Ігор Козубенко: «Тату, здається почалася війна! Треба щось робити…»

Ніжин.City

14 травня 2022 16:10

Завжди важко бути першим, першим здобувати, першим починати, першим воювати і першим помирати. Наш Ніжин почав втрачати перших своїх синів на російсько-українсь-кий війні ще в травні 2014-го, але ж то було далеко, десь там на міфічному Донбасі. Аж ось вранці 24-го лютого 2022 року війна постукала вже в Ніжинські двері, і постукала вона, як очікувалось, на Ніжинському аеродромі, головний авіабазі авіації ДСНС України.

Я маю моральне право писати про цю людину, оскільки він був героєм мого роману, точніше моєї книги про історію Ніжинського аеродрому та Вітчизняної авіації. Там на сто-рінці 314 він сидить поруч зі своїми колегами, як завжди серйозний та сконцентрований. Він таким був завжди, - пише дослідник ніжинської авіації, автор книги "Гром над Нежином" Андрій МЕДВІДЬ.

Ігор Козубенко (1989-2022), народився 25 травня в місті Ніжині, навчався в ЗОШ №3 та в авіаційному ліцеї при ЗОШ №15. Після закінчення ліцею вступив

Ігор Козубенко

до Київського Національного авіаційного університету на спеціальність «інженер авіаційного руху». По закінченні НАУ Ігор проходить стажування в Одеському міжнародному аеропорту. В липні 2012 року прийняв військову присягу, отримав звання молодшого лейтенанта та посаду «помічника керівника польотів» на Ніжинський авіабазі авіації МНС України. 23 липня 2014 ро-ку Ігор Козубенко був офіційно зарахований до штату Ніжинського авіазагону ДСНС Укра-їни на посаду старшого помічника керівника польотів. Мав право здійснювати керівництво рухом повітряних судів в 3-х повітряних зонах (ближня зона, зона підходу та зона посадки).

Напередодні віроломного нападу біснуватого Путіна на Україну 23 лютого 2022 року капітан цивільного захисту Ігор Козубенко в 09:20 ранку офіційно заступив на бойове чергування на контрольно-диспетчерський пункт (КДП – башта з якої здійснюється управління польотами) Ніжинської авіабази ДСНС. Перші крилаті ракети РФ-ських нелюдів вдарили по Ніжину з інтервалом в 04:00 і 04:05 за київським часом. Перша крилата ракета вдарила по аеродром-мному нафтосховищу, друга - по РЛС ближньої дії.

О 04:10 Ігор Козубенко встигає зателефо-нувати батьку і сказати декілька слів: «Тату, здається почалася війна! Треба щось робити…». Недоговоривши по телефону Ігор став діяти, як то кажуть, не по інструкції.

Що в такі миті думає смілива людина? Ніхто достеменно відповіді не дасть, але Ігор Козубенко пішов попередити інших, він пішов першим. По військовий вертикалі на КДП в той момент Ігор був головним, йому підпорядковувались всі на башті, його слова були наказом для всіх, як виявилось останнім…

Козубенко встиг наказати покинути башту начальниці метеослужби авіазагону, та двом черговим. Вони залишились живими! Не знайшовши інших, Ігор піднявсь на башту КДП забрати свої речі (скоріш за все секретні документи по взльоту-посадці літаків!) і в цей час, о 04:21, по КДП вдарила третя крилата ракета РФ. Від надпотужного вибуху КДП (висота якого з 5-ти поверховий будинок) розлетівся на шмаття.

Завдяки нашій військовий розвідці нам тепер точно відомо, що в той ранок по Ніжину бив дивізіон оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М» з КР «Калібр-СМ» (сухопутний варіант флотської крилатої ракети «Калібр») 448-ї ракетної бригади РФ під ке-рівництвом полковника Дмитра Миколайовича Мартинова (запам`ятайте цю тварюку!) розташованої під білоруським «братським містом» Мозир.

Ракета йшла наднизько і вдарила по КДП на висоті 6 метрів. Загинули всі, хто знаходився в башті. Ось повний список:

Капітан служби ЦЗ Козубенко Ігор Сергійович (керівник польотів 1989 р.н.);

Прапорщик служби ЦЗ Москаленко Олег Миколайович (спецзв`язківець 1980 р.н.);

Прапорщик служби ЦЗ Вялий Анатолій Анатолійович (служба ПДС 1988 р.н.);

Прапорщик служби ЦЗ Миколенко Вадим Сергійович (служба ПДС 1990 р.н.);

Полковник поліції Яцик Олександр Анатолійович (правохорний контроль 1982 р.н.).

Полковник Нацполіції здійснював керівництво охороною стратегічного об`єкту (Ніжинського аеродрому та 3000-х км ЗПС), та за непідтвердженими даними мав зустрічати транспортні літаки з військовою допомогою від країн НАТО.

Це були перші загинувши ніжинці під час раптового наступу рашистів на материкову Україну, а також перші ніжинці, котрі загинули в нашому місті при бойових діях з часів Другої світової війни!

Указом Президента України за мужність і героїзм під час виконання службових обов`язків капітана служби ЦЗ Ігоря Сергійовича Козубенка нагороджено орденом «За мужність I-го ступеня» (посмертно). До речі, батькам нагороду до цього часу так і не передали! У Ігоря залишилась донька Настя 10 років.