Закон України “Про загальну середню освіту” прийнятий Верховною Радою 16 січня 2020 року, розбурхав і вчительську, і батьківську спільноти. Хоча, основні його статті обговорювалися, починаючи аж з травня 2019 року. Тож абсолютною новинкою закон не став. В повному обсязі він вступить у силу у 2024 році. Починаючи з нинішнього року, триватиме своєрідний перехідний період. Для нього виписані в законі і перехідні положення. Тож до чого готується ніжинська освіта й що вже ставить “на вуха” ніжинську громаду, про це місцеві журналісти говорили під час брифінгу з профільним заступником міського голови Ігорем Алєксєєнком та начальником Управління освіти Ніжинської міської ради Станіславом Крапив'янським.
Особливість ніжинської освітньої мережі — близько 6 тисяч учнів для яких працює і фінансується 18 навчальних загальноосвітніх закладів. Така мережа сформувалася в часи, коли учнів було заледве не по 35 у кожному класі й школи працювали у дві зміни, а місто приростало дорослим населенням і щорічно “збагачувалося” дитячим контингентом. Сьогоднішня тенденція “дитячого приросту” якраз протилежна, а освітня мережа діюча і донині.
Директори шкіл
До 1 липня 2020 року, у відповідності з вимогами нового закону, всі директори шкіл повинні бути переведені на контракти. Затвердження на посаду, проходить через конкурс.
Тут проблем для наших шкіл не буде: вже нині всі директори працюють на контрактах. Це практика ніжинської освіти вже не одного року. Багато хто з них пройшов і через конкурсне призначення. Нині тривають такі конкурси на призначення директора у школі №10 та гімназії №3. Претендентам на ці місця дещо поталанило. Положення про конкурсну комісію ще не має нововведень від нового закону. Тож рівні з усіма учасниками конкурсної комісії голоси, мають і педагогічний колектив і батьківський загал школи. А от вже для наступних претендентів на посади директорів, діятиме вже змінене Положення про конкурс. Зокрема, в частині учасників конкурсної комісії й їхніх голосів. Так педагогічний та батьківський колективи шкіл матимуть лише дорадчий голос під час конкурсу. До складу самих комісій мають бути включені й представники управлінь та відділів освіти. Першими нові правила випробують претенденти на посаду директора школи №1.
За новим законодавством, контракти з директорами з “досвідом”, заключатимуться на конкурсних засадах на 6 років. А от починаючим директорам- перший контракт на 2 роки. Якщо претензій немає, то контракт пролонгують вже без конкурсу ще на 4 роки.
Ще одне нововведення: директором школи може стати людина і без педагогічної освіти. Головне мати вищу освіту та не менш ніж три роки педагогічного чи наукового стажу. До слова, педагогічний стаж може отримати і людина без педагогічної освіти. Адже за новим законом вчителем може стати людина без педагогічної освіти. Тут вимоги: вища освіта, знання державної мови, морально-вольові якості. Як приклад, малювання, креслення, трудове навчання може викладати людина з інженерною освітою, а інформатику — випускник політехнічного інституту. Тобто роль грає вища фахова освіта, а ніяк не педагогічна.
Працюючі вчителі пенсіонери
До 1 липня 2020 року, у відповідності з вимогами нового закону, всі працюючі вчителі пенсіонери мають бути переведені на строкові трудові договори.
Термін дії таких договорів від 1 до 3 років. Директор школи, впродовж контрактного року має право і звільнити такого працівника. Освітянські профспілки обурені такими нормами закону й вбачають у ньому дискримінацію людини за віком. Але.. До середньої загальної освіти переходить традиція вищої школи: або пенсія, або строковий трудовий договір. Нині переконати вчителя пенсіонера таки вийти на пенсію — завдання не з легких. Тут силу матиме лише його особиста заява. Тож новий закон пропонує строковими трудовими договорами “стимулювати” до виходу на пенсію, звільняючи робочі місця для молодих вчителів.
Та як зауважує Станіслав Крапив'янський, нині черг молодих вчителів до ніжинських шкіл немає. Бо немає і стількох бажаючих іти на заробітну плату в 4 500 — 4 600 грн. (молодий спеціаліст).
Нині в ніжинських школах працює трохи більше 100 вчителів пенсіонерів. Є такі, кому і 65, і 70 років, а є і рекордсмени — 75.
Та нині, мабуть, ще триматимуться за таких вчителів. Адже вже сьогодні відчувається кадровий голод на технічні дисципліни (фізику, хімію), англійську мову. А от в обласних центрах вже проблема з директорами та завучами.
