Впродовж останнього часу ворожі безпілотники тримають Ніжин під своїм пильним збройним наглядом. Днями у місті знову лунали сирени та гриміли вибухи. За кілька днів по тому журналісти нашого видання побували на місці прильоту, у результаті якого тоді постраждали люди й суттєвих руйнувань зазнала цивільна інфраструктура одного з центральних мікрорайонів.
Третій день поспіль біля постраждалої п’ятиповерхівки, фото палаючого під’їзду якої після масованої атаки шахедів облетіло всі ЗМІ й соціальні мережі, безперебійно працює техніка й працівники керуючої компанії ТОВ «ХОСТ-Н» та КП «ВУКГ». Роботи вистачає усім - збирати уламки обгорілих дерев, битого скла, віконних та дверних рам, вантажити їх на автівки й вивозити на полігон тощо. «Озброївшись» рулетками й бензопилами, майстри-столяри роблять заміри й продовжують утеплювати будинок, зашивають вибиті віконні й дверні отвори й прорізи деревинно-стружковими плитами, плівкою та фанерою. Трохи далі під пошкодженими від вибухів вікнами робітники згрібають та завантажують кузови автівок обгорілими рештками меблів та домашнього скарбу господарів квартир, які постраждали найдужче…
Серед мешканців будинку чимало людей літнього віку, пенсіонери, інваліди. Їм найважче, більшість ще й досі не можуть змиритися з такою страшною реальністю. Та й молодшим теж боляче уявити, що могло б статися, якби той горезвісний вибух стався не перед під’їздом, а влучив прямо у будинок. Час від часу люди збираються на подвір’ї, обговорюють невтішність ситуації, в якій опинилися самі, цікавляться масштабами пошкоджень у сусідів й тим, де кому з них вдалося хоча б тимчасово прилаштуватися, та хто з них продовжує залишатися у своїх пошкоджених домівках…
На жаль, пощастило не всім - від кількох розташованих одна над одною квартир залишилися хіба що самі закіптюжені стіни. Їх видно через чорні діри того, що було колись віконними отворами й балконними дверима. У одному з них помітили два жіночих силуети. Після того, як жінки вийшли з під’їзду, розговорилися. Це була квартира Оксани Міщук. Того дня жінка зі своєю знайомою повернулася додому в надії знайти ще хоч щось зі вцілілого після пожежі. На перший час, каже, прихистили куми, але там квартира невеличка і теж хворіють.
«Де зимуватимемо, зараз просто навіть не уявляю, -бідкається Оксана Володимирівна.- Від домівки самі лише бетонні стіни. Добре, що хоч документи встигли вхопити, тікаючи. Кицька у пожежі загинула…»
Поруч з нами стоять ще кілька мешканців будинку. Серед них і голова будинкового об’єднання співвласників Юлія Печерна. Її квартира теж добряче постраждала.
«Перший приліт застав нас дорогою до лікарки - згадує жінка. – Дорогою дізнавшись, що постраждала якась багатоповерхівка у нашому мікрорайоні, з чоловіком швиденько повернулися додому. А там… Словом, зібрали документи, гроші кинули в автівку щось із одягу й поїхали ночувати до батьків. І добре, що так зробили, бо після повторного, вже вранішнього, прильоту могли б ще й без автівки залишилися. Пропонували забрати з собою й нашу сусідку, бабу Надю, з першого поверху, та вона не захотіла…»
Всю силу вибуху у квартирі Надії Іванівни Реньової, про яку говорила Юлія Станіславівна, перебрав на себе балкон з холодильником, що стояв біля кухонних дверей. Вікна повилітали, але їх комунальники вже забили тирсоплитою. У квартирі дуже холодно, тож цю ніч жінка ночувала у дітей, вони у цьому будинку житло знімають...
«Вже є світло й вода, - розповідає Надія Іванівна. – Що з газопостачанням, ще не знаю, не включала, якось обходжуся. Під час перших ударів була у кімнаті. Потім сусідка забрала в укриття – самій спускатися у підвал мені з моєю інвалідністю важко. А там вже багато людей – і літні, й молоді, багато хто з дітками… От вже не пощастило, навіть не уявляю, як відновлювати будемо… Хоч і не самотня, є в мене і діти, і внуки. Але ж син військовослужбовець, ось саме з фронту після поранення на реабілітацію приїхав, зараз у лікарні. І внук воює…»
Практично у кожного з мешканців будинку, постраждалого від атаки російських безпілотників, є своя, пов’язана з обстрілом, важка житейська історія. Когось тимчасово забрала до себе рідня, хтось, кутаючись у верхній одяг та ковдри, наразі залишається вдома, інші перебралися до знайомих чи приятелів у сусідній під’їзд. Люди розуміють, що на повне відновлення будинку потрібен час і кошти. А ще попереду на усіх чекає дуже складна зима і дай Боже, щоб вже без вибухів та обстрілів та з мінімальними відключенням світла й електроенергії…
Батьки з постраждалих квартир наразі ще дуже хвилюються за свою малечу. Переживши стрес, діти тепер бояться залишатися самі навіть у сусідній кімнаті, здригаються й лякаються від кожного незнайомого звуку чи удару. Тож шукають для них дитячих психологів…
Власники домашніх тварин теж хвилюються за своїх улюбленців, які теж добряче стресують… Тримаючи руку на пульсі, на місці події постійно перебувають представники керуючих компаній.
