Ранок 24 лютого 2022 року назавжди змінив життя Ніжинського краєзнавчого музею і кожного з нас. Перші вибухи пролунали о пів на п’яту ранку. Попри шок і страх, уже о пів на восьму всі працівники були на робочих місцях. Усвідомлення реальності війни прийшло не одразу. Найбільше лякали навіть не самі вибухи, а думка про те, що у XXI столітті, в центрі Європи, можлива повномасштабна війна.
«Першим рішенням стало тимчасове закриття музею для відвідувачів. Усі наші зусилля були спрямовані на збереження найціннішого — людей, будівель і музейних фондів. Ми власноруч забивали вікна, укріплювали приміщення мішками з відсівом, намагалися максимально захистити експонати від можливих ушкоджень. Через руйнування пункту державної служби охорони технічна сигналізація перестала працювати, тож музей фактично залишився без автоматичної охорони. Попри це, ми щодня приходили на роботу й здійснювали фізичну охорону закладу, — розповідає в. о. директора Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського Тетяна Брязкал. — До захисту музею долучалися поліція, служби ДСО, муніципальна варта — допомагав кожен, хто мав таку можливість. Частина чоловіків із нашого колективу вступила до лав територіальної оборони. Водночас навіть у найважчі місяці війни музей не припинив своєї інтелектуальної роботи: співробітники продовжували писати наукові дослідження, працювати з фондами, фіксувати історію, що творилася на наших очах».
28 квітня директор музею Геннадій Дудченко прийняв вольове рішення вступити до лав Збройних сил України. З 29 квітня обов’язки директора були покладені Тетяну Брязкало. Одним із найвідповідальніших кроків у той період стало рішення поступово відновлювати роботу музею. Уже 4 травня за підтримки міської влади та управління культури та туризму музей знову відкрив свої двері для відвідувачів і працював безкоштовно.
«Попри небезпеку та постійні повітряні тривоги, люди почали повертатися до музею. Упродовж травня–серпня 2022 року відвідувачів було чимало, навіть з урахуванням того, що значна частина мешканців міста на той час виїхала. Особливий відгук мали виставки «Палій кораблів» Олександра Кошеля та військових карикатур «Асоль вже не та». Вони емоційно відображали події війни й допомагали людям осмислювати нову реальність. Першу екскурсію після повномасштабного вторгнення 5 травня я провела для військовослужбовців. Вона була надзвичайно щемливою й переконливо показала: у час війни музей може бути не лише сховищем історичної пам’яті, а й простором моральної підтримки», — говорить Тетяна Брязкало.
Як зазначає пані Тетяна, з травня 2022 року музей не знижує темпів роботи. «Найбільшим досягненням стало повне збереження колективу у кількості 30 осіб. Ми здійснюємо повноцінну діяльність: приймаємо відвідувачів, реалізуємо виставкові проєкти, популяризуємо історію міста, пишемо наукові роботи, проводимо дослідження, виграємо грантові програми та беремо участь у конференціях»,.
Повномасштабне вторгнення суттєво змінило умови нашої роботи: під час повітряних тривог музей не приймає відвідувачів, що неминуче впливає на їхню кількість. Та водночас музей не втратив свого значення для громади. Він і надалі залишається простором збереження історичної пам’яті, культурним обличчям Ніжина і місцем внутрішнього відновлення та переосмислення для людей у час війни», — підсумовує очільниця музею.
Ірина ЛУК’ЯНЕКО, фото Валерії Самойленко