Набір до 1 класу
Наступного навчального року до ніжинських шкіл прийде вже на 160 першокласнників менше. Через це, Управління освіти звертається до директорів шкіл формувати перші класи з наповнюваністю не менше 20 учнів. Кількість у 10-12 явно замала, враховуючи, що утримання одного класу - це чверть мільйона гривень. З кількістю 20 першачків у класі погоджуються не всі директори. По трьох школах, зазвичай, подається менше заяв, а не відкриття класу дуже турбує вчителів, бо вони вбачають у цьому початок кінця своїх закладів. На сьогодні деякі школи, поки що, мають лише по 15 заяв до першого класу, а потенціалу в мікрорайонах їхнього розташування для збільшення кількості немає.
Проаналізувавши дані, прогнозується й подальше зменшення кількості дітей у початковій ланці. Це наслідок низької народжуваності, яка має стійку тенденцію попередніх років і прогнозну на майбутні. Тож до 2023 року в наших школах стабільно буде близько 7 тисяч учнів. За такої кількості дітей та вимог закону, оптимізація освітньої мережі — захід невідворотній.
Набір до 10 класу
Ця тема турбує не менше ніж тема першокласників. Нині в школах навчається 581 дев'ятикласник. Тенденція, яка спостерігається кожного року — 60 % від загалу дев'ятикласників продовжують навчання в школі і йдуть до 10 класу. Інша частина вступає в коледжі країни, професійно- технічні училища. Тож потенційних десятикласників у нас вийде десь 335. За умовами нового закону наповнюваність класу не більше 30, тож логічно потенційних 12 класів на місто. 4 з цієї кількості традиційно набирає міський ліцей. Невеличку квоту на ніжинців має і обласний ліцей. Тож на всі школи міста залишається набрати лише 8 класів. При цьому, деякі школи вже нині переповнені, їхнє завантаження більше 100 відсотків. Як вони виконають вимоги законодавства про паралелі старшої школи (кілька класів) без порушення санітарних вимог — сказати дуже важко. Двозмінне навчання законом забороняється. Управління освіти і проти відкриття 10 класів у віддалених мікрорайонах міста, де може бути 10-12 учнів.
“Ми передбачили і в законі це написано, що ефективними є школи де 4 класи на паралелі й не менше 100 учнів-старшокласників, - говорить очільник Управління освіти. - Якщо у нас 335 учнів продовжить навчання у 10 класу, то це фактично 3 навчальні заклади, які в перспективі законодавчого поля можуть стати ліцеями. Це питання нині обговорюється в освітянській спільноті. До міського ліцею питань бути не може. А от які ще дві школи стануть з ним вряд — питання, поки що, відкрите. Навчальні заклади думають”. Доповнив думку і заступник міського голови Ігор Алєксєєнко: “Однозначно, це мають бути потужні школи, які мають реальну матеріально-технічну базу, зокрема, наявність спортивної зали, харчоблоку, та потужний фаховий рівень викладання предметів. Як би ми того уникали визнавати, та якість освіти забезпечує конкуренція. Це яскраво довели результати минулорічного ЗНО: там де наповнюваність там і кращі результати”.
Школи, які вже кілька років поспіль не набирають 10 класи, що з ними?
Це не провина шкіл, це результати демографічної ситуації, зокрема і в районах їхнього розташування. Управління освіти поспілкувалося з директорами таких шкіл і виходить з пропозицією до них стати гімназіями. Це означає завершувати навчання 9 класом. Такі пропозиції отримали ЗОШ №№ 5, 6, 13 і будуть обговорювати їх зі своїми педагогічними та батьківськими колективами.
До слова, першою школою міста, яка перейшла в статус такої гімназії, стала школа №2. Другою - школа №14.
“1 вересня 2020 року маємо чітко знати чи будуть ще три школи гімназіями, - говорить Станіслав Крапив'янський. - Що буде з іншими навчальними закладами - сьогодні говорити важко. При зменшенні кількості дітей, відповідно до вимог нового закону, деякі з них можуть стати початковими школами. В будь-якому випадку, мова не про закриття. Мова йде про зміни статусів, ступеневості. Так ЗОШ №8 вже не фінансується, натомість, вона реорганізується під дитячий садочок “Кручайлик”. Це рішення і вчителів, і батьківського загалу. І вже 1 вересня новий садок прийме своїх вихованців — 2 групи по 20 дітей. На реконструкцію приміщення під садочок з міського бюджету виділено 5,5 млн. грн. Значні кошти підуть на закупівлю обладнання та ремонт харчоблоку”.
Шукати лоббі, покровительство, важелі тиску — порятунок від змін?
