Кількість категорій «безкоштовних» пасажирів розшириться , пільговики їздитимуть по 15 гривень, школярі - за старими тарифами
Ніжинські перевізники звернулися до виконкому міської ради, аби там переглянули тарифи на проїзду у міському транспорті. Мотивація - зростанням цін на пально-мастильні матеріали, витрат на ремонт автобусів, на запчастини й технічне обслуговування транспорту тощо. Економічно обгрунтованою ціною разової поїздки у міській маршрутці перевізники зазначили суму у 25 гривень, однак через низку об’єктивних причин було вирішено зупинитися на тарифі у 20 гривень.
Водночас разом з підвищенням тарифу було прийнято рішення про розширення переліку громадян, які матимуть право на безкоштовний та пільговий проїзди. Тож відтепер безкоштовно у ніжинських маршрутках зможуть їздити учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, люди з інвалідністю 1 групи, діти з особливими потребами, особи з інвалідністю по зору, учасники АТО та члени родин загиблих військовослужбовців, чорнобильці 1 категорії, діти з багатодітних родин та діти -сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
Пільговий тариф для пенсіонерів за віком, осіб з інвалідністю 2 групи, постраждалих від Чорнобильської катастрофи 2 категорії та супроводжуючих осіб людей з інвалідністю 1 групи складатиме 15 гривень за поїздку.
Для школярів збережеться тариф у 5 гривень.
Зміна тарифів у бік зростання, звісно ж, не могла не викликала хвилю невдоволення, особливо у тих пасажирів, яким часто доводиться користуватися цими послугами. Та чи такі вже й високі ніжинські тарифи у порівнянні з іншими містами? Ми вирішили промоніторити це на прикладі інших міст та громад.
Для розуміння ситуації варто наголосити, що у відкритих джерелах ми не знайшли хоч якоїсь інформації про функціонування при міських радах невеликих містах на зразок Ніжина комунальних підприємств по забезпеченню роботи громадського транспорту. Зазвичай, це прерогатива столиці, великих міст та обласних центрів і стосується вона здебільшого електротранспорту й лише частково – автобусних маршрутів.
Пасажирів же невеликих міст – районних центрів та центрів громад – вже давно обслуговують приватні перевізники, які працюють за договорами з місцевою владою на визначених маршрутах. Місто проводить конкурс, визначає переможця і укладає договір на обслуговування маршруту. Теоретично це має стимулювати конкуренцію і якість. Й саме тому у різних містах України вартість проїзду суттєво відрізняється – залежно від міста, типу транспорту й варіантів оплати.
Так от, щоб далі не заглиблюватися далі у тонкощі цього складного фінансово-економічного процесу, просто порівняємо тарифи. Для початку – у сусідніх Носівці та Бобровиці. Там вже вартість проїзду у міських маршрутках становить 20 гривень.
Мабуть, багато хто вже чув і про рішення столичної влади (у Києві, до речі, залишають значну частину своїх податків і наші заробітчани) збільшити проїзд до 30 гривень. Поки що це проєкт, але ж не факт, що для киян влада принаймні спробує знову якось здешевити проїзд введенням якихось карток, проїздних квитків, безготівковою оплатою тощо, тоді як людям, котрі щоранку поспішають до столиці на роботу з пристоличних регіонів, поповнюючи бюджет міста податками, доведеться викладати саме таку суму.
У Харкові, про який теж багато говориться як про місто безкоштовних перевезень, люди у маршрутних таксі вже давно платять по 25 гривень.
По 24-25 гривень за поїздку у маршрутці платять у Черкасах, Миколаєві, Ужгороді, Луцьку.
На рівні 20 гривень сплачують у маршрутних таксі у Одесі, Чернігові, Житомирі, Івано-Франківську, Дніпрі.
До речі, за оцінками експертів, протягом травня-серпня вартість проїзду у транспорті зросте у більшості регіонів. У Львові ось, наприклад, із 16 травня вже оновили вартість проїзду до 30 гривень.
Щоправда, за умови готівкового розрахунку. Місцеві перевізники до міської влади зверталися з приводу перерахунку тарифу ще у березні, але тоді їм було відмовлено. Наразі ж погодили, мотивуючи тим, що після останнього підвищення вартість пального зросла практично удвічі. Тож чи такою вже й дорогОю виходить ніжинська дорОга – кожен для себе вибирає сам: пересуватися власним, теж, до речі, не таким вже й економним на фоні вартості пального, транспортом, пересісти на велосипеди чи все таки спробувати ходити пішки. Звісно ж, пішки буде дешевше, та маршруткою – комфортніше…
