1 (19 квітня за ст. ст.) – Сперанський Михайло Несторович (1863-1938), історик літератури й театру, славіст, візантолог, етнограф, археолог, фольклорист.
Професор Ніжинського Історико-філологічного інституту (1895-1906). Член Ніжинського історико-філологічного товариства (з 1896 р.).
Член-кореспондент Імператорської Академії наук (1902), академік Російської Академії наук (1921-1934), член Болгарської Академії наук (1926).
Основні праці присвячені літературним взаємозв’язкам слов’янських народів раннього середньовіччя і зв’язкам їх із візантійською традицією. У 1934 році був звинувачений у керівництві контрреволюційною організацією «Російська національна партія». Збори АН СРСР лишили звання академіка. Помер у Москві. Реабілітований (1990).
Праці: Апокрифические деяния апостола Андрея в славяно-русских списках // Древн. Московск. Археолог. Общ., 1893 г.; Славянские апокрифические евангелия // Труды VIII археологического съезда, 1895 г.; Деление русской литературы на периоды и влияние русской литературы на юго-славянскую // Русский Филологический Вестник, 1896, № 3-4; К истории перевода Евангелия // Русский Филологический Вестник, 1899, № 1-2 и 1900, № 3-4; Из истории отреченных книг // Памятники Общества Любителей Древней Письменности, 1899; Один из учителей Н.В. Гоголя (И.Г. Кулжинский). – Нежин, 1906.
160 років від дня народження
1 – Синиця Ольга Миколаївна (1948), хоровий диригент, фольклорист-хормейстер.
Закінчила Ніжинське культосвітнє училище (1970). Викладач Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (НУКіМ). Співорганізатор і художній керівник молодіжного фольклорно-сценічного гурту «Народна криниця» при НУКіМ (1981) та гурту «Ніжинська козачка» (2002).
Закінчила Київський інститут культури (1975). Написала єдиний в Україні навчальний посібник з дисципліни «Аранжування для народного хору». Нагороджена орденом Княгині Ольги 3 ступ.
75 років від дня народження
2 – Артеменко Петро Іванович (1918-1942), український поет, перекладач.
Випускник Ніжинського педагогічного інституту (1936). Розпочав творчу діяльність у літературній студії Ніжинського педагогічного інституту.
Друкувався в періодичних виданнях Ніжина, Чернігова та Лубен, республіканському журналі «Молодий більшовик» (нині «Дніпро»). Перекладав твори Генріха Гейне, Михайла Лермонтова, Михайла Ісаковського. Завідував відділом літератури та мистецтва в чернігівській газеті «Молодий комунар». Під час окупації України нацистами працював у Лубнах у підпіллі; писав агітаційні вірші, прокламації. Був страчений гітлерівцями 5 квітня 1942 року. Член Спілки письменників України (1961, посмертно). На початку 1960-х років поет Олекса Ющенко по газетних публікаціях зібрав 45 віршів Артеменка та видав їх у Києві збіркою «Пісня моєї весни» (1962) (перевид. – під назвою «Поезії» (1973).
105 років від дня народження
6 – День міста.
9 – Дубравін Валентин Володимирович (1933-1995), музикознавець, фольклорист, композитор, педагог.
Навчався в Ніжинській школі для інвалідів війни. Професор кафедри теорії та історії музики Ніжинського педагогічного інституту ім. М.Гоголя (1983).
Випускник Київської консерваторії (1961). Кандидат мистецтвознавства (1972). Професор (1992). Член Спілки композиторів України (1972). Автор пісень, романсів, хорів, інструментальних творів, обробок народних пісень. Організатор першого в Україні концерту аутентичного фольклору (1968).
Основний напрямок досліджень – українська музична фольклористика. У колекції Дубравіна понад 28 тис. фольклорних зразків; нотовано 2369 наспівів. Автор більш як 50 наукових робіт у збірниках, журналах «Народна творчість та етнографія», «Советская музика», «Советская этнография», «Музика».
