Ми не виняток: діти з Ніжинщини теж ведуться на «вигідні пропозиції» від рашистів

Наталія Сокол Журналістка

17 червня 10:29

Минулого року Служба у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради залучалася до проведення слідчих дій щодо неповнолітніх. Діти з Ніжинщини, серед яких і мешканці Ніжина, «клюнули» на пропозиції російських спецслужб. Нині ще тривають слідчі дії за кожним випадком. Підліткам на момент вчинення правопорушень виповнилося від 12 до 17 років. Це все не «десь» і не «з кимось». Все це тут, поруч, і з нашими дітьми. Питання: «Чому?» — це перше, що проситься в таких ситуаціях.

Наталія Рацин, начальниця Служби у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

«За словами самих дітей, на таку «співпрацю» їх підштовхнула матеріальна вигода, — ділиться Наталія Рацин, начальниця Служби у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради. — Суми обіцяних заробітків: від 500 до 2000 грн. А діти власне із забезпечених сімей. Лише в одному випадку дитину підштовхнув до злочину її борг. І абсолютно шокуючий факт — у кожного з цих дітей члени родини, близькі люди у лавах ЗСУ, є й полеглі, є ті, хто отримав поранення. Поставити все це в один ряд дуже важко. Як і власне бачити повну розгубленість і спантеличеність на обличчях батьків, коли в дім приходять правоохоронці та коли мова йде про кримінальну відповідальність їхніх дітей. Я не скажу нічого нового, коли нагадаю, що за неповнолітніх насамперед відповідальні батьки. Вже потім — навчальні заклади, різноманітні служби тощо. Батьки повинні звертати увагу на те, де перебувають їхні діти у вільний час, чим займаються, з ким товаришують. Особливо не виключайте з поля зору спілкування дітей у соціальних мережах: що постять на своїх сторінках, у яких групах спілкуються, навіть у які комп’ютерні ігри грають і з ким. Саме соціальні мережі стають «відчиненими дверима» для залучення ваших дітей до протиправних дій. І полювання йде у соцмережах саме на дітей — і це серйозний виклик для батьків, педагогів, правоохоронців. Неповнолітні не завжди розуміють наслідки своїх дій і в результаті можуть позбутися волі на тривалий строк. Законодавство візьме до уваги і можливий шантаж, і погрози, і маніпуляції, але не звільнить від кримінальної відповідальності. І велике прохання до батьків: не плутайте особистий простір дитини і вседозволеність, бо остання цілком здатна призвести до непоправного. Як пояснити цю ситуацію? На мою думку, тут свою роль відіграють і рівень маніпуляції ворога, і ставлення дітей до всього цього як до своєрідної гри. Отой «стадний» рефлекс: «бути крутим» і здатним на все. Таке собі «самоствердження» через виконання ризикованого, «прикольного», того, що під забороною. Це звучить страшно, але це сьогоднішня реальність. Як і реальність те, що в нашій громаді на 20 % зросла кількість кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми. Наголошую — кримінальні правопорушення і неповнолітні! Ми свідки й зростання рівня агресії серед дітей щодо своїх однолітків. І за кожним цим відсотком конкретна ситуація й конкретні діти. До прикладу, нещодавно неповнолітній так вдарив свого однолітка, що той отримав ушкодження середньої тяжкості.

Що робити з цим усім? Навчати дітей критичного мислення, інформаційної гігієни та найголовніше — батькам будувати довірливі стосунки з дітьми. І це навіть не про виховні практики, це мова про звичайне спокійне й людське спілкування та довіру, коли ви важливі одне для одного й потрібні. Це важко, але «втрачати» дітей набагато важче".

В Україні зафіксовано вже кілька сотень спроб вербування рашистами українських дітей, і це лише ті випадки, про які відомо. Як повідомляє начальник ювенальної поліції України Василь Богдан, наразі офіційно зафіксовано 219 спроб вербування дітей. На щастя, ворожі провокації вчасно виявлялися.

