Цьогоріч, 19 лютого, родина, друзі, колеги, випускники Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та всі, хто цінував спілкування й співпрацю з видатним природознавцем Олександром Сергійовичем Вобленко, мали б честь вітати його з 70-річчям.
Олександр Сергійович Вобленко
Олександр Сергійович народився в селищі Іванопіль Чуднівського району Житомирської області. У 1962–1970 рр. Навчався у восьмирічній школі №11 м. Бердичів; у 1970–1973 рр. здобував освіту у пушно-хутряному технікумі м. Сходня, Московської області на факультеті мисливствознавства і звіроводства. Водночас працював лаборантом кабінету біології. Після закінчення навчання проходив строкову військову службу у повітряно-десантних військах Прибалтійського військового округу (м. Алітус, Литовська РСР, 1973–1975).
Після демобілізації, у 1975–1978 рр., працював звіроводом Житомирського звірогосподарства в с. Тетерівка, науковим співробітником відділу природи Житомирського обласного краєзнавчого музею, рибоводом Бердичівського міжгосподарського об’єднання, лаборантом кафедри зоології Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка.
У 1978–1983 рр. обіймав посади керівника гурткової роботи, методиста, директора Бердичівської міської станції юних натуралістів. Його лекції, виставки, тематичні вечори, подорожі, походи й екскурсії залишили теплі спогади у серцях учнів і колег та надихнули багатьох присвятити себе природничій науці й охороні довкілля.
З 1980 р. Олександр Вобленко пов’язав своє життя з Ніжином, вступивши на заочне відділення природничого факультету Ніжинського державного педагогічного інституту імені М. В. Гоголя (1980–1985). З 1983 р. працював у Ніжинській вищій школі на посадах лаборанта, асистента, старшого викладача кафедри зоології (згодом – кафедри біології).
У 1987–1989 рр. був на посаді стажиста-дослідника при Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Упродовж 1990–1992 рр. навчався в аспірантурі цього закладу за спеціальністю 03.00.09 – ентомологія. З 1994 очолював Ніжинське відділення Українського товариства охорони птахів (УТОП).
Як викладач, Олександр Вобленко читав лекційні курси з зоології та екології, проводив лабораторно-практичні заняття, керував курсовими й дипломними роботами студентів, залучаючи їх до наукових досліджень. Він організовував навчально-польові практики із зоології хребетних і безхребетних тварин, наукові експедиції Чернігівщиною та іншими регіонами України. Його розповіді про дивовижний світ природи захоплювали слухачів у студентських й учнівських аудиторіях, на екскурсіях у стінах музею і в польових умовах.
У 2001 р. Український антарктичний центр Міністерства освіти і науки України включив Вобленка О. С. до складу VII Української Антарктичної експедиції на посаду біолога-дослідника. Протягом року він проводив наукові дослідження океанічної та прибережної біоти на антарктичній станції «Генріх Арктовський» Польської академії наук (Південні Шетландські острови, острів Кінг-Джордж). За внесок у дослідження Антарктики та до 10-річчя антарктичної станції «Академік Вернадський» його було нагороджено пам’ятною медаллю (2006).
Широке коло наукових інтересів вченого-дослідника пов’язані з вивченням фауни України – ентомологія, іхтіологія, орнітологія, теріологія. Він є автором й співавтором понад 100 наукових публікацій на основі власних досліджень.
Олександр Сергійович був також талановитим фотографом, таксидермістом – завдяки його майстерності зоологічний музей університету поповнився численними експонатами. Він консультував фахівців Ніжинської міської та районної ради з екологічних і природоохоронних питань. Був лауреатом конкурсу-премії «Гордість району» у номінації «Навчально-методична діяльність» (2018), отримував численні грамоти та подяки. Працював у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя до 2021 року.
Все почалося у 80 роках минулого сторіччя на Бердичівській станції юних натуралістів. Куди ми, малими школярами-восьмикласниками прийшли та познайомилися з Олександром Сергійовичем Вобленком. Він для нас малих школярів відкрив цілий світ. Світ захоплюючих подорожей, маленьких та великих відкритів і пригод, — згадує відомий український фотограф-натураліст та журналіст Сергій Гладкевич. — Потім було багато цікавого. Екскурсії в природу, походи, сплави річками, поїздки та знайомство з дивовижним світом живої природи та людьми, яким цікава природа. А далі біологічний факультет Ніжинського педінституту, спільні експедиції та польові виїзди, наукові конференції... Хижі птахи та комахи... Світ природи нескінченний і досконалий. І добре, якщо є однодумці та Вчителі, які проведуть вас туди...
Олександр Сергійович Вобленко був непересічною особистістю, чудовим педагогом, слідопитом, натуралістом, фотографом. І ми про нього згадуємо кожного разу коли зацвітають підсніжники, згадуючи наші виїзди в ліс «на підсніжники» з доцентом кафедр педагогіки Тамарою Дмитрівною Пінчук, коли прилітають журавлі, згадуючи наші весняні виїзди, восени коли починається осіння міграція птахів, згадуючи наші щасливі дні спостережень на біологічному стаціонарі Ніжинського вишу в Ядутах. Це все не можливо забути і воно з нами на все життя.
У своєму житті мав міцну родину, завжди відчував любов, підтримку й розуміння дружини Ніни Іванівни, сина Сергія, доньки Наталії. Його старші онуки мали щасливу можливість спілкуватися з дідусем, переймаючи його знання й досвід.
Особисто я (автор статті), безмежно вдячна Олександру Сергійовичу за його консультативну допомогу у створенні нової експозиції відділу Музей природи Приостер’я Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського, за поради у відборі таксидермічних експонатів, надані фотоматеріали.
Світла пам’ять про Олександра Сергійовича Вобленка, який 28 березня 2021 р. на 66 році життя відійшов у засвіти, назавжди залишиться в серцях всіх, хто його знав.
Особистості продовжують жити, допоки їх пам'ятають…
Лариса ТАРАСЕНКО
