Летять роки, і їх забирає вітер. У чистім полі він гойдає квіти. Одні до сонця тягнуться завзято, а другі тільки хочуть розцвітати, а треті, мабуть, скоро відцвітуть. Отак життя людське невпинно йде... І дуже важливо на всіх етапах життя залишатись дієздатною, мудрою, вміти дарувати людям приємні миті.
Галина Василівна Совенко
От і наша ювілярка, 95 річна Галина Василівна Совенко, як тільки ми її привітали квітами, подарунками (Ніжинська організація ветеранів) і нам вона відразу вручила красиві сумки, які власноруч пошила декілька днів тому. Були приємно вражені. З розмови зрозуміли, що пані Галина була модельєром одягу, у неї шили одяг всі (від пересічних громадян до керівництва). Все життя очолювала будинок побуту у Комарівці (Борзнянщина). Має багато нагород, серед яких орден ''Знак пошани" в 1978 р. Галина Василівна народилась в Новоросійську, а в 1942 році багато людей посадили на баржу і відправили до Криму. Ця баржа була живим щитом для баржі з німцями. В Криму познайомилась з моряком Леонідом, одружились і поїхали в Комарівку. Збудували дім, народили трьох доньок, дали їм освіту. Після смерті чоловіка в 1989 році донька Люба забрала маму до Ніжина. У них великий будинок, велика дружня родина і поряд мудра бабуся, їх Берегиня. Сьогодні її вітали сестри, 6 онуків, 9 правнуків, сусіди, рідня. Один зять служить в ЗСУ і вся родина постійно допомагає його частині. Галина Василівна добре орієнтується в сьогоденні, мріє дочекатись розквіту України. Як нам сказала: "У мене ще час є, все побачу...!" Галино Василівно, нехай Ваші мрії здійсняться, нехай буде вся Ваша родина щаслива. Здоров'я, миру та добра!
Людмила Величко, голова Ніжинської міської ветеранської організації
