Тетяна Марченко
Журналістка
17 листопада 2022 09:21
17 листопада, Міжнародний день студентів. Студентські роки – це не тільки лекції в аудиторіях, безсонні ночі за конспектами та нервування перед складанням іспитів, а й яскраві емоції від участі у культурних заходах, безцінний досвід спілкування зі справжніми професіоналами своєї справи, непідробний ентузіазм участі у громадській роботі і бажання змінювати світ на краще.
Nizhyn.city питав у колишніх спудеїв - Що найбільше запам'яталося зі студентських років?
Аліна Овдієнко
Найбільше яскравих моментів мого студентського життя припало на період навчання у Ніжинському коледжі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, де я навчалась на спеціальності декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва. Я з дитинства цікавилася мистецтвом, тому для мене навчання було завжди цікавим та пізнавальним. Особливо запам'яталися пленерні заняття, коли ми виходили просто неба змальовувати природу, архітектуру. Ніколи не забуду цю унікальну атмосферу пленерного живопису: свіже повітря, яскраві фарби навколишнього середовища, особлива гра тіні та світла - все це завжди дарувало мені натхнення. Наразі я навчаюся у Ніжинському університеті імені Миколи Гоголя на історико-юридичному факультеті, щоправда заочно. Звичайно, насиченість студентського життя зараз обмежується лише трьома тижнями сесії, проте це не позбавляє його цікавості.
Тетяна Бутурлим
Готувалася до семінарів Валентини Петрівни Хархун протягом тижня, навіть спеціально їздила до Національної бібліотека України імені В. І. Вернадського. День шукала інформацію на складні питання, робила сотні копій статей, монографій, а дома опрацьовувала. Тому творчість І. Франка та курс сучасних літературознавчих методологій запам'ятається назавжди. Саме В. Хархун сформувала в мені любов до ґендерної педагогіки: курсова, дипломна, магістерська пов'язані з категорією "ґендеру". Кандидатську дисертацію захистила також із цього питання.
Ярослав Білан
Перш за все гуртожиток номер 3 де проживав. Хороша група. Здача "госів". Прекрасні викладачі. І звісно ботанічна та зоологічна практика, життя в палатках, вогнища та подорожі по всій Україні. І саме сумне - це закінчення навчання, випускний, сльози та розуміння, що більше можливо нікого не побачу з ким так потоваришував за 5 років.
Тетяна Варуха
Дружня атмосфера, глибокі бесіди. Це цілий світ непересічних особистостей і пізнавальної діяльності в нашому НДУ. Та в нас такі викладачі були, просто супер) Папуча Микола Васильович, Суховєєва Наталія Миколаївна, Конончук Антоніна Іванівна, Пихтіна Ніна Порфирівна.
Ольга Бабинець
Найбільше запам'яталися довгі вечори у читальному залі Гоголевого вишу з Анею Кадубенко. Та те, як ми здавали екзамен по історії. Коли прийшли на консультацію, а викладач каже нам: " Любі мої, ви вчили не ті питання, що потрібно". А на другий день екзамен. Але всі склали його нормально.
Тетяна Брязкало
Студентські роки один із найяскравіших періодів життя. Було все - навчання при свічках, бо вимикали світло, подорожі, бо не сиділося на місці, студентські гучні вечірки... І найголовніше, що маю зараз, це справжніх друзів, які вже стали великою родиною. Нам реально повезло з викладацькою когортою - всіх не перерахуєш. Це і Григорій Васильович Самойленко, Олександр Григорович Самойленко, Петро Петрович Моціяка, Євгенія Матвіївна Страшко, Володимир Мартиненко, Олексій Лейберов, Юрій Давиденко і багато інших. Приїхавши влаштовуватися на роботу в наукову установу Києва, від генерального директора академіка НАН України почула таку фразу "А, Ніжинський диплом?! То до рівня і якості твоїх знань питань немає".
