Напередодні Дня підприємця, який відзначають 1 вересня, редакція Ніжин.City поговорила з Олександром Борисенком — директором готелю «Ніжин», який розташований в історичному центрі міста на площі імені Івана Франка. 

Готель побудували в минулому столітті, він був єдиним і вважався найрозкішнішим готелем міста. І до сьогодні виконує функцію, задля якої його побудували. Сам готель невеликий — займає три поверхи, затишний, з яскравим індивідуальним дизайном та якісним сервісом. 

Готель розташований у центрі містаГотель розташований у центрі міста Валерій Кичко

­ — Олександре, відразу помітила фото, де ви з відомим футбольним тренером Мірча Луческу. Це ви де сфотографувалися?

­ — У нас, в готелі «Ніжин». Маю від нього м’яч з автографом. Проживали у нас і футболісти ФК «Шахтар». Хто тільки не зупинявся тут за останній час! Серед естрадних зірок ­ — Олександр Пономарьов, Павло Зібров, Ольга Полякова, Альона Апіна, Наталія Власова, Микола Гнатюк, Миколо Петраш, Олексій Глизін, Іво Бобул, Наталія Могилевська та відомі актори.

У нашому готелі зупиняється основний потік приїжджих, а це переважно ті, хто у відрядженні, туристи, спортсмени, які приїздять на змагання. І якщо брати в середньому, маємо до 700 людей на місяць.

­— Що пропонує готель?

— У готелі 32 номери, ще 8 дообладнують на першому поверсі під VIP. Загалом матимемо змогу прийняти 60 постояльців одночасно. Кімнати «люкс» та «стандарт» містять санвузли, душ, ліжко, шафу, письмовий стіл, крісло, телевізор, сейф, холодильник, косметичні засоби, тапочки та рушники. «Люкси» додатково обладнані журнальним столиком та м’якими кріслами. При готелі цілодобово працює стоянка під охороною. У номерах є безкоштовний WiFi. При масовому поселенні в готелі діє гнучка система знижок вартості проживання та договірні ціни: можна переночувати за 140 гривень, а можна і за 700.

— Готель нині діє як товариство, а колись це був комунальний заклад. Розкажіть про «життя» готелю від радянських стандартів до сьогодення.

­ — Я обіймаю посаду директора готелю з 1997 року. А він — мій ровесник, його відкрили у 1964-му. Минулого року йому виповнилося 55. Спочатку готель функціонував у складі виробничо­комунального господарства, згодом створили філію, а в 2005 році товариство взяло в оренду цілісний майновий комплекс. Це дало поштовх для того, аби вкладати в розвиток готелю кошти.  

— Це ж затратний механізм.

­— Нічого легшого наука про бізнес наразі не придумала. Хочеш мати завтра прибутки, йди сьогодні на видатки. Рік здачі в експлуатацію будівлі — 1964. Можна уявити, в якому стані була та ж система комунікації. Все доводиться змінювати. Заклад опалює власна котельня, перейшли на тверде паливо, що є економічно вигідно. Нині у підвальному приміщенні облаштовуємо виробничий цех — пральню, прасувальню. Закупили нове дороге обладнання. Звільнені приміщення першого поверху переобладнуємо під vip-номери. 

За два роки вийдемо на те, аби «економ» номерів взагалі не було, виходимо тільки на «люкси». Хоч і йдемо шляхом зменшення ліжок, але все ж крокуємо до якості

У планах переобладнати фойє та ресепшн, адже це перше місце, яке оцінює відвідувач готелю. А гарне враження є одним з головних критеріїв роботи закладу.

— На який максимальний час можна замовити номер?

­— За законом — до 45 діб, але з дозволу адміністрації час необмежений. 

— Чи багато серед ваших гостей іноземців?

­ — За місяць буває до 200.

­— Наша редакція вже порушувала питання сніданків. У місті майже всі кафе відкриваються близько 10:00. А якщо вашим гостям потрібно бути о 8:00 на діловій зустрічі, де поснідати? 

