Міський голова Олександр Кодола під час особистого прийому підтримав ініціативу представників Ніжинської міської громадської організації ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС щодо оновлення меморіальних плит на пам’ятному знаку. Викарбуваний на гранітних плитах список прізвищ ліквідаторів аварії, які вже відійшли у вічність, має бути доповнений. «Громада має зберігати пам’ять про кожного, хто ціною власного здоров’я захистив країну від наслідків найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття», — підкреслив міський голова. Надано доручення відповідним службам провести звірку інформації за останні роки та завершити формування повного списку ніжинців — ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які, на жаль, уже не з нами. Їхні імена будуть «вписані» в граніт пам’яті.
За підсумками прийому узгодили й підготовку змістовних заходів із вшанування ліквідаторів до 14 грудня — Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Нагадаємо, саме 14 грудня 1986 року було завершено будівництво захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком. З перших днів аварії близько 1000 ніжинців брали участь у ліквідації її наслідків.
Інформаційна пам’ятка
Пам’ятний знак «Дзвони Чорнобиля» у Ніжині визнаний одним із найкращих тематичних монументів в Україні, встановлених на честь подвигу місцевих ліквідаторів та жертв аварії на Чорнобильській АЕС. Він був відкритий у 2007 році з ініціативи громадської організації «Спілка Чорнобиля». Автором композиції виступив архітектор Григорій Шмаровоз. Над створенням пам’ятника працювали: скульптурно-архітектурна група на чолі з Григорієм Шмаровозом, будівельники, спеціалісти комунальних підприємств, НВК «Прогрес». Завдяки цим колективам пам’ятник і є одним із найкращих в Україні. У 2019 році виконавчий комітет Ніжинської міської ради ухвалив рішення «Про затвердження зовнішнього вигляду пам’ятного знака „Дзвони Чорнобиля“», відповідно до якого й були встановлені гранітні дошки з прізвищами ліквідаторів аварії, яких на той час уже не було серед живих.
Фото пам’ятного знаку «Дзвони Чорнобиля», Олександра Сердюка