Євгенія Липовецька
Студенські роки були дійсно одними з найцікавіших. Наші вчинки були невимушеними, спонтанними та іноколи просто божевільними. Роки коли не слідкуєш за часом, бо сповнений енергії. Найцікавіше звісно відбувалося в стінах гуртожитку, вечори з гітарою та піснями, було дійсно круто. Також цікаві виступи під час свят, коли ти дуже хвилювався, а бажання перемагало і ще багато цікавого...А закінчила я Полтавський національний педагогічний університет ім.В .Г. Короленка та Ніжинське училище культури і мистецтв ім.М.Заньковецької (нині НФККіМім.М.Заньковецької)
Lana Misyachna
Пам'ять про студентські роки:
1. Щирі розмови з друзями
2. Посиденьки у читальній залі старого корпусу НДУ ім. Миколи Гоголя
3. Фотосесія серед колон ,,Білого лебедя"
4. Літстудія факультету
Ольга Кресан
Зі студентських років найбільше запам'яталися заняття, навчання, де ми пізнавали нове і постійно вирішували різні завдання. Студентське життя, спілкування, проведення часу разом поза парами. У нас були цікаві позаурочні заходи, дискотеки і обов'язкові походи у читальний зал. До речі, коли ми вчилися, були вимкнення електрики і ввечері в читальному залі студенти сиділи зі свічками. Загалом студентські роки згадую завжди з приємною посмішкою як дуже світлий період життя.
Юлія Чутченко
Чоловік)! Мені пам'ятається все, що стосується мого чоловіка. Тоді світло теж вимикали в гуртожитку. Було 1 вересня 4 курсу. Пам'ятатиму на все життя))
Єлизавета Загородня
Звісно, що найбільше запам'яталося життя в гуртожитку. Коли ти студент - ти стаєш ще більше самостійним та незалежним. Це новий крок в доросле життя, адаптація до всього нового, нові знайомства та перше кохання. Найбільше мені запам'яталися вечори. Хлопці збиралися в коридорі, грали на гітарі та співали пісні. А дівчата виходили з кімнат та слухали)Я закінчила ПТУ-11. Курс: БПВ (бухгалтер промислового виробництва). Проживала у гуртожитку поруч з 35 училищем (зараз ліцей, якщо не помиляюся) на 5 поверсі). Зараз 11 училища вже немає. Проте, передаю вітання всім, хто навчався з 2003 по 2006 рік
Дарина Приходько
Минуло 10 років, відтоді як закінчила Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя, факультет «Дитяче виховання та практична психологія», проте добре запам’ятала, як вперше познайомилась зі своїми однокурсниками: протягом всього навчання були дружні, із задоволенням опановували ази науки, нам подобалися всі предмети, які викладали нам наші найулюбленіші викладачі, а це вчителі з Великої літери: Пісоцька А.М., Матвієнко С.І., Ковтун А.Ю., Луняк Є.М.
Пам’ятаю і першу лекцію Луняка Євгена Миколайовича. Слухати цього викладача – одне задоволення. Лекції цікаві, пізнавальні. А найбільше з усіх предметів, був улюблений – дитяча література. Викладач – Крига Т.І. Саме вона привила любов до творчості, що для вихователя дитячого садочку це, як повітря. Творчі завдання робила завлюбки, за що завжди мала -12. Долучалися ми групою і до позаурочних університетських заходів: тематичні свята, КВК…тощо. Пам’ятаю свою і першу практику в дитсадку.
Незабудуться походи в інститутську їдальню: смакота, що і «за вуха не відтягнеш», чесно – іноді навіть і на пару запізнювалися )))
Пройшло багато років, а й досі з однокурсниками дружимо, збираємося, спілкуємося та згадуємо свої інститутські роки.. Та й не тільки з дівчатами, а й з викладачами. Тримаю дружні стосунки зі Світланою Іванівною Матвієнко, дякую їй за науку!
