2 – 105 років тому народився Олекса Якович Ющенко (1917-2008),
український поет, журналіст. Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту (1939).
Член Спілки письменників України (1944). Керував літературним об’єднанням Чернігівщини. Заслужений діяч мистецтв України, заслужений працівник культури Білорусі та Чувашії.
Учасник Другої світової війни. Редактор радіостанції ім. Т. Шевченка в Саратові, яка вела передачі на тимчасово окуповану Україну.
Творчий доробок більше сорока книг поезії, прози, пісенних збірок. Серед них: «До рідної землі» (1945), «Моя весна» (1949), «Над широким Дніпром» (1951), «Слово про друзів» (1976), «Шевченко йде по світу» (1964), «Гомери України» (1997), «Зоря Миколи Хвильового» (1997). Автор десяти збірників віршів для дітей: «Весна і літо» (1956), «Сонячний світ» (1967), «В гості до бабусі» (1970), «Побувайте на Десні» (1974) та ін. Понад сто ліричних поезій покладено на музику Л. Ревуцьким, П. Майбородою, А. Кос-Анатольським. Зокрема, вірш «Пісня полонянки» (1943) став народною піснею.
Лауреат літературних премій ім. Павла Тичини «Чуття єдиної родини» (1983), Михайла Коцюбинського, Миколи Хвильового.
Нагороджений орденами «За заслуги», «За мужність», багатьма медалями, в т.ч. «Партизану Вітчизняної війни» 2 ступ.
5 – 65 років тому народився Валерій Михайлович Кирилюк (1957), хореограф, педагог, балетмейстер.
Викладач Ніжинського училища культури і мистецтв ім. Марії Заньковецької (1981-2004), начальник відділу культури Ніжинської райдержадміністрації (2001-2005). Засновник і керівник ансамблю танцю «Ніжин» (1994; від 1997 – Народний). Керівник вокально- хореографічного ансамблю «Калинонька» (2002; від 2009 – зразковий) при Ніжинській дитячій музичній школі. Як балетмейстер здійснив у Ніжинському українському драматичному театрі ім. М. Коцюбинського постановки вистав: «Піґмаліон» Б. Шоу, «Фея гіркого мигдалю» І. Кочерги, «Дивна місіс Севідж» Дж. Патріка, «Ніч на полонині» О. Олеся, «Пошились у дурні» М. Кропивницького, «Дім божевільних» Е. Скарпетті, «Кайдашева сім’я» за І. Нечуєм-Левицьким, «Ніч на Івана Купала» за М. Гоголем, «Марія Заньковецька» І. Рябокляча, «Ханума» А. Цагарелі, «Циганка Аза» М. Старицького.
Заслужений артист України (2000). Лауреат і дипломант низки міжнародних фестивалів.
Праці: Марія Заньковецька – перша народна артистка України. – Ніжин, 2004 (у співавт.); Педагогічні основи формування дитячого хореографічного колективу. – Ніжин, 2006; Сучасні технології викладання хореографічних дисциплін. – Ніжин, 2007; Дихання в хореографії. – Ніжин, 2008; Основи хореографічного фольклору України. – Ніжин, 2009; Фольклор Чернігівщини. – Ніжин, 2009.
10 – 70 років тому народився Олександр Григорович Астаф’єв (псевд. – Олесь Нічлава) (1952-2020), літературознавець, критик, перекладач, поет.
Викладач Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя (1986-2001).
Доктор філологічних наук (1999). Професор (1999). Член Національної спілки письменників України (1992). Професор Київського національного університету ім.Тараса Шевченка. Читав курси лекцій у Сорбонні, Паризькому інституті східних мов і цивілізацій, Будапештському, Варшавському, Люнебурзькому (Німеччина) університетах. Виступає прибічником структурно-семіотичної естетики, ідеї якої застосовує для вивчення й інтерпретації історії української еміграційної літератури та деяких питань її теорії (написав із цієї проблематики 10 монографій, книг і брошур, окремі з них перекладені англійською, німецькою, французькою мовами).
Перекладає поетичні твори з французької, польської, чеської, болгарської, російської, білоруської мов. Батько українського письменника Анатолія Дністрового.
Автор поетичних збірок: Листвяний дзвін. – Львів: Каменяр, 1981; Заручини. – К. : Молодь, 1988; Слова, народжені снігами. – Ніжин, 1995; Зблизька і на відстані. – Київ, 1996; літературознавчих розвідок, монографій: Нарис життя і творчості Ігоря Качуровського. – Ніжин, 1994; Петро Одарченко: штрихи до літературного портрета. – Ніжин, 1996; Поети „Нью-Йоркської групи“. – Ніжин, 1995; Стилізація. – Ніжин, 1998; Лірика української діаспори: еволюція художніх систем. – К., 1998; Образ і знак. Українська емігрантська поезія у структурно-семіотичній перспективі. – К., 2000; Художні системи українського зарубіжжя. – К., 2000; Ніжинські гримаси. – Чернігів, 1994 (у співавт.).