Праці: Про структуру та смислове виявлення ладів народної музики. – К., 1971; Українська народна музична творчість. – К., 1988; Пісні однієї родини. – 1988; Народний музичний епос. – Ніжин, 1990; Народні пісні Чернігівщини у запису Валентина Дубравіна. – Чернігів, 2001; Пісні одного села. – Ніжин, 2002; Пісні Шевченкового краю. – Ніжин, 2005; Український музичний фольклор: хрестоматія. В 3 ч. – Ніжин, 1994-1996.
90 років від дня народження
12 – Батюк Яків Петрович (1918-1943), юрист, підпільник.
Адвокат Ніжинської міської колегії адвокатів (з 1940 р.). У роки Другої світової війни очолив Ніжинську підпільну комсомольсько-молодіжну організацію. Одна із вулиць міста носить його ім’я; установлено пам’ятник ( 1965, автор – Г. Гутман). На будинку, де розташовувався штаб підпільників, – меморіальна дошка, на місці розстрілу – пам’ятний знак.
У ранньому дитинстві повністю втратив зір. Єдиний у світі незрячий керівник підпілля. Герой Радянського Союзу (1965, посмертно).
Поставлено двохсерійний фільм «За ніччю день іде» (режисер – Олег Бійма, 1984); роль Якова Батюка зіграв заслужений артист УРСР Володимир Конкін.
Про діяльність ніжинського підпілля написані книги:
Е. Шатров. Подвиг во тьме. – М.: Изд. полит. лит-ры, 1969. – 196 с.;
М. Шуст. Пітьмі непідвладні. – К.: Молодь, 1983. – 112 с.
105 років від дня народження
12 (30 квітня за ст. ст.) – Андріанова-Перетц Варвара Павлівна (1888-1972), літературознавець, фольклорист, мовознавець, текстолог, театрознавець, бібліограф.
Уродженка Ніжина. Народилася в сім’ї викладача стародавніх мов Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька Павла Олександровича Андріанова.
Доктор філологічних наук (1935), член-кореспондент Всеукраїнської Академії наук (1926), член-кореспондент АН СРСР (1943). Дослідниця стародавніх російської та української літератур, фольклору.
Відомі наукові праці з історії демократичної сатири XVII століття, російського й українського шкільного театру, драми. Зробила значний внесок у дослідження давньоруських пам’яток – «Слова о полку Игореве» та «Хождения за три моря» Афанасія Нікітіна.
Праці: Сцена та костюм в українському театрі XVII-XVIII ст. // Україна. – 1925. – №3; «Слово о полку Ігоревім» і «Задонщина» // Рад. літературознавство. – 1947. – №7-8; З історії сатирично-гумористичної рукописної української літератури // Рад. літературознавство. – 1957. – №4; Древнерусская литература и фольклор. – Л., 1974.
135 років від дня народження
19 – Стратілат Анатолій Іванович (1948), композитор-пісняр.
Випускник Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (НУКіМ) (1971). Викладач по спеціалізації «Народні інструменти» НУКіМ (1973-1980).
Заслужений працівник культури України (2008). Заслужений діяч естрадного мистецтва України (2011). Провідний спеціаліст-етнограф кафедри в Центрі фольклору та етнографії кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 2003 р.).
Пісня «Ностальгія» – лауреат Всеукраїнського радіоконкурсу «Пісня року-2005».
75 років від дня народження
23 – Гетьман Іван Іванович (1913-1943), полярник.
Уродженець Ніжина. Одна з вулиць міста носить його ім’я. На фасаді Ніжинської середньої школи №7, де навчався І. Гетьман, установлена меморіальна дошка.
Учасник легендарного дрейфу пароплава криголамного типу «Георгій Сєдов» (1937-1940, 812 днів). Герой Радянського Союзу (1940). Почесний полярник.
Під час Другої світової війни воював на Південному фронті заступником командира розвідувального взводу 5-ї гвардійської механізованої бригади. Загинув 27 січня 1943 року.
110 років від дня народження
Інформація надана Ніжинською міською центральною бібліотекою
