр Іванович КОШЕЛЬ (1952), художник.
Працював у відділі головного архітектора на Ніжинському заводі «Арсенал» (1973-1979). Викладач Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (1992-1998, від 2007). Розписав іконостас Ніжинської церкви Всіх Святих. Проживає в Ніжині.
Книжковий ілюстратор у видавництвах “Веселка”, ”Дніпро”, ”Радянська школа”, ”Освіта”, ”А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, ”Марка України”, ”Юніверс” (парламентське видавництво), ”Десна” та ін. Учасник міських, обласних, всеукраїнських,міжнародних виставок (з 1979 р.). Основні галузі – книжкова й станкова графіка, дизайн, плакат, іконопис.
10 – 75 років тому народилася Валентина Іванівна КОРОБКА (1947), педагог, співачка.
Закінчила музично-педагогічний факультет Ніжинського педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1975). Старший викладач кафедри вокально-хорової майстерності факультету культури та мистецтв Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Концертно-камерна співачка (меццо-сопрано). Веде активну концертну діяльність у Ніжині та області.
Відмінник освіти України. Ветеран праці (1987). Основний напрямок наукових досліджень – музична педагогіка.
15 – 100 років тому в Ніжині народився Микола Володимирович ЗОЦЕНКО(1922-1975), мистецтвознавець, актор.
У роки Другої світової війни – учасник підпільної групи, що діяла в Ніжинському театрі.
Працював у Чернігівському театрі ім. Т.Г. Шевченка, Київському театрі музичної комедії, Київському театрі юного глядача. Останні роки викладав на кафедрі сценічної мови Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого.
Автор лібрето опери «Суперники», збірки оповідань.
Твори: Тривожні зустрічі. – К., 1962; Срібні струни. – К.: Молодь, 1963. – 86 с. (про актрису Євгенію Мірошниченко).
(7 лютого за ст. ст.) – 175 років тому народився Олександр Олександрович РУСОВ (1847-1915), земський статистик, історик, фольклорист, етнограф, громадський діяч.
Працював у Ніжинському повітовому земстві: здійснював статистичне обстеження повіту (1878-1880). За працю «Нежинский уезд. Статистико-экономическое описание уезда» Російське географічне товариство нагородило його золотою медаллю.
Один із керівників Київської організації української інтелігенції «Стара громада» (з 1870 р.), яка займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю. Розробив економічний баланс Чернігівської губернії (1893-1898). Один із засновників Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка. Викладач статистики в Київському комерційному інституті (1908-1915). Очільник статистично-економічної комісії при історичній секції Українського товариства ім.Т.Шевченка. Своєю географічно-експедиційною методикою статистичних дослідів створив школу дослідників. Один із ініціаторів створення всеукраїнської організації - Товариства українських поступовців (ТУП), що об'єднала українців на засадах конституціоналізму й парламентаризму. Чоловік Софії Русової.
Автор близько 40 наукових праць і численних статей.
Вибрані праці: Русские тракты в конце XVII и начале XVIII веков. – 1876.; Нежинский уезд. – 1879; Харьков по переписи 1893 г.–1893; Описание Черниговской губернии: в 2-х т. – 1898, 1899; Остап Вересай и исполняемые им думы и песни. – 1874; Несколько слов о значении трудов и творчества Н.В.Лысенка для малорусского народа / / Киев. старина. – 1903. – № 10-12; Злоключения трёх киевских студентов в прошлом столетии / / Киев. старина. – 1904. – № 10-12; Как я стал членом «Громады» // Укр.жизнь. – 1913. – № 10; Из воспоминаний о П.П.Чубинском / / Укр. жизнь. – 1914. – № 16; Расходы 8-ми украинских губерний на начальную школу и народное образование // Свет. – 1914. – № 7-8; Есть ли украинская жизнь / / Укр. жизнь. – 1915. – № 8-9.
20 – 90 років тому народився Євген Кирилович ЗИКОВ (1932-1957), дослідник Арктики.
Навчався в Ніжинській середній школі №7. Одна з вулиць Ніжина названа на його честь.
