Маленькому сонечку Юлії Саєнко — Соломійці ледь більше як місяць. Вона народилася як раз на день сміху, 1 квітня. Принесла промінчик сонця і радості в родину. Її появу з нетерпінням чекали. І в житті молодої мами з’явилося ще одне свято — День матері.
Разом з чоловіком Миколою вагалися як назвати крихітку: Соломія чи Мирослава, адже ці імена несуть мир. Та на жаль, донечку вже ніколи не побачить татусь. Микола Саєнко, кадровий офіцер Національної гвардії України 12 грудня 2022 року загинув поблизу Авдіївки на Донеччині, захищаючи мир в Україні від підступних сусідів-рашистів. З усіма почестями військового-спецпризначенця поховали в Ніжині 12 березня, а через кілька тижнів в сім’ю прийшло щастя — народилася Соломійка.
«Ви не уявляєте, яке щастя мати донечку, ділиться молода мама Юлія. – Це наше все: радість, життя. Хочеться ввесь світ встелити під її ніжки та зробити все, якби її життя було щасливе, мирне і безхмарне. Щодня ми дивимося на фото нашого татуся, розповідаємо йому про те, як пройшов день, що нового побачили, про що дізналися». Маленькі оченята, ще не розуміють, чому у мами часто сумні очі, коли підходять до портрета татуся, чому з’являються сльози, коли вона заколихує крихітку. Проклята війна принесла стільки горя в родини. Залишилися сиротами діти, вдовами дружини, без синів родини. Проте материнське серце витримає все. Виростуть без батьків діти й будуть проклинати ворога за скалічене дитинство, що не пізнали міцних рук татуся, не торкнулися щетинистої щоки, за сльози матерів, які так часто крапали на маленьке личко.
28 квітня родина звернулася до Президента України з петицією про присвоєння Миколі Саєнку звання Героя України. Необхідно набрати 25 тис. голосів. «За» проголосувало вже понад шести тисяч громадян. Збір підписів триває. Родина звертається до всіх ніжинців підтримати петицію https://petition.president.gov.ua/petition/191280
