В центрі нашого міста в сквері Ю. Лисянського росте дивовижне дерево, біля якого зупиняються охочі зробити красиве фото на пам’ять. Його назва ‒ скумпія звичайна (Cotinus coggygria Scop.), або скумпія шкіряста.
Батьківщиною цього дерева є Кавказ, Середземномор’я, Мала Азія, Китай, Гімалаї. У народі його називають жовтушником, шкіряним деревом, фарбувальником (за фарбувальні властивості кори), перуковим деревом (за схожі на перуку суцвіття).
Скумпія звичайна ‒ це листопадне дерево родини сумахових заввишки 1-8 м (може досягати до 12 м в висоту), з кулястою чи парасолькоподібною кроною і стовбуром до 18 см в діаметрі, що вкритий тонкою коричнево-бурою корою. При пошкодженні стовбура рослина росте кущеподібно. Пагони скумпії звичайної зелені або червонуваті з освітленої сторони з численними світлими сочевичками. Листки дерева прості, почергові з довгими черешками, цільнокраї або дрібнозубчасті, яйцеподібної форми, довжиною 3–8 см, світло-зеленого кольору, восени ‒ від жовто-помаранчевого до червоного забарвлення. Квітки рослини дрібні (діаметром 3–5 мм), зеленувато-жовті, зібрані в перисте суцвіття (15–30 см завдовжки). Цвітіння дерева ‒ із середини травня до середини червня. Після опадання квіток квітоніжки їх видовжуються, вкриваються білими або рожевими ворсинками, надаючи суцвіттю декоративного вигляду, через що дерево виглядає ніби оповите червонуватим туманом. Плід дерева ‒ суха яйцеподібна зеленувата кістянка, що дозріває в липні – серпні і стає чорною. Розмножується генеративним способом (насінням) і вегетативно – живцюванням, відсадками і паростю.
Тривалість життя скумпії звичайної – близько 100 років.
Скумпія звичайна ‒ важлива танідоносна рослина ( листя містить 11-28 % танідів, кора дерева ‒3-9,5 %).Таніди застосовують для вичинки овечих і козячих шкур, для виготовлення найкращих сортів шкіри, сап'яну. Скумпія звичайна є сировиною для виробництва ряду медичних препаратів (на основі таніну). Усі частини рослини знаходять широке застосування в народній медицині. З деревини скумпії одержують барвник фазетин, який використовують для фарбування вовни, шовку і шкір у жовтий, коричневий і помаранчевий кольори, листки дають чорну фарбу, корені ‒ червону.
Майстрами по дереву високо цінується деревина цієї породи, її ще називають жовтим сандалом, завдяки особливій пігментації вона має незвичне жовте забарвлення різноманітних відтінків – від оливкового і жовто-зеленого до червоно-жовтого. Деревина досить тверда, міцна, з красивою текстурою, чудово полірується; використовується для різноманітних поробок: жіночі прикраси, підставки, скульптури, ручки ножів, фоторамки, невеликі музичні інструменти. Цікаво, що ця деревина, навіть сира, горить практично без диму.Завдяки цій властивості її використовували партизани під час Другої світової війни.
Людмила КОТ, науковий співробітник відділу Музей природи Приостер’я
