Акція почалася зі загальнонаціональної хвилини мовчання для вшанування пам'яті загиблих внаслідок російської агресії. Цього разу її було приурочено до Дня української жінки. Матері, дружини, матері, подруги, знайомі й рідні зниклих безвісти військовослужбовців прийшли з прапорами та плакатами «Поверніть наших героїв додому», «Зниклі безвісти – не значить забуті», «Сьогодні півроку, як ми чекаємо на тебе», «Вони зникли там, щоб ми жили тут», «Зупинись, вшануй пам'ять героїв», «Я безвісти зниклий. Знайдіть і поверніть мене додому», «Ми тебе чекаємо! Ми тебе шукаємо! Ми тебе знайдемо!», «Кричімо на весь світ і биймо в дзвони – зниклі безвісти і полонені мають бути вдома!» , щоб привернути увагу до проблеми розшуку зниклих безвісти та звільнення з полону всіх українських героїв.
Багато водіїв, проїжджаючи повз мітингувальників, сигналили, демонструючи свою єдність та солідарність з сім'ями військовослужбовців.
На початок 2025 року в єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти осіб за особливих обставин налічувалося понад 70 тисяч записів, з яких розшукується 59 тисяч осіб. За кожною з цих гірких, болючих цифр обов'язково чийсь біль і розпач, й обов'язково віра й надія. Адже кожному з рідних так хочеться почути добру звістку – «ваш син, чоловік, батько, брат живий». І навіть якщо сталося непоправне, кожен герой обов'язково має повернутися додому! Кожен воїн важливий! Пам'ятаймо: кожен!
На центральній площі міста звучали нескорені сучасні українські пісні - про війну, про те, як уміють відчайдушно чекати, про зустріч, яка обов'язково відбудеться!
Також на акції було організовано збір ніжинським військовим. Усе зібране передано передано до Собору Всіх Святих.