10 (29 липня за ст. ст.) – 155 років тому народився Володимир Костянтинович Піскорський (1867-1910), історик.
Працював у Ніжинському Історико-філологічному інституті кн. Безбородька на посаді ординарного професора (1899-1905). Приймав активну участь у суспільно-політичному житті міста.
Фундатор російської і української іспаністики, автор ґрунтовних праць з історії середньовічної Португалії, Італії та інших європейських країн. За внесок у дослідження історії Іспанії обраний членом-кореспондентом Барселонської Королівської академії наук і мистецтв (1901), а праця «Історія Іспанії і Португалії» актуальна і нині.
Внаслідок переслідувань чорносотенцями вимушений переїхати до Казані, де очолював кафедру всесвітньої історії в університеті до своєї випадкової загибелі у 1910 р. Похований у Києві.
Праці: Кастильские кортесы в переходную эпоху от средних веков к новому времени (1188-1520) // Университетские известия. – 1897. – № 10-12 (двічі видано іспанською мовою в Барселоні 1930 і 1977); Начало академической свободы в Западной Европе. – Нежин, 1900; Состязание поэтов в Каталонии в средние века // Сборник историко-филологического общества при Институте князя Безбородко в Нежине. – 1900, т.3; История Испании и Португалии. – СПб., 1902 (перевидано 1909); Конспект курса средней истории. – Нежин, 1903 (перевидано 1904 і 1907); О предмете, методе и задачах науки всеобщей истории. – Казань, 1906; История моего профессорства в Нежине // История и историки. – М., 1979; Вибрані твори та епістолярна спадщина. – К., 1997.
11 – 70 років тому народилася Любов Володимирівна Ващук (1952), українська актриса. Уродженка Ніжина.
Закінчила Ніжинський педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя (1974). Працювала вчителем Ніжинської ЗОШ №7.
Артистка Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка (1974-2000). Художній керівник лялькового театру інвалідів зору «Доброта і злагода» (2002-2007). Зіграла ролі: Маруся («Чорноморці» М.Старицького), Женев’єва («Блез» К.Маньє), Луїза («Дженні Герхард» Т.Драйзера), Віра («Будиночок на околиці» О. Арбузова ) та ін.
До 1999 року виступала з концертами театру в складі тріо: Марії Гонти (сопрано), Віри Самчук (сопрано) і Любові Ващук (альт).
Знімалась у художньому фільмі «Квартет Гварнері» (1978, реж. В. Костроменко).
Нині – волонтер.
12 – 105 років тому народилася Зінаїда Мойсеївна Климовицька (1917-1996), біохімік.
Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут (1936).
Старший науковий співробітник відділу фізіології живлення та агрохімії Інституту ботаніки (1943-1945). Доктор біологічних наук (1964).
Наукові дослідження: вплив макро і мікроелементів на вуглеводний обмін та активність окислювально-відновлювальних ферментів в органах сільськогосподарських культур, якість рослинної продукції.
Праці: О локализации марганца в клеточных структурах растений // Физиология растений. – 1959. – Т. 6; Роль корневой системы в процесах поглощения и превращения марганца // Изв. АН СССР. Сер. биол. – 1961. – №5; Физиологическое значение марганца для роста и развития растений. – М., 1969.
14 – 115 років тому засновано (1907) Ніжинський фаховий медичний коледж.
Відкрита як приватна жіноча фельдшерсько-акушерська школа лікаря П.А. Буштедта. Згодом, на базі фельдшерсько-акушерської школи відкрили пологовий притулок (1908), потім за рішенням Всеросійської піклувальної Ради відкрито відділення «Охорони материнства і дитинства» (1915). Перетворена на державну фельдшерсько-фармацевтичну школу (1920). Навчальний заклад пройшов ряд реорганізацій: медичний технікум (1921), школа помічників лікарів (1922-1923), медтехнікум (1930), фельшерсько-акушерська школа (1936), медичне училище (1954-1955), медичний коледж (з 2005 р.)
16 (3 за ст. ст.) – 110 років тому народився Віталій Григорович Авраменко (1912-1974), український режисер і актор.
Головний режисер Ніжинського драматичного театру (1964-1974). Поставив спектаклі: «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Мати-наймичка» за Т. Шевченком, «Сині роси» М. Зарудного, «Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда та інші.
Заслужений артист УРСР (1952).
За сорок років на сцені різних театрів зіграв понад 150 ролей.
Ролі: Микола («Украдене щастя» І. Франка), Пузир («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Фердинанд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Ляшенко («Не судилось» М. Старицького), Окайомов («Машенька» О. Афіногенова), Мирослав Сердюк («Дума про Морозенка» М. Стельмаха), Іларіон («Я, моя бабуся, Іліко та Іларіон» Н. Думбадзе), Вічний («Голубі олені» В. Коломійця) та ін.