Разом з фахівцями Служби у справах дітей ми сформували пам’ятку для дорослих:

«ЯК» «ЧОМУ» І «ЩО», АБИ НЕ ДАТИ ВОРОГУ ВТЯГНУТИ ВАШУ ДИТИНУ В НЕПРАВОМІРНІ ДІЇ ТА ПІДВЕСТИ ЇЇ ПІД КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Основними платформами для вербування є Telegram, Tik-tok, Discord, Twitch, Viber, Steam, WhatsApp, Instagram та онлайн-ігри.

Використовується широкий спектр маніпуляцій, спрямованих на вразливі місця неповнолітніх. Основні причини успішного залучення їх до протиправної діяльності криються в емоційній та соціальній незахищеності, відсутності критичного мислення, впливі соціальних мереж і браку уваги з боку батьків.

Як шукають дітей

Злочинці, які намагаються залучити дітей до протиправної діяльності, використовують різноманітні методи, аби знайти своїх жертв.

Соціальні мережі та онлайн-платформи

Злочинці часто використовують соціальні мережі (Instagram, TikTok, Facebook, Snapchat) та ігрові платформи (наприклад, Roblox, Minecraft), щоб знаходити дітей. Вони створюють фальшиві профілі, які виглядають як профілі дітей або підлітків, щоб здаватися «своїми». Так вони можуть залучати довіру жертви, пропонуючи дружбу, спільні інтереси або подарунки.

Маніпуляція через емоції

Злочинці часто грають на емоціях дітей: вони можуть показувати себе як розчарованих чи самотніх людей, розповідати про важкі ситуації в житті, щоб викликати співчуття. Іноді вони прикидаються людьми, які можуть допомогти, або навіть обіцяють підтримку в важких життєвих обставинах. Цим способом вони намагаються встановити емоційний зв’язок і викликати довіру.

Обіцянки подарунків або грошей

Ще один метод — це обіцянки подарунків або грошей в обмін на певну послугу чи інформацію. Це може бути обіцянка подарунка, премії або фінансової винагороди, якщо дитина виконає певне завдання чи надішле особисті фотографії.

Використання конфіденційної інформації

Деякі злочинці можуть намагатися збирати особисту інформацію через ігри або онлайн-активності. Вони можуть просити дітей поділитися своїми фотографіями, місцезнаходженням, або навіть родинними відносинами. Вся ця інформація може бути використана для маніпуляцій чи вербування.

Групи за інтересами та форуми

Злочинці можуть шукати дітей через інтернет-форуми, чати або групи за інтересами, де вони можуть знайти підлітків, які переживають важкий період або шукають друзів. Вони приєднуються до таких груп, щоб легше познайомитися з дітьми та завести з ними контакт.

Психологічний вплив і примус

Злочинці можуть використовувати маніпуляції, погрози чи шантаж, щоб примусити дітей робити те, що їм вигідно. Це може бути примус до виконання незаконних або небезпечних дій. Вони можуть погрожувати розголосити особисту інформацію чи фотографії, якщо дитина відмовиться виконувати їх вимоги.

Причини, які дозволяють злочинцям маніпулювати дітьми:

1. Пошук легких заробітків. Злочинці починають обіцяти матеріальну допомогу або винагороду за, на перший погляд, прості завдання: намалювати графіті, поклеїти листівки. Зазвичай дітям за це не платять.

2. Шантаж та залякування дитини. Злочинці можуть почати писати дитині з погрозами життю та здоров’ю її батькам чи рідним. Діти переживають за своїх рідних, тому можуть погодитися на вимоги злочинців.

3. Недостатній життєвий досвід і критичне мислення. Діти часто не вміють розпізнавати маніпуляції, пропаганду чи небезпеку. До того ж у підлітковому віці багато хто думає, що вони можуть змінити світ або робити “героїчні” вчинки, не розуміючи наслідків. Через брак досвіду діти можуть сприймати все за чисту монету, особливо якщо це подається авторитетно чи від однолітків.

4. Емоційна вразливість, яка тільки посилюється в умовах воєнного часу. Якщо дитина відчуває брак підтримки в родині чи серед друзів, вона стає вразливою до впливу людей, які обіцяють “розуміння” або “дружбу”. Або злочинці можуть лякати дитину можливими наслідками, якщо вона відмовиться співпрацювати.

