Чужої біди не буває… Цьому кожного з нас вчили з дитинства, прищеплюючи такі загальнолюдські якості й чесноти, як доброта, співпереживання, милосердя, взаємодопомога. Нинішня війну, яку ось вже тривалий час російська федерація веде проти нашої держави й нашого народу, навчила нас тому, що немає наразі й чужих воїнів. Вони всі тепер – наші. І це величезна біда, що повертаються вони додому, на жаль, не всі здоровими та живими.
Сьогодні ніжинці на колінах зустрічали на щиті ще одного українського захисника – мешканця Куликівської громади, п'ятдесятирічного Дзюбу Олега Анатолійовича.
Олег Дзюба народився у Куликівці. Навчався у місцевій школі, після закінчення якої вирішив стати залізничником. У 2012 році закінчив вищий навчальний заклад, обравши фах інженера з організації перевезень на залізничному транспорті. Працював за фахом на залізничних станціях колишнього Куликівського району, пізніше – громади.
У липні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Не віднікувався і не ховався, а сумлінно і добросовісно ніс військову службу на посаді помічника гранатометника однієї з військових частин.
Більше двох років служби в умовах війни далися воїну взнаки й 17 грудня внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічної хвороби його серце зупинилося назавжди.
Низький уклін вам, Вічні Воїни Небесного Воїнства! Вічна та вдячна пам'ять тобі, солдате!
