Усе, що потрібно сучасній жінці, тримається на трьох основних поняттях: сім’я, кар'єра та душевна рівновага. До цих понять кожна жінка додає щось своє і обирає свій шлях. І хоча іноді він непростий, та якщо йти тим шляхом ревно, обов'язково здобудеш успіх.
Ніжин.City поговорив з однією з таких цілеспрямованих і впевнених у собі жінок — Світланою Курочкіною. Вона успішний підприємець, громадська діячка, власниця кафе «Жемчужина», «Маринад», член Ніжинської міської організації Спілки жінок України, Ліга-клубу «Ділова жінка», член Ради підприємців при Ніжинській міській раді, номінантка конкурсу «Жінка року».
Мріяла бути модельєром
У школі Світлана була тихенькою, сором’язливою дівчинкою і мріяла бути модельєром. Поряд зі шкільними зошитами у портфелі носила й особливий — змальований ескізами суконь, блуз, фасонами костюмів. Закінчила ЗОШ №6 і подалася до бухгалтерської школи. Потім пішла працювати на завод «Прогрес» у відділ технічного контролю, а далі — в торгівлю.
Працювала продавцем у центральному універмазі. Вже тоді почала зароджуватися думка мати свою справу. Світлана згадує: «Коли доводилось їздити за товаром по Україні, бачила, що десь щось будується, відкривається нове. До того ж почала цікавитися успішними людьми. Купувала журнали, де друкували інтерв’ю, читала про їхнє становлення, як вони до цього йшли. Аналізувала все це і зрозуміла, що успішними не народжуються, а стають.
Коли йшла у бізнес, мама попередила: «Світлано, буде важко! Але я не схибила. Важко, але я маю сильну підтримку — у першу чергу, моральну від рідних».
Перший бізнес розпочався з бокалів
«Одного разу мама поїхала до родичів у Казань, а там на вокзалі продавали скляні бокали. Вона купила чималу кількість і привезла додому. У мене виникла думка їх продати, а часи тоді були дефіцитними, самі розумієте — 90-ті. Але оптимісти в кризі бачать можливості. Мої бокали продалися. Ось так розпочався мій бізнес, далі ще додався одяг, яким по селах з машини торгувала.
Бралася за все. Маючи хист до дизайнерства, займалася ще й цим видом діяльності. Коли в моду увійшло клеєння шпалер методом комбінування, мене кликали знайомі, знайомі знайомих — і я допомагала. Бралася за будь-яку роботу, дуже люблю будівництво.
У 2003 році моя подруга Галина Струк, директор «Ніжинторгу» та ТЦ «Прогрес», підказала, що продається ділянка недорого, але майже на околиці Ніжина, в районі Мигалівка.
Важко було дістати і будівельні матеріали, тож сідала в машину і їхала в столицю. Контролювала будівельників, закачувала рукава і працювала з ними поряд. Але це мені було в радість, бо творити щось — це моя стихія», — ділиться Світлана.
Далі був «Самурай» — відоме кафе у центрі міста, де можна було скуштувати смачні суші. Тепер тут зробили ремонт, змінили інтер’єр та оновили меню. Тепер заклад має назву «Маринад».
Завжди була прикладом для синів
«Іноді чую: «Світлано, у тебе сини такі культурні і ввічливі». А я всім розповідаю, що змалечку привчала їх до праці, поважати людей, особливо жінок та старших. Була завжди їм за приклад.
Мій робочий день не має початку і кінця. Якщо є замовлення, то о третій підйом, їду за закупками продуктів, збираю колектив, все контролюю сама», — ділиться рестораторка.
Конкуренція — стимул йти вперед
Світлана вважає, що ресторанний бізнес — важлива сфера для суспільства. «Кафе «Жемчужина» — це кафе здебільшого під замовлення, де святкують весілля, іменини, народження, випускні вечори. «Маринад» — затишне кафе у центрі міста, куди можна зайти, випити кави, посмакувати смачними стравами і поспілкуватися у приємній атмосфері», — ділиться вона.
Кафе «Маринад»
А щодо конкуренції у бізнесі, то Світлана вважає, що вона має бути здоровою, адже це є стимулом йти вперед і не зупинятися.
На питання, якими якостями повинна володіти жінка, щоб достойно конкурувати з чоловіками у бізнесі, Світлана відповіла: «Мені ніколи не доводилося доводити це. Я не можу сказати, що чоловіки домінують у плані професіоналізму. Тут якісь інші чинники відіграють роль. А українські жінки вже давно показали, що можуть бути набагато успішнішими, ніж чоловіки».
Найскладнішим у ресторанному бізнесі, на її переконання, є робота з людьми. «Коли береш на роботу нових людей, доводиться вчити всьому і переважно з нуля. А деякі отримують знання та їдуть до столиці», — бідкається рестораторка.
Хобі
«Раніше любила подорожувати, нині втомилася, хочеться спокою. Дуже люблю працювати біля квітів. Біля «Жемчужини» все в них — починаючи весною з тюльпанів, закінчуючи осінніми хризантемами, все буяє. Дуже багато троянд. А ще мені подобається займатися суспільною справою, разом із іншими членами Ліга-клубу «Ділова жінка» беремо участь у різноманітних проєктах, волонтерській справі. Мені як корінній жительці Ніжина хочеться бачити своє місто європейським, комфортним для проживання», — ділиться Світлана.
Життєве кредо
Світлана Курочкіна стверджує, що мати свій бізнес — дуже важко, але водночас він багато дає. «Звісно, були моменти, коли я втомлювалася морально, однак робота приносить мені задоволення. Я не шкодую, що обрала саме цей шлях», — розповідає жінка. — Потворю відому фразу: бізнес відкривають мільйони, а успішними стають одиниці. Тож не бійтеся, ставте мету та йдіть до неї.
У житті можна реалізовуватися у будь-якій сфері, але головне — отримувати кайф від того, чим ти займаєшся».