«Ситуація ускладнювалася постійними повітряними тривогами, тож як тільки отримали відповідний дозвіл, на місце події виїхали всі наші екстрені служби, - розповідає заступник начальника КП «ВУКГ», депутат міської ради Юрій Хоменко.- Було відразу ж створено оперативний штаб для надання допомоги постраждалим, до нього увійшли представники міської ради та усіх оперативних служб, депутатського корпусу, громадськості тощо. Визначилися з масштабами руйнувань та першочерговими заходами щодо надання такої допомоги. Мешканців пошкоджених будинків було відразу ж евакуйовано, ще хтось виїжджав самостійно. Крім рятувальників, дуже хотілося б відзначити оперативність реагування нашого міського осередку Товариства Червоного Хреста, працівники й волонтери якого, мабуть, одними з перших розгорнули на місті події свою діяльність, а згодом багато допомагали з матеріалами. Для медичної й психологічної підтримки відразу ж виїхали мобільні медичні бригади та бригада психологічної допомоги. Оперативно до аварійно-відновлювальних робіт долучилися благодійні фонди «Рокада» та «Право на захист…»
«Треба, щоб люди розуміли, що вони не залишаються наодинці зі своїми матеріальними й правовими проблемами, - додає Юрій Валерійович. – Звісно, що робимо все залежне, аби повернути будинок та життя його мешканців в норму. Паралельно пояснюємо, що в таких критичних випадках державою розроблено спеціальний алгоритм дій щодо надання постраждалим від ворожих обстрілів відповідного статусу - при Чернігівській обласній прокуратурі створено спеціальний відділ, який займається вирішенням таких питань. Відповідно мешканцям постраждалого житла треба зателефонувати до Відділу організації підтримки потерпілих та свідків за номерами (063) 725-17-12 або (093) 956-74-57 і фахівці відділу допоможуть зробити все як слід…»
«Діяти й справді треба було швидко та злагоджено, - розповідає керівник ТОВ «ХОСТ-Н» Валерій Євса. -Нам на допомогу відразу прийшли співробітники й техніка КП «ВУКГ» та КП «СЕЗ», вагому допомогу надали з Товариства Червоного Хреста, благодійні фонди з Чернігова, дуже допомогли органи місцевого самоврядування, органи ДСНС та поліції. Завдяки злагодженим швидким діям та професіоналізму вдалося оперативно усунути найскладніші пошкодження, зібрати й вивезти велику кількість сміття, відновити електропостачання у будинку, забезпечивши необхідні умови для проживання мешканців та повернути їм відчуття безпеки настільки, наскільки це було можливо зробити в найкоротші терміни…»
«Попереду чекає ще багато відновлювальних робіт, - додає Валерій Євса. – Тому сподіваємося на подальшу підтримку міської ради. Міський голова Олександр Кодола дав відповідне доручення, тож на найближчому засіданні виконкому буде прийнято рішення про виділення коштів на відновлення у зруйнованому під’їзді дверей та козирька, а також вікон у приміщеннях загального користування, під’їздах та коридорах, на часткове відновлення електродротів та освітлення. Така вагома підтримка – приклад справжньої єдності, людяності та сили нашої громади…»
Крім влучання у житлову інфраструктуру, тоді ж безпілотники пошкодили й відділення «Нової пошти», кілька магазинів, мініпекарню та службу доставки. Вибуховою хвилею з подальшим загоранням було знищено кілька припаркованих неподалік автівок. Як і комунальники з мешканцями постраждалого будинку, їхні господарі разом зі своїми співробітниками того дня також займалися ліквідацією наслідків «прильотів» - збирали бите скло та уламки меблів, обладнання й товарів у мішки, вивозили на сміттєзвалище. То в одному, то в іншому місці було чути гуркіт генераторів – ще не скрізь відновилося електропостачання. Людно було й біля терміналу «Нової пошти» - там зібралися відвідувачі в надії хоч і з запізненням, проте отримати бажану посилку чи бандероль.
Хтось із присутніх на території підприємців з кавою й сигаретою в руках вголос підраховує отримані збитки, хтось на роздоріжжі думок: чи варто відновлювати свій малий бізнес, поки над головою літають шахеди. Господиня колишнього овочевого кіоску, від якого наразі залишилося кілька обгорілих листів сайдингу, з гіркотою в голосі ще намагається піджартувати:
«Пропоную моркву-гриль. Щоправда, магазин сьогодні на переобліку…»
Жінка розповідає, що тільки напередодні масованої атаки завезла до магазину чергову партію овочів зі свого фермерського поля та оновила асортимент привізних фруктів. Добре, каже, що хоч оригінали документів на заняття підприємницькою діяльністю зберігала вдома, не доведеться відновлювати…
Отаке воно, наше теперішнє життя під обстрілами…
Катерина Михайленко, членкиня Національної Спілки журналістів України.
На знімках: наслідки завданого ніжинцям лиха та їх ліквідація.