5. Вплив соціальних мереж. У соцмережах популярні героїчні наративи про “боротьбу за справедливість”, “відданість батьківщині” чи “захист слабких”. Діти часто вважають те, що бачать у соцмережах, правдивим, бо не знають про фейкові профілі, пропаганду та маніпуляції. Також відео, челенджі та заклики до дій можуть викликати бажання бути “в тренді” або “не відставати від інших”.

6. Схильність до ризику та недооцінка ризиків. Діти часто діють імпульсивно, прагнучи спробувати щось нове, небезпечне чи заборонене. Це може бути спричинене бажанням довести свою “сміливість” або “зрілість”. Однак багато дітей не до кінця розуміють, які наслідки можуть мати їхні дії (наприклад, розголошення інформації чи виконання завдань).

7. Соціальний і політичний тиск. Російські воєнні злочинці використовують сильні наративи про “захист батьківщини”, “справедливість” чи “героїзм”, які легко вражають дитячу психіку. Якщо родина підтримує проросійські погляди, дитина може легко погодитися на подібну діяльність. Примітка* Діти, які живуть у зоні конфлікту, можуть бути переконані, що їхні дії можуть щось змінити або полегшити їхню ситуацію.

8. Маніпуляції злочинців

• Дружній підхід: Зловмисники часто прикидаються друзями, які “розуміють” дитину, створюючи відчуття довіри.

• Винагорода: Обіцяють гроші, подарунки, “привілеї” або популярність за виконання завдань.

• Почуття провини: Маніпуляції типу “якщо ти не допоможеш, постраждають інші”.

• Сила авторитету: Використання ролей вчителів, військових, “старших друзів”, щоби вплинути на рішення дитини.

• Низька обізнаність про ризики. Діти можуть просто не розуміти, що відбувається, та не здогадуються, які це може мати для них наслідки. Бо банально НЕ знають та НЕ чули про це.

9. Захоплення іграми та віртуальним світом. Злочинці створюють “завдання”, що нагадують ігровий процес, через що діти сприймають їх як гру. Тож як наслідок, у віртуальному середовищі діти можуть не до кінця усвідомлювати, що їхні дії мають реальні наслідки.

10. Брак батьківської уваги. Окрема НАДважлива причина. Коли батьки не цікавляться онлайн-життям дітей, це відкриває можливості для злочинців. Якщо діти не відчувають підтримки вдома, вони шукають її в інтернеті, де можуть стати жертвами маніпуляцій.

11. Складні життєві обставини: Діти, які живуть у незаможних/малозабезпечених умовах, більш схильні до впливу злочинців.

12. Пошук визнання: Діти прагнуть бути важливими, помітними та прийнятими в групі. Зловмисники маніпулюють цим бажанням, пропонуючи “героїчні” ролі або “місії”.

13. Самовпевнена поведінка дітей в інтернеті. Згідно з дослідженням, діти схильні переоцінювати рівень своєї безпеки та знань, що стосуються цифрового середовища.

14. Використання можливостей штучного інтелекту. Злочинці активно використовують технології штучного інтелекту, щоби вводити дітей в оману, створювати нереальний контент та шантажувати цим контентом дітей з подальшим впливом на останніх.

Чому діти спілкуються зі злочинцями?

Цікавість

Діти та підлітки досліджують щось нове в інтернеті саме через цікавість. Так само відбувається і зі спілкуванням з незнайомцями, оскільки це викликає багато передчуття та невідомості — а що людина хоче від мене, а що буде, якщо я відповім певним чином.

Пропозиції, які викликають інтерес

Злочинці можуть пропонувати зробити щось за винагороду: гроші, дорогі подарунки, таємний секрет, який дозволить дитині стати популярною, додаткові можливості в онлайн-іграх тощо. А також надають відчуття особливості та секретності таким завданням: що це є таємно та надважливо й ніхто окрім цієї дитини не може допомогти в цьому.