­— Так, це є проблемою. Коли працює їдальня агроінституту (не в літній час), замовляємо там колективні сніданки. Облаштувати у готелі одну з кімнат під їдальню неможливо — мало місця. А кафе «Райдуга», яке діяло біля готелю, закрилось. Там інший власник. Нині ведеться співпраця з одним з підприємців міста про таку послугу, як доставка сніданків у номери під замовлення при бронюванні номера. Відпрацьовуємо механізми.

­— Що конкретно потрібно зробити у місті для привабливості туристів?

­— У першу чергу, потрібно потурбуватися про інфраструктуру. Наприклад, відремонтувати асфальтне покриття біля готелю. Адже готель — це обличчя міста. Гості, виходячи з автомобілів, не повинні починати свій відпочинок з калюж.

— У чому специфіка готельного бізнесу?

— Він багато чим відрізняється. Готель — це організм, що функціонує без упину 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 чи 366 днів на рік. По­-перше, працюємо цілодобово, без вихідних і перерв, у покоївок навіть у посадових обов’язках розписано, що вони обідають у вільний від роботи час. Бо в нас буває й таке, що о 13 — час виїзду, а о 14 — заїзд на 40 осіб.

І це робота специфічна, бо пов'язана з людьми, а вони кожен раз нові, незнайомі. Так формується командна робота

До того ж, кожен розуміє, що у сфері гостинності ми залежимо один від одного, як ні в якій іншій сфері. Тому співробітники дуже сумлінно ставляться до своїх обов’язків. А наш колектив перевірений часом.

­— Інколи гості бувають нестерпні. Зрозуміло, що клієнт завжди правий, але як не втратити відчуття власної гідності, намагаючись задовольнити всі забаганки клієнта та вислуховувати його часто несправедливі звинувачення і образи?

— Так, дійсно, бувають різні ситуації. Та набагато більше історій про те, як гості з подякою прощалися зі співробітниками при виїзді з готелю, аніж коли гості були незадоволені, а тим паче ображали когось. 

Щодо тези, що клієнт завжди правий, то це не обов’язково так. Якщо гість не правий, тоді менеджмент готелю відкрито скаже йому про це та зробить все можливе, щоб досягти порозуміння.

Готель «Ніжин»Валерій Кичко
Готель «Ніжин»Валерій Кичко
Готель «Ніжин»Валерій Кичко
Готель «Ніжин»Валерій Кичко
 

— Чому ви обрали саме готельний бізнес? До чого потрібно бути готовим тим, хто хоче працювати у цій сфері? Які є труднощі?

— Це питання часто ставлять, але відповіді однозначної не дам. Сфера непроста, але я не можу сказати, що тут є якісь нездоланні труднощі. Ця робота точно не для пасивних людей. У першу чергу, ви маєте бути відкритими. 

— Чи важко конкурувати, адже в місті відкриваються готелі  та готельчики?

— Коли почалися відкривати готелі по Ніжину, мене це занепокоїло. Адже пішов відтік клієнтів — десь 20%. Але згодом я переконався, що це лише на користь. Від нас пішли ті, у кого місцева прописка — вони увечері поселилися, а вранці виїхали. У нас такого немає. Якщо хтось не дотримується порядку, покоївка прийде, постукає в номер, зробить зауваження. Після  23.00 до готелю «чужих» у номери не пускаємо, тож такі клієнти пішли «на квартири». Та, чесно кажучи, від них було більше збитків — те побили, те поламали. Якщо говорити все ж про конкуренцію, то вона дає стимул розвиватися, вкладати кошти і триматися рівня, щоб готель «Ніжин» лишався головним готелем у серці міста.

­— Дайте пораду тим, хто планує працювати у готельній сфері та і взагалі тим, хто бажає стати підприємцем та відкрити власну справу.

— Будьте відкритими до будь-­якого виду можливостей і все вийде. 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися