«28 песиків та 20 котиків з Херсонщини ніжинці вже забрали у свої домівки, - розповідає місцева волонтерка Оксана Кріль.
- Це вже третя група врятованих тваринок. Перших дев’ять, привезли до Ніжина волонтери, які працюють в зоні лиха. Вдруге я разом з волонтеркою з Прилук Олександрою Левченко їздила до Одеси, бо саме туди звозили врятованих тваринок…
Велика дяка Сергію Кулінку та Миколі Юрченку, водіям зерновоза, які погодилися поїхати до Одеси. Вони разом з нами чекали цілих вісім годин, поки волонтери доставили порятованих чотирилапих з Херсона.
Чекаємо ще...
У нас тільки котики та собачки. Свійських тварин немає. Коли їздили до Одеси, то думали що доведеться брати й свійську худобу, та останню розбирають місцеві жителі. Волонтери, які рятують тваринок з Херсонщини оглядають кожну, за потреби – надають першу ветеринарну допомогу. Далі, за станом тваринки визначають: кого в родину, кого в притулок, а декого - до ветеринара на лікування. Серед порятованих четверолапих є і домашні, і безпритульні, є вже чиповані.
Тварини, видно по оченятах, дуже налякані, сумні. Звісно, таке пережити. Але є й ті, хто швидко адаптується і з задоволенням іде «на руки», тулиться до людини. Зауважу – жодна не агресивна. Імена, за якими звертаємося до тварин, ми надаємо вже тут, у притулку. Є і Мишка, і Куколка, і Циган… Бо маємо якось записати їх до журналу реєстрації. У нас усе офіційно.
Ми не віддаємо тваринок «на цеп», ми шукаємо їм люблячу родину, друзів. Перед тим, як віддати тваринку, її оглядає ветеринар уже тут, у Ніжині. Віддаємо у нові родини та ще 30 днів куруємо, ведемо журнал по кожній. Ось нещодавно, з Херсона привезли собаню Алісу, у неї виявили онкологію, тож тепер Аліса проходить лікування у Ніжині.
Нещодавно трапився випадок, коли тваринку шукали її херсонські власники. Мені писала дівчинка, яка шукала сірого котика без ока, у нас був схожий, але на жаль виявилося, що не її.
Наш тимчасовий притулок знаходиться по вулиці Космонавтів, за автомийкою. Тут нам приватні особи виділили невелику територію. За допомогою небайдужих ніжинців ми облаштували її, зробили невеликі вольєри для тварин. З годуванням тварин проблем немає: є і сухий корм, а ще ми й готуємо самі, є плита, холодильник.
Допомагають усі, вся Чернігівщина великі МОЛОДЦІ!
На жаль, є чотирилапе поповнення і з ніжинських вулиць, маємо для них окремі вольєри. Відвідувачам говоримо чесно: хто і звідки.
Дати притулок знедоленій тварині у своєму серці й у своєму домі – це примножити добро у цьому світі. Хто має бажання - приходьте, завжди на місці чи я, чи Іра Павлова, чи Юлія Кокош. Чекаємо не лише ми, чекають і хвостики! Можете зателефонувати мені 096 116 01 25».
........................................................................................................................................................................
БІЛЬ