Практикант-штурман, курсант Ленінградського вищого морехідного училища ім. адмірала С.О. Макарова. Загинув біля селища Мирний 3 лютого 1957 року під час 2-ї Комплексної Антарктичної Експедиції АН СРСР 1956-1958 років. З дозволу рідних його поховали в цементному склепі на невеликому скелястому острівці поряд з островом Хасуелл. Епітафія на антарктичному кладовищі свідчить: «Схиліть голову, хто сюди приходить. Вони віддали життя в боротьбі з суворою природою Антарктиди». На його честь названий льодовик в Антарктиді.
22 – 80 років тому народився Іван Іванович КОЧЕРГА (1942-2003), педагог, науковець, громадський діяч.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1964). Асистент кафедри хімії (1964-1979), декан природничо- географічного факультету НДПІ (1979-2003).
Кандидат хімічних наук (1978). Доцент (1983). Відмінник народної освіти України. Постійний член (1973-1987), потім голова (1987-2002) журі республіканського туру Всесоюзної олімпіади юних хіміків. Наукові дослідження: проблеми колоїдної хімії, методика викладання хімії в середній і вищій школі. Опублікував 84 наукові та науково-методичні праці.
Праці: Олімпіади з хімії: Збірник задач. – Х.: Ранок, 2004 (співавт.); Підготовка учнів до хімічних олімпіад. – Х. : Видавнича група "Основа", 2004. – 144 с. (співавт.).
22 – 100 років тому народився Василь Фадейович ІНКІН (1922-1999), історик.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1944).
Доктор історичних наук (1979). Професор (1982). Наукові дослідження: соціально-економічні відносини й звичаєве право в Прикарпатті, середньовічна історія західно-українських міст (зокрема Львова).
Праці: Нарис економічного розвитку Львова у XVIII ст. – 1959; К вопросу об эволюции феодальной ренты в Галичине в XVI-XVIII вв. // Ежегод. по аграр. истории Восточ. Европы. – Вильнюс, 1964; Фольварк и рынок в Галицком Прикарпатье XVI в. // Там само. – Кишинев, 1966; Волость (краина) и вече (сбор) на Галичине в XVI-XVIII вв. // Там само. – Рига, 1977; Архів Самбірської економії // Зап. НТШ. – 1996. – Т. 231; Сільське суспільство Галицького Прикарпаття у ХVI-XVIII ст.: Істор. нариси. – Л., 2004.
28 – 70 років тому народився Юрій Ілліч Галич (1952-2008), живописець.
Дитячі роки пройшли в Ніжині. Випускник Харківського художньо-промислового інституту (1974, викладач Сергій Бесєдін (учень Миколи Самокиша).
Член Спілки художників України (1990). Учасник республіканських, всеукраїнських, міжнародних зарубіжних виставок у т. ч., Оксфорді (Великобританія). Персональні виставки: Харків (1990), Ніжин (1993).
Твори: «Бабине літо» (1989), «Травневий сад» (1990), «Пробудження» (1990), «У Седневі» (1992), «Зимова казка»(1992), «Седнів. Ранок» (1992), «Седнів. На майдані» (1992), «Пейзаж стародавнього міста» (1992), «Біла Церква» ( 1992), «Подих весни» (1995), «Весняна пісня» (1996), «Біля греблі» (1997), «На теплого Олекси» (2003), «Козацька церква» (2005), «Осоння» (2005).
28 – 120 років тому народився Василь Архипович ФЕСЕНКО (1902-1983), історик, архівіст, краєзнавець, педагог.
Випускник Ніжинського інституту народної освіти (НІНО) (1923).Завідувач Ніжинського окружного архіву (1923-1924). Організатор та керівник студентського історико-архівного гуртка при НІНО. Секретар Ніжинського Наукового товариства краєзнавства при ВУАН (1925-1928).
1937-1939 рр. зазнав репресій, був звинувачений у приналежності до антирадянської терористичної організації. Учасник Другої світової війни. Працював у Миколаївському державному педагогічному інституті. Депутат Миколаївської міської ради.
Праці: Ніжинщина в новітній історіографії (1917-1928 рр.) // Записки НІНО. – Ніжин, 1929. – Кн. ІХ. – С. 92-104; Миколаїв // Історія міст і сіл Української РСР: Миколаївська область. – К., 1971. – С. 74-121 (співавт.).
Підготувала Любов Гусєва, провідний бібліограф міської ЦБС
