Гості нашої редакції юний ніжинський спортсмен Артур Сорокін та його зірковий тато, майстер спорту України з бодибілдингу, президент Федерації бодибілдингу та фітнесу Ніжина, суддя Національної категорії, Майстер спорту, Чемпіон України з мотоциклетного спорту Сергій Володимирович Сорокін.
Сергій Володимирович Сорокін з сином Артуром
І наша розмова з ними про те, як виховати спортсмена з «пелюшок».
Сергій Володимирович веде тренерську діяльність у своєму спортивному клубі «Shock Gym»: займається з дорослими й дітьми. А ще 24/7 «працює»... татом, сам виховує сина. Артур, попри свій юний вік (йому 8), має вже високі досягнення в карате. «Чому карате, а не бодибілдинг чи мотоциклетний спорт, запитаєте ви, - каже Сергій Володимирович. - Скажу відверто це вибір мій. І насамперед тому, що це самодисципліна й самоорганізованість, у першу чергу. Спорт допомагає дитині не тільки стати здоровішою та зміцнити імунітет, а й набратися впевненості, вольових якостей, навчитись дисципліни та взаємодії з однолітками".
На карате Артур розпочав ходити ще з дитячого садочка. Три роки його тренував Ярослав Зель (спортивна секція карате в ЗОШ №16), згодом інший тренер – Сергій Сахута (СК «Тризуб»). Якось в соцмережах батько помітив, що тренер возить діток на спаринги. Зацікавились, спробували…й Артуру сподобалося. На той час йому було сім років. Артур почав брати участь у змаганнях. Влітку 2023 року поїхали на Всеукраїнські збори в Трускавець. Після цього розпочався відлік успіхів у спортивному житті сина.
Тренер – Сергій Сахута та юний спортсмен Артур Сорокін
"Ми почали активно займатися вдома, - розказує Сергій Володимирович. - Я облаштував спеціальну кімнату, придбав обладнання для заняття карате: татамі, грушу. Домашні заняття підсилили заняття з тренером і це дало помітний результат, за пів року із середнячка Артур піднявся на гарний рівень. Почав вигравати на змаганнях".
Артур єдиний із Ніжина у 2023 році привіз кубок із Всеукраїнських відкритих змагань, які відбулися в Одесі. Він виграв Кубок Києва (перший етап). Під кінець року на змаганнях північного регіону, які проходили в Шостці, виграв у першому поєдинку з рахунком 10:0, у другому – 11:1, у фіналі з рахунком 12:1. Перевага над суперниками в 10 балів це дуже багато, і що головне – стабільна перевага.
Цей рік розпочався зі спаринг-сесії, на якій Артур змагався як зі своїми ровесниками, так і зі спортсменами старшими за віком і за майстерністю.
"З восьми поєдинків: п’ять виграв, три програв, але програв достойно, - розказує Сергій Володимирович. - Головне те, що моє виховання дається йому взнаки. Він не має страху: йде вперед, а якщо програє, то не здається. Артур цілеспрямований. Готуємось цими вихідними до Чемпіонату з карате, який відбудеться в Чернівцях. Потім буде другий етап Кубка Києва і далі ми виходимо на рівень Чемпіонату України».
Попри те, що Артур живе спортом, це не заважає йому гарно вчитися в школі.
«По навчанню в школі – вище середнього, - каже тато Сергій, — англійську підтягуємо з репетитором. Та втім, намагаюся не перевантажувати сина: він хоче й погратися, й з однолітками поспілкуватися. Менше часу в гаджеті, більше на свіжому повітрі".
- Сергію Володимировичу, дехто з дорослих скаже, що дитину не потрібно силувати змалку, мовляв, хай підростає та обирає сам куди йому піти й чим зайнятися… Що на це скажете, як тато?
«Я обрав за сина сам, і, як то кажуть, попав "у точку». Пощастило: це дуже подобається дитині. А для батьків порада - почніть! У нашому місті дуже багато секцій, варто пробувати й не чекати чогось… У мене девіз: «Показати направлення, а дорогу обирає сам». Звісно, що з першого разу вибір декому може й не зайде до душі, й потрібно буде шукати "своє" далі. Але треба пробувати: не сидіти на місті й дивитися на дитину, бо час швидкоплинний. І відривайте їх від гаджетів…Не чекайте "чогось", адже той, хто чекає кращого часу, просто втрачає цей час: «дитині не буде двічі три роки». Я і сам з дитинства в спорті. Займався і самбо, і дзюдо. Згодом зацікавився мотокросом, після армії мене захопив бодибілдинг. Це захоплення переросло в те, що я професійно почав займатися цим і став п’ятиразовим чемпіоном України, вийшов на міжнародний рівень. Далі була серйозна травма і з бодибілдингом я «попрощався». Та зайнявся таким видом спорту, як шосейно-кільцеві перегони. Змагався з молоддю, три роки був у топі, виконав норматив Майстра спорту. Відверто, цей вид спорту не з дешевих. А з народженням сина, ще й постав вибір: або я продовжую спортивну кар’єру й син при мені, або ж активно приділяю увагу вихованню Артура. І я перевагу віддав дитині", - ділиться Сергій Володимирович.
Сам же Артур зазначив коротко: "Дитинство — це тренування, а життя це змагання. Тато так мене вчить: "упав, піднявся і пішов далі – мужик". Він навчив мене їздити на велосипеді, мотоциклі, плавати, пірнати…"Step by Step" - крок за кроком іду до успіху".
