Запобігти, врятувати, допомогти — три принципи, на яких базується робота рятувальників, які 17 вересня відзначають професійне свято. Герой нашої розмови не любить про себе багато говорити. Коли запитуємо про врятовані ним життя, скромно посміхається. Зі старшим прапорщиком цивільного захисту пожежної частини ДПРЧ-16 Ніжина Романом Карягіним зустрічаємося біля пожежної частини, з якої щодня виїжджають на виклики ніжинські рятувальники.
33-річний Роман у цій професії з 2006, з 2008 року — на посаді командира відділення. Зізнається, чому обрав професію пожежника. З дитинства займався спортом і мріяв про професію не сидячу, цікаву і водночас корисну. Батько деякий час працював у пожежній охороні, тож іноді приводив хлопця на роботу, показував пожежні авто. Після армії сумнівів не було — хотів бути пожежником. Вважає, що зробив правильний вибір. У цій професії потрібно мати неабияке здоров’я. Пройшов спеціальну підготовку у навчальному центрі Чернігова. Далі рік стажування під наглядом наставників з досвідом роботи, які розкрили всі «секрети служби»: прапорщики Володимир Дворник та Сергій Сурмачевський.
Щодо людського фактору страху Роман впевнений, що страх — це непрофесійно й дуже небезпечно. Якщо йдеться про людське життя, то страх полишається, виникає бажання якісно зробити свою роботу. Перша думка — врятувати життя, і всі сили спрямовуються на це.
На запитання скільки життів вдалось врятувати за 15 років служби та які випадки запам’яталися, рятувальник відповів, що не рахував. А запам’яталося, як на вулиці Космонавтів на третьому поверсі горіла квартира. Роману та його напарнику В’ячеславу Микитку вдалося за лічені секунди врятувати життя господаря, собака і кіт задихнулися чадом. Рятуючи помешкання, залили нижні поверхи. І от, на жаль, той чолов’яга не зробив висновків — як зловживав алкоголем, так і зловживає, наражаючи знову на небезпеку оточуючих.
«Рідні дуже хвилюються. Дружина Марина взимку обов’язково кладе мені в рюкзак змінний одяг, щоб не застудився. Бувають різні випадки. Інколи доба і спокійно проходить, а буває доба за три — виїжджаємо на масові пожежі. Про всі тонкощі роботи вдома не розповідаю, аби не засмучувати».
За словами Романа, найчастіше пожеж буває навесні та восени, коли горить суха трава. Таке палання перетворюється на неконтрольоване. Горять будинки, ліси, торфовища. І причиною в основному стає людський фактор. Взимку — неправильна експлуатація печей.
Сьогодні у рятувальників свято. Приймали вітання від міської влади і районної. Роман Карягін, як і його колеги, отримали грамоти, подяки. Та втім, незважаючи на святковий настрій, розслаблятися ніколи. Вони завжди готові запобігти, врятувати, допомогти.