Особливість віку

Діти та підлітки впевнені, що через їхній вік їм нічого не страшно і ніхто не може їх скривдити, бо вони є неповнолітніми. Та як показує практика, злочинці в інтернеті саме за ними і полюють, запевняючи дітей, що вони не будуть нести відповідальність за злочинні дії, оскільки є дітьми. Також діти відчувають себе цінними та особливими, коли дорослі просять їх виконати якісь завдання, які є важливими і навіть секретними для інших.

Гра

Часом діти та підлітки сприймають те, що відбувається з ними, особливо в інтернеті, як певну гру, де можна обрати, як себе поводити з тою чи іншою людиною, де можна використовувати неправдиву інформацію про себе, щоб здаватись дорослішим чи кращим у чомусь. А якщо людина тебе не знаю в житті, то це додає ще більше азарту - сформувати певний образ себе.

Що має зробити дитина, якщо отримала «цікаві пропозиції» чи погрози?

Навчися казати "Ні": чітко відповідати відмовою на будь-які підозрілі пропозиції в мережі та не продовжувати діалог із сумнівними особами.
Блокувати: миттєво блокувати незнайомців, які ставлять запитання про місцезнаходження, військові об'єкти, інфраструктуру або просять надіслати особисті дані.
Не поширювати геолокацію: не викладати фото чи відео з прив'язкою до місцевості, особливо блокпостів, роботи ППО чи руйнувань.
Звертатися до дорослих: отримав/ла пропозицію підзаробити, отримати подарунок, чи навпаки — погрозу: поділися цим з батьками, чи дорослим, якому довіряєш. Перевіряйте усю сумнівну інформацію разом.

Що мають робити дорослі, аби захистити свою дитину?

Будуйте довіру: дитина має знати, що може розказати про будь-яку ситуацію, не боячись покарання чи осуду.
Контролюйте коло спілкування дитини: цікавтеся, у які ігри грає підліток, на яких інтернет-ресурсах спілкується, які Telegram-канали читає.
Навчайтеся розпізнавати ворога: перевіряйте разом інформацію, обговорюйте правила безпечного інтернету.

Які є ознаки того, що дитину залучили

Існує певний перелік ознак, який дозволить зрозуміти, що з дитиною відбувається “щось не те”. Для дорослих це має стати сигналом того, що потрібно дізнатися, що відбувається з дитиною, та скласти подальший план дій. Отже, що це можуть бути за ознаки:

1. Зміни у поведінці: агресивність, аутоімунна агресія, замкнутість, відчуження, ігнорування правил, знецінення соціальних норм, ухилення від відповідальності, замовчення/гордість/збудження, які нічим, на перший погляд, не підкріплюються.

2. Відчуття страху, тривоги. Дитина може виглядати наляканою, нервовою або постійно очікувати небезпеку.

3. Захоплення темами війни чи насильства. Постійно говорить про військові конфлікти, зброю, насильство або подібні теми.

4. Неприйняття думки інших. Чітке розділення світу на “друзів” і “ворогів”, відчуття належності до певної “групи”.

5. Радикалізація поглядів. Ви помітили, що дитина почала себе поводити не так, як поводила до цього. Наприклад, почала цікавитися політикою активніше, ніж до цього, при цьому висловлюючись пропагандиськими кліше: “не все так однозначно, України не існує як держави, Україну придумав ленін, на територію України ніхто не нападав тощо”.

6. Нові знайомства, про які дитина вам не розповідає. З’являються незрозумілі “друзі”, яких дитина не хоче обговорювати або пояснювати їхню роль у житті.

7. Нічна активність. Дитина проводить багато часу в інтернеті вночі.

8. Приховування гаджетів. Постійно блокує екран телефона чи комп’ютера, швидко закриває вкладки браузера.

9. Зміни в зовнішньому вигляді. Дитина починає різко змінювати свій стиль та додавати символіку та нові елементи у свій зовнішній вигляд.

10. Споживання контенту. Дитина дивиться відео чи читає контент, що пропагує екстремізм, насильство або воєнні дії.

11. Активне використання платформ, що дозволяють залишатися анонімним. Використання Telegram, Discord, Signal для спілкування. Включені самознищувальні повідомлення, використання анонімних чатів.

