В Ніжині на Чернігівщині діють органи самоорганізації населення, які активно долучаються до багатьох напрямків розвитку міста. Під час війни їх діяльність була направлена на вирішення безпекових та гуманітарних питань.

Голова комітету мікрорайону Ніжина Ірина Кулікова: ”Дай Боже, щоб згуртованість, яку ми побудували в час окупації, залишилась з нами назавжди”

Ми поспілкувалися з представницею одного з ОСНів - головою комітету мікрорайону Магерки міста Ніжин Іриною Куліковою. Вона розповіла, що 25 лютого була заблокована дорога, якою можна було дістатися з Києва через Ніжин до Чернігова, Бахмача та інших міст. Люди, які хотіли потрапити додому опинились на роздоріжжі - назад дороги нема, да там і стрілянина, а вперед нема можливості рухатися. І в ці дні Ніжин став прихистком для екстренно подорожуючих.

- Ми розмістили всіх в 9-й школі, декого забрали в родини, бо ну ніяк не могли стояти осторонь цієї біди, хоча і самим було непросто.

Одразу включилися всі, хто мав хоч найменшу змогу бути корисним. Людям зносили одяг, їжу, постіль. Всі мої ініціативи були підтримані людьми з мого мікрорайону, сама б я нічого не зробила, все було зроблено лише завдяки тому, що всі об'єднались і в кожного в душі прокинулась Людина з великої літери. Кожен бажаючий ніжинець став на захист свого міста з тією зброєю, якою володіє, ось, на приклад, Тетяна Верба шила все і для лікарні і для людей, які щось потребували, - каже Ірина Юріївна.
Жінка з трепетом говорить про всі справи, які робили в ті гарячі дні люди для людей - з одягу шили матраци для людей в 9-ту школу, допомагали з харчуванням та медикаментами, розвозили все необхідне літнім мешканцям міста, і просто були поруч з тими, кому було складно.

- Мене дуже вразив момент спілкування з 6-річною дівчинкою, яка підійшла до мене і каже: "Тьотя Іра, я ж не бомж, що нам всі все віддають?" А я їй кажу: "Ну звичайно ж ні, ось скоро все закінчиться і всі будуть в себе вдома".

Ірина Юріївна стверджує, що за період окупації Чернігівщини практично всі навчились робити із неможливого можливе...
Але попереду нас чекала весна, а це пора прибирання вулиць, прибудинкових територій, адже Ніжин дуже гарне місто і завжди славилось своєю охайністю та особливою атмосферою і цього року не прибрати його було неможливо.

- Як тільки окупанти покинули околиці нашого міста, то ми всі одразу згуртувались ще міцніше для того, щоб наш район не втратив своє обличчя і нам самим було приємно гуляти нашими затишними вуличками.

На жаль, війна ще триває, але ми не маємо забувати про те, чим ми займались до її початку. З цим подіями кожен показав своє справжнє обличчя. Хтось допоміг організувати прибирання розваленого стовпа на тротуарі, а хтось зміг проявити себе в чомусь іншому, але не менш важливому.
Дай Боже, щоб згуртованість, яку ми всі побудували в час окупації залишалась з нами завжди.

Життя триває.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety;

#Dobrochyn

Міжнародний фонд "Відродження"

Центр Доброчин / Dobrochyn Center

Nataliya Drozd

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися