У квітні виповнилося 100 років від дня народження Ярослава Івановича Волощука – майстра спорту СРСР із самбо і дзюдо, тренера, спортивного організатора. Учасника Другої світової війни з 1943 р., розвідника, кавалера багатьох бойових і трудових нагород.
Народився Ярослав Іванович 19 квітня 1926 р. в с. Липів Ріг, Ніжинського району. Працював у Ніжині водієм. Возив вантажі з Ніжина до Києва. Займався греко-римською боротьбою. Під час тренувань зміцнював поранені під час війни ноги, піднімаючи гирі пальцями ніг. Опанувавши ази майстерності, взявся підкорювати спортивні вершини. В 1948 р. на чемпіонаті УРСР посів третє місце. Чемпіон СРСР із самбо (1954, 1955); срібний призер із самбо (1958); 7-кратний чемпіон України з самбо (1951-1954, 1957). Виступав за спортивне товариство «Динамо» (Київ, від 1949) у ваговій категорії до 80 кг. Тренери – В. Штекель, В. Рибалко, А. Ялтирян. У 1958 р. Я. І. Волощук закінчив Київський інститут фізичної культури, працював старшим тренером спортивного товариства «Динамо» (Київ). Заслужений тренер України із самбо (1966) та дзюдо (1971); заслужений тренер СРСР із самбо (1968) та дзюдо (1975). З 1972 по 1977 рр. – тренер збірної команди СРСР.
Ярослав Іванович любив людей і до кожного свого учня ставився з розумінням. Ніколи не відбирав лише талановитих, запрошував до секції стільки, скільки міг вмістити зал. Навіть тих, хто не пройшов медкомісії. Бо сам був інвалідом і розумів тих, хто відчував безпорадність. Заслужений тренер України і СРСР завжди ставив перед своїми вихованцями мету – бути кращими серед кращих. Його девіз: краплина таланту та відро поту. Всього за роки тренерської діяльності Я. І. Волощука його учні 21 раз ставали чемпіонами Європи! Виховав Олімпійського чемпіона з дзюдо С. Новикова; срібного призера Олімпійських ігор із дзюдо В. Двойникова; 2-кратного чемпіона Європи з самбо С. Мельниченка; абсолютного чемпіона Європи з вільної боротьби і самбо В. Сауніна; 2-кратного чемпіона Європи з самбо О. Шукліна. Виховав понад 50 майстрів спорту. Де б не був Ярослав Іванович Волощук – на змаганнях чи на тренуваннях – він завжди був лідером, умів прогнозувати результат, мав незаперечний авторитет.
За підготовку спортсменів високого класу нагороджений орденом СРСР «Знак пошани» та орденом України «За мужність». Головний суддя чемпіонату СРСР. Віце-президент Федерації дзюдо України. У 2004 році Ярослав Іванович був удостоєний стипендії Кабінету Міністрів України.
Я. І. Волощук створив техніку універсального бою, що забезпечує людині не лише здатність перемагати, але й надає шанс виживання в екстремальній ситуації. Ідею тренера підхопив його вихованець, В. Саунін. 20.10.1999 р. в Україні започатковано Українську спортивну федерацію універсального бою.
Ірина Радей, науковий співробітник відділу Музей. «Поштова станція» НКМ ім. І. Спаського
