У народі говорили: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно, узимку ледь не кожного дня свято. Однак з-поміж усіх «празників» день Андрія Первозванного (13 грудня) був одним з найочікуваніших і найвеселіших. Недарма подекуди його називали ще «великими вечорницями».
Хоча Андрій Первозванний — християнський святий, але звичаї і обряди в цей день мали дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, ритуальне кусання калити.
Андріївські вечорниці — одна з найцікавіших традицій, що крізь віки дійшла до нашого часу. За українським звичаєм, увечері 12 грудня молодь збиралася на вечорниці, влаштовуючи на них усілякі дійства — ворожіння, забави і співи. Традиційні Андріївські вечорниці починалися з веселого дійства — кусання калити.
Калита під стелею, за віруваннями наших предків, символізувала сонце і бога-предка, бога шлюбу; мак у коржі — символ зірок у небі, дітей Сонця, а ще багатства та достатку, що його творить і подає Сонце-Дажбог.
Напередодні свята Андрія Первозванного в КЗ «Ніжинський фаховий коледж культури та мистецтв імені Марії Заньковецької» Чернігівської обласної ради відбулися традиційні Андріївські вечорниці. Вони були ювілейними, адже саме в цьому році виповнюється 30 років з дня створення в навчальному закладі народознавчого любительського об'єднання «Берегиня», яке пропагує народні традиції та обряди серед студентської молоді.
У цьому заході брали участь студенти ІІ-х курсів. Хлопці, за традицією, кусали калиту, приймали участь у випробуваннях на силу та спритність. Дівчата ворожили та вгадували свою долю за допомогою чобіт, кухликів, вареників, поясів.
І хоча вечорниці втратили своє первісне призначення, але відродження народних традицій сьогодні є одним із найважливіших завдань виховання сучасної молоді.
Валентина Рой викладач–методист КЗ «Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької» Чернігівської обласної ради