Вистави: «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (1953), «Весілля в Малинівці» О. Рябова, Л. Юхвіда (1966), «Тиха українська ніч» Є. Купченка, «Сині роси» М. Зарудного, «Яків Батюк» П. Лубенського, М. Шуста (усі – 1967), «Дай серцю волю – заведе в неволю» М. Кропивницького (1967, зіграв роль Івана), «Голосіївський ліс» В. Собка (1969) та ін.
Фільм: Полесская легенда (1957, реж. П. Василевський, М. Фігуровський). Помер у Ніжині.
17 – 225 років тому у Ніжині народився Андрій Федорович Кушакевич (1797-1877), меценат.
Засновник Ніжинського ремісничого училища (1895-1900) (нині Ніжинський агротехнічний інститут).
Колезький радник. Професор математики, автор підручників.
Звернувся до міністра народної освіти з пропозицією пожертвувати 50 тис. руб. на створення у Ніжині жіночої прогімназії за умови, що вона носитиме ім’я його покійної дружини, а опікуватися нею буде його племінник Павло Федорович Кушакевич. Так, 17 вересня 1878 р. відкрито Ніжинську жіночу прогімназію ім. Пелагеї Іванівни Кушакевич (1884 – перетворена на гімназію).
На кошти А. Кушакевича до Василівської церкви, де священиком був його брат Федір, добудували теплу церкву і високу дзвіницю (1863). При храмі діяли шпиталь та одна з найбільших церковноприходських шкіл міста.
23 листопода 1888 року Ніжинська міська дума ухвалила рішення про вшанування пам’яті А.Ф. Кушакевича: щороку в день його народження (17 серпня) та смерті (26 грудня) служилася панахида, а в залі засідань Ніжинської міської думи було розміщено образ Святого Андрія Стратилата, ім’я якого носив благодійник. Похований у Санкт-Петербурзі.
17 – 110 років тому народився Григорій Никифорович Муха (1912-1959), військовик. Герой Радянського Союзу.
Навчався у Ніжинській кооперативній школі (1928-1930), потім в технікумі радянського будівництва (до 1932 р.) (нині Ніжинське училище культури і мистецтв імені Марії Заньковецької). На фасаді Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької на його честь встановлена меморіальна дошка.
Під час німецько-радянської війни командир роти автоматників 1369-го стрілецького полку 417-ї стрілецької дивізії. Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 2 ступ., Червоної Зірки, медалями.
17 – 80 років тому відкрито (1942) Ніжинську дитячу музичну школу.
Відділи: фортепіанний, народних інструментів, вокально-хоровий, оркестровий (викладання гри на духових та струнно-смичкових інструментах), теоретичний. При школі діє три зразкові колективи: хор «Сяйво» (художній керівник Голуб С.О.), фольклорно-хореографічний театр «Калинонька» (художній керівник Кирилюк В.М.), театр пісні «Віват» (художній керівник Крутько Н.В.). Вихованці школи – неодноразові лауреати Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів. Адреса: вул. Воздвиженська, 9-А.
19 – 160 років тому народився Вальтер Ріхардович Фохт (1862-1941), історик, архівіст, педагог.
Навчався (1876-1882) та працював (1886-1914) у Ніжинській класичній гімназії при Ніжинському Історико-філологічному інституті кн. Безбородька (НІФІ). Дійсний член Історико-філологічного товариства при НІФІ (1895). Науковий співробітник Науково-дослідної кафедри при Ніжинському інституті народної освіти (1925-1926). Уповноважений Чернігівського губернського архівного управління при Ніжинській політпросвіті (1920-1923). З утворенням Ніжинського окружного архіву зайняв посаду архіваріуса.
Досліджував історію місцевого грецького купецтва 30-40-х рр. ХІХ ст. за матеріалами архіву Ніжинської грецької громади.
Працюючи архіваріусом узяв на облік архіви Ніжинського окружного суду, Ніжинського Інституту народної освіти, Міської управи, Ніжинської повітової земської управи, Інспектора народних училищ, Ніжинського казначейства, Ніжинської поштово-телеграфної контори та Ніжинських повітових і мирових з’їздів, а також низку архівів радянських установ. У лютому 1927 р., «відзначаючи заслуги В. Р. Фохта як архівіста у справі збирання й охорони великої кількості цінних матеріалів», рішенням колегії Центрального архівного управління УРСР йому призначено персональну пенсію.
Заарештований за антирадянську агітацію (1941). Помер у в’язниці. Реабілітований (1966).
29 – 90 років тому народився Федір Степанович Яковенко (1932), педагог.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1954). Трудову діяльність розпочав вчителем фізики школи смт. Козелець Чернігівської області.
Відмінник народної освіти УРСР (1979). Заслужений вчитель України (2005). Делегат I з’їзду вчителів України.
Підготувала Любов Гусєва, провідний бібліограф міської ЦБС
