20 серпня. Місто у передчутті відпочинку: вже давно зачинилися торгові точки, стих гамір вулиць, завмирає рух транспорту. За пів години – одинадцята вечора суботи. Вихідний день, комендантська година.
«Нам просто поталанило, що в цей час повз наш магазин проїздив цей чоловік. І неймовірно поталанило, що він уважна і небайдужа людина, - так про той серпневий вечір починає розмову підприємиця Вікторія Парубець. – У сутінках розгледів дим, зупинився, викликав пожежників і сам розпочав боротьбу з вогнем. Я сердечно дякую Гомоляко Андрію Олексійовичу за його вчинок. Він не просто порятував майно, він порятував бізнес справу не одного підприємця.»
Про пожежу, яка трапилася того пізнього вечора, у щоденному зведенні служби ДСНС буде лише кілька офіційних рядків про загоряння торгового павільйону по вулиці імені Станіслава Прощенка та що на приборкання пожежі виїхало два екіпажі. Ймовірною причиною пожежі буде назване коротке замикання електропроводки. У графі пошкодження, фігуруватиме лише дах павільйону.
І саме завдяки діям Андрія Олексійовича, вогонь «поласував» лише частиною даху одного з торгових павільйонів. А міг знищити цілком і «постраждалого» і цілий ряд його сусідів. Це були б і споруди, і майно та обладнання, і товари. Тоді збитки обраховувалися б десятками тисяч гривень. А ще, на вимушений простій пішли б кілька підприємців та їхніх працівників.
«Андрій Олексійович, коли побачив дим, викликав пожежників, а сам, взявши вогнегасника зі свого авто, почав гасити вогонь, - розповідає Вікторія Парубець. - Потім він ще й зупиняв авто, що проїздили поруч і просив у водіїв вогнегасники. Оця оперативність і не дала вогню розгорітися на повну. А два екіпажі наших пожежників зупинили пожежу остаточно. Повторюся, нам неймовірно поталанило. Якби не він, то згорів би наш «М’ясико» повністю. А ми ж лише у лютому цього року відкрилися. Якби не Андрій Олексійович, вогонь наробив би лиха і мені, і моїм колегам. Це просто страшно уявити».
Слова вдячності постраждала підприємниця висловила особисто своєму рятівнику. А у редакцію звернулася з проханням:
«Напишіть цей пост подяки, бо я хочу, щоб усі ніжинці знали, що поруч з нами, цими вулицями ходить людина, для якої немає чужої біди, людина, яка не розгубиться у критичну хвилину й силу своїх рішень і дій спрямує на допомогу. Поруч з нами людина, для якої слова «моє місто» означають «мій дім». Я дякую Вам, Андрій Олексійович Гомоляко! Здоров’я вам, сил, родинного добробуту і Божого благословення в житті!»
Павільйон «М’ясико» оговтався після пожежі та вже продовжив свою діяльність по доставлянню товарів місцевого виробника до ніжинських споживачів.