Відтягувати час з рішеннями яким закладом стати, апелюючи що до 2024 року ще далеко, це практично не поважати ні педагогічний, ні учнівський, ні батьківський колективи. Це не докір, це логічний висновок. Закон чітко розмежував критерії для існування початкової школи (1-4 класи), гімназії (1 — 9 класи) та ліцею (10-12 класи). Уявіть, як почуватимуться учні, педагоги коли школа не зможе функціонувати у бажаному для неї форматі, бо не дотримуються законодавчі норми? Звісно, на рівні повноважень місцевого самоврядування можуть бути прийняті якісь специфічні умови для освітянської мережі. Але й вони будуть в рамках того, що дозволятиме закон. А частково вже 2022, а остаточно 2024 ми просто будемо поставлені перед фактом виконання Закону України і приведенням освітньої мережі до його вимог. Тож з 2020 року починається перехідний період. Як підкреслив заступник міського голови Ігор Алєксєєнко: “Мета такого періоду — підійти до реформи нашої освітньої мережі поступово. Щоб жоден вчитель не втратив робоче місце і це важливо, щоб батьки були задоволені місцем перебування їхньої дитини, а дитина умовами і рівнем навчання. Таке завдання надскладне, тому і рухатися будемо поступово”.
Чи шукатимуть дев'ятикласники цього року, де продовжувати навчання?
Містом вперто повзуть чутки, що вже цьогорічних дев'ятикласників “уріжуть”у виборі свого навчального закладу. Мовляв лише 2 школи матимуть “таку честь”. Як поінформував журналістів Станіслав Крапив'янський, щороку Управління освіти просить директорів шкіл набирати до 10 класу максимальну кількість учнів — 20. Та кожного року 4-5 шкіл чи не в половину недобирають, а деякі взагалі мають по 4-5 заяв. Та відкриття 10 класу хай і з десятком учнів, відвойовується на всіх рівнях. Для директорів - це означає зберегти славні традиції свого навчального закладу. Зберегти 10 клас у своїй школі прагнуть і вчителі, бо це додаткові 2 ставки і додаткове навантаження, яке збільшує виплати. Батьківський загал, як правило розуміє, що реформа невідворотня, але “Нехай вона почнеться з інших. Дайте нашим дітям довчитися 2 роки в нашій школі. Нас тут знають вчителі, та й дітям переходити в іншу школу, в новий колектив не варто. Та й взагалі, не хочемо ходити в школу, яка за 100 метрів від нашої”.
Цьогорічним “прогнозам за чутками”, як запевнило нас освітянське керівництво, не збутися. “Цього року перехідний період, скажем так, можна не хвилюватися”, - зауважив заступник міського голови Ігор Алєксєєнко. Тож лише про дві школи для десятикласників цьогоріч мова точно не йтиме. А боятися нового навчального закладу і нового колективу — це користуватися стереотипами. Такі страхи розбиваються об наочний приклад — міський ліцей. Там учні з різних шкіл, з різних мікрорайонів міста, та вже за місяць навчання стають справжнім колективом і випускаються з чудовими результатами.
Коли буде оприлюдненоперелік пропонованих заходів на весь чотиририрічний перехідний період?
Заходи, які пропонуватиметься здійснити, зібрані в один документ. “Документ такого рівня не часто створюється у нас, - підкреслив заступник міського голови Ігор Алєксєєнко- що стосується конкретних даних. За цю копітку роботу в зборі даних, обрахунках і аналітиці минулих років, сьогодення і прогнозних даних і цифр дякую Управління освіти. Сам документ нині проходить консультації у вузькому колі спеціалістів. На загал і оприлюднення він вийде наприкінці цього року. З якою метою? Щоб у 2024 році, коли закінчиться перехідний період, усі: і діти, і вчителі, і батьки розуміли, з цього року нашу освітню мережу ми повинні співставити з вимогами закону. Ми просто не зможемо працювати за його межами”.
ДЛЯ ДУЖОК:
“Закриття жодної школи не буде. Будуть зміни у форматі, ступеневості, статусі, статуті, але ніякого закриття. Заходи, які пропонуються спрямовані на те, щоб наявну мережу освітніх закладів було збережено. Звертаю увагу! Будь-яке рішення буде прийматися максимально консолідовано: через порозуміння з педагогічним та батьківським колективами, профільними структурами, депутатським корпусом міста. Остаточна крапка за рішенням міської ради. Звісно, поза законом рішень не буде, це зрозуміло”. Заступник міського голови Ігор Алєксєєнко готуватися, ще є 4 роки, та час спливає дуже швидко. Закон написаний просто, зрозуміло, чітко, прозоро. Що чекали — в принципі знали вже. Нині ідуть консультації, складається графік проведення загальношкільних батьківських зборів по навчальним закладам. Завдання І півріччя 2020 року — перехід трьох шкіл у статус гімназій і відкриття дошкільного закладу “Кручайлик”. А першим на переформатування піде структура Управління освіти. І це без жартів”. Начальник Управління освіти Станіслав Крапив'янський
