7 (26 липня за ст. ст.) – Абрамович Дмитро Іванович (1873-1955), український історик літератури й мови, філолог-славіст, палеограф, джерелознавець.
Працював у Ніжинському Інституті народної освіти (НІНО) з організації бібліографічного відділу часопису «Україна».
150 років від дня народження
10 – Рековець Леонід Іванович (1948), біолог.
Уродженець с. Бобрик Ніжинського району. Професор, зав. кафедри зоології Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя.
Доктор біологічних наук. Заступник директора з наукової роботи Інституту зоології АН України. Головний науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України (з 1995 р).
Лауреат премії ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (1997).
Автор понад 200 наукових статей та монографій.
75 років від дня народження
15 (3 за ст. ст.) – Пономарьов Степан Іванович (1828-1913), філолог, бібліограф, літературознавець.
Випускник Ніжинського Юридичного ліцею кн. Безбородька (1846, срібна медаль). У 1876-1877 рр. Ніжинський Історико-філологічний інститут відрядив С. Пономарьова до Москви прийняти бібліотеку професора Московського університету, академіка С. Шевирьова, яку він і привіз до Ніжина.
195 років від дня народження
19 – Шеремет Олександр Степанович (1898-1985), український архітектор. Уродженець Ніжина.
Випускник Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури) (1929).
Працював у Харкові та Луганську в проектних установах, обіймав посаду головного архітектора Луганська (1937-1969). Автор і співавтор проектів понад 40 будівель і споруд Луганська.
Учасник Другої світової війни.
125 років від дня народження
20 – Одарченко Петро Васильович (1903-2006), український літературознавець, критик, публіцист, мовознавець.
Випускник Ніжинського Інституту народної освіти (НІНО) (1926). Викладав курси в НІНО (1928), виконував обов’язки доцента (з 1929 р.). Редактор «Наукових записок Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови».
Дійсний член Української вільної академії наук (УВАН) (12 років – секретар Вашингтонської групи, з 1973 р. – голова). Член Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) та Національної спілки письменників України (1993).
Репресований (1929). 1942 року емігрував за кордон. Працював у Бібліотеці Конгресу США (1952-1954), на радіостанції «Голос Америки» на посаді перекладача й редактора (1955-1973). Помер у Вашингтоні.
Автор понад 500 праць. У дисертації «Стиль Лесі Українки» були зроблені перші спроби порівняльно-історичного методу у сфері українознавства.
Праці: Русифікація України й боротьба за рятування української нації. – 1985; Леся Українка: розвідки різних років. – К,1994; Тарас Шевченко й українська література. – К.: Смолоскип, 1994; Українська література. – К., 1995; Про культуру української мови. – К.: Смолоскип, 1997.
120 років від дня народження
23 – 115 років від часу заснування (1908) Комунального закладу «Ніжинського фахового коледжу культури й мистецтв імені Марії Заньковецької».
У 1908 році за рішенням загальних зборів Ніжинського товариства поширення комерційної освіти відкрилося Комерційне училище з терміном навчання 7 років. Реорганізовано: трудова школа (1920), технікум радянського будівництва (1930-1932), технікум комуністичної освіти (1932-1934), бібліотечний технікум (1934-1941), технікум політосвіти (1943-1947), технікум підготовки культурно-освітніх працівників (1947-1962), культурно-освітнє училище (1962-1990), училище культури (1990-2000), училище культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (НУКіМ) (2000-2017). Нині – Ніжинський коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької.
При коледжі працює дитяча школа мистецтв (з 1991 р.).
30 – Святний Сергій Олексійович (1958), український народний майстер, різьбяр.
Випускник Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (2013). Проживає в Ніжині. Один із засновників «Містечка майстрів» на традиційному Ніжинському Покровському ярмарку.
Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1993), член Чернігівського обласного відділення Спілки майстрів декоративно-прикладного мистецтва.
Творить у жанрі народної іграшки, народних музичних інструментів та традиційного чернігівського посуду. У своїх роботах використовує форми та орнаменти народної різьби Чернігівського краю, у такий спосіб відтворюючи кращі традиції поліського різьблення. Учасник Міжнародних, Всеукраїнських конкурсів, ярмарків, виставок.
65 років від дня народження
31 – Дрозд Ірина Кузьмівна (1968), економіст.
Уродженка Ніжина.
Доктор економічних наук (2006). Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2012). Завідувач кафедри «Економічний аналіз» Одеського національного економічного університету (з 2013 р.). Досліджує питання становлення системи фінансового контролю в Україні, зокрема методики державного фінансового аудиту, етичного кодексу аудиторів. Член Громадської ради Комітету Верховної Ради України з податкової та митної політики. Член редколегій журналів «Казна України» та «Баланс».
Праці: Контроль економічних систем. – К.: Імекс-ЛТД, 2004; Державний фінансовий контроль: Навч. посіб. – К.: Імекс-ЛТД, 2007 (співавт.); Аудит у зарубіжних країнах: Навч. посіб. – К.: Кафедра, 2011.
55 років від дня народження