Примітка* Дитина може використовувати ці налаштування месенджерів заради безпеки, тож важливо дізнатися для чого та з якою метою дитина це використовує.

12. Незвичні чати, групи та листування з незнайомцями. Участь у чатах із сумнівними назвами та темами. Наприклад, “герої СВО, воєнний асвєдамітєль, запіскі вєтєрана, кофє с чєсноком і пєрцєм” та ще сотні інших. УВАГА! Назви чатів навмисно написані транслітерацією та з умисним уникненням символіки окупантів.

13. Спілкування у геймерських платформах. Спілкування у кімнатах, які поєднують ігрову тематику із закликами до дій у реальному житті.

14. У дитини з’являються гроші, речі, гаджети чи подарунки, фінансове походження яких викликає у вас питання.

15. Ви помітили інструкції, зошити, записки, збережені посилання, що стосуються теми вербування/диверсій/мають підозрілий зміст.

Виявлення ознак залучення дитини до екстремізму або воєнних злочинів є критично важливим для забезпечення її безпеки та добробуту.

Відповідальність

Згідно зі статтею 113 Кримінального кодексу України, диверсія — це умисні дії, спрямовані на:

• Руйнування об’єктів інфраструктури (мости, електростанції, залізничні шляхи, підприємства тощо).

• Пошкодження військових об’єктів або майна.

• Вчинення вибухів, підпалів, знищення чи псування матеріальних цінностей.

• Інші дії, що мають на меті послабити державу, створити небезпеку для життя людей чи дестабілізувати ситуацію в країні. Диверсія є тяжким злочином, навіть якщо її скоїв підліток. Кримінальна відповідальність за диверсію Основні положення (стаття 113 ККУ):

• Позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

• У разі, якщо диверсія спричинила загибель людей або тяжкі наслідки, можливе довічне позбавлення волі.

Відповідальність для неповнолітніх:

• Згідно зі статтею 22 ККУ, підлітки віком від 14 років можуть нести кримінальну відповідальність за тяжкі злочини, зокрема за диверсії.

• Це означає, що навіть якщо дитина вчинила злочин під тиском або за обіцянку винагороди, вона може отримати суворе покарання.

• Пом’якшення відповідальності:

• Суд може врахувати, що дитина була залучена до злочину через обман, шантаж чи примус, але це не звільняє від покарання.

Якщо особа добровільно відмовилася від злочину та допомогла запобігти його вчиненню, це враховується судом як обставина, що пом’якшує покарання.

Що робити, якщо дитина вже поділилася чи погодилася на виконання завдання, алгоритм дій:

1. Зберігайте спокій. Уникайте агресії та критики дитини. Ситуація потребує вашого раціонального підходу. Важливо, щоби дитина не злякалася та не закрилася.

2. Поспілкуйтеся та дізнайтеся деталі інциденту. Запитайте, які мотиви дитини, чому він/вона погодився/лась.

3. Поясніть, що за ці дії передбачена відповідальність, що це незаконно. Проте, якщо ви самостійно та добровільно звернетеся до правоохоронних органів, це позитивно вплине на подальший розгляд справи.

4. Зберіть докази.

• Збережіть листування, групи, контакти, а також будь-які докази, які підтверджують зв’язок з пропагандою та злочинними пропозиціями;

• зберіть скріни/запису екрана;

• аудіоматеріали та відеоматеріали збережіть;

• не видаляйте матеріали з особистого листування.

5. Повідомте правоохоронні органи:

Національна поліція України: Зателефонуйте на 102 або скористайтеся офіційним сайтом Кіберполіції для подачі електронної заяви.
Служба безпеки України: Інформацію про диверсійну діяльність чи заклики до неї повідомляйте за номером 0 800 501 482 або через офіційні чат-боти. Чат-бот СБУ t.me/spaly_fsb_bot
Зверніться до кіберполіції (заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua), чи СБУ, надавши всі зібрані докази. Вони мають змогу ідентифікувати осіб, які втягнули вашу дитину у злочин.