В області з вересня 2019 року запрацювало управління Державної служби якості освіти, що й буде організовувати інституційні аудити. З 115 педагогічних працівників області, які зареєструвалися та виявили бажання спробувати себе в ролі освітнього експерта, управлінням Державної служби якості освіти у Чернігівській області відібрано двох регіональних експертів-тренерів. Серед них – Людмила Коткова, заступник директора з навчально-виховної роботи Ніжинського міського ліцею.

Він відбувається раз на десять років і передбачає комплексну зовнішню перевірку, під час якої освітніми експертами здійснюється оцінювання освітніх та управлінських процесів у школі та її внутрішньої системи забезпечення якості.Аудит не матиме жодних каральних заходів, натомість за його результатами будуть надаватися рекомендації – як самому закладу, так і його засновникові. Тому не варто боятися інституційного аудиту!
Днями в Києві завершилася підготовка першої сотні регіональних експертів-тренерів. Навчання організувала Державна служба якості освіти України спільно з Університетом менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України. Учасники заходу опановували теорію та практику оцінювання якості освіти у загальних середніх навчальних закладах.

-Чому, на Вашу думку, виникла потреба в інституційному аудиті?
На мою думку, у світлі останніх досліджень (згадаймо хоча б результати України в Програмі міжнародного оцінювання учнів PISA) і виникла потреба змінювати сам підхід до оцінювання якості освітньої діяльності. Ми всі розуміємо, що школа повинна створювати належні умови для особистісного розвитку кожного учня, формувати необхідні для життя компетентності, уміння «вчитися». Інституційний аудит – це абсолютно новий формат зовнішнього оцінювання діяльності закладу освіти, але пріоритетним тепер стане самооцінювання, яке має проводитися щорічно. І оскільки якість є категорією, яка вимагає постійного поліпшення, то відповідно заклад має демонструвати щороку вищий рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, ніж був раніше. Нема підвищення якості – отже, освітня послуга погіршується.
Спадає на думку вислів англійського письменника Редьярда Кіплінга: «Освіта — найбільше із земних благ, якщо вона найвищої якості. В іншому разі вона абсолютно марна». Я б утворила з цього висловлювання такий ланцюжок: якість освіти – якість життя – конкурентоспроможність держави.
-Чи не здалося Вам, що змінилася лише назва, а по суті, це всім відома атестація закладу?
Ми всі віримо в краще. Сподіваємося, що все-таки це не лише зміна назви. Як на мене, ідея інституційного аудиту дуже гарна. По-перше, це можливість кожному закладу подивитися на свою діяльність очима дітей, батьків, учителів. По-друге, інституційний аудит – своєрідне зовнішнє незалежне оцінювання управлінської та педагогічної діяльності закладу. Освітні експерти будуть відвідувати уроки всіх учителів, через анкетування (анонімне, щоб не боялися реципієнти висловити думку) та усне опитування цікавитимуться шкільним життям, вивчатимуть, звичайно ж, і документацію.
Щоб відповісти на ваше запитання, процитую професора ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" НАПН України Наталію Клокар: «Поставте учневі лише одне запитання: «Чи любите ви ходити в цю школу?» Відповідь і буде оцінкою закладу». Мені імпонує такий підхід до оцінювання, адже часто «на паперах», тобто у звітах, усе так добре написано, але діти не почувають себе в школі комфортно. А серед найголовніших умов перебування дитини в закладі освіти має бути безпека й комфорт. Школярі там проводять більше часу, ніж удома! І так 11 років!
От якби ми запитали в різних людей, що таке «якість освіти», то відповіді отримали б різні. Це закономірно. Для педагога – це буде, мабуть, належне науково-методичне забезпечення й високий показник успішності учнів, для дітей – комфорт, для батьків – розвиток, для суспільства – вихованість, для роботодавця – уміння вчитися. А завдання закладу освіти – поєднати всі ці бажання. Тому школи, гімназії чи ліцеї і мають постійно здійснювати аналіз своєї діяльності, ураховуючи думку вчителів, учнів, батьків.
-Що включає в себе оцінювання якості освітньої діяльності закладів освіти?
Під час інституційного аудиту, окрім вивчення документації, буде оцінено освітнє середовище закладу освіти, система оцінювання здобувачів освіти, оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, управлінські процеси закладу освіти. Усього буде враховано 15 вимог, 52 критерії (вони всі оприлюднені в «Абетці для директора»). Якщо хоч маленька позитивна динаміка буде між внутрішньою перевіркою (самоаналізом) та зовнішньою (інституційним аудитом), отже, заклад іде в правильному напрямку. Аудит планує зібрати всі проблеми шкіл України, щоб у майбутньому усунути ці недоліки.
Якщо дозволите, процитую порівняння, яке почула від Тамари Сорочан, професора кафедри філософії і освіти дорослих ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" НАПН України: «Інституційний аудит можна порівняти з вимірюванням рівня масла в машині. Ви виміряли й побачили, що недостатньо масла. Ви ж не сварите машину? Не списуєте її? Ви просто доливаєте більше масла. Ось так діє аудит. Він констатує, вимірює якість діяльності закладу, після чого треба заповнювати прогалини, удосконалювати слабкі місця».
Зізнаюся щиро, що неодноразово під час лекцій констатувала факт: Ніжину пощастило з керівництвом, яке завжди йде попереду всіх інновацій, спонукає до саморозвитку педагогів, систематично вживає заходи для створення належних умов діяльності закладів. Нині в усіх документах почали вживати поняття «дитиноцентризм», а для ніжинців воно знайоме давно. Що стосується автономії, то в багатьох містах України директори шкіл не можуть реалізувати цю мрію, а в нас ситуація навпаки: Управління освіти постійно пропонує всім закладам перейти на автономію. Тож користуючись нагодою, хочу подякувати Управлінню освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області за прагнення працювати в інтересах дитини, за бажання створювати освітнє середовище безпечне й комфортне, адже якісна школа – це органічна частина нашого міста.
-Якими якостями має володіти освітній експерт?
До речі, це питання було в анкеті, яку ми заповнювали при реєстрації. На мою думку, важлива чесність, сумлінність, конфіденційність, освітній експерт повинен мати м’які навички, уміти працювати з інформацією (аналізувати, систематизувати, узагальнювати, використовувати валідні методи дослідження) та взаємодіяти з учасниками освітнього процесу, дотримуючись етичних норм. Щиро хочу вірити, що освітніми експертами будуть люди, які знають не лише теоретично, а й на практиці, що таке «толерантність», «об’єктивність», «справжня фаховість».
-Чим запам’яталося Вам навчання регіональних тренерів-експертів з питань проведення інституційного аудиту? Поділіться враженнями з читачами.
Враження неймовірні! По-перше, це нові практичні навички, по-друге, доброзичлива атмосфера та конструктивний діалог, по-третє, обмін досвідом. Це сучасна система навчання, новий зміст, живе спілкування з надзвичайно розумними людьми.
Дякую за наше спілкування. Для мене це були не лише спогади про навчання в Києві, а роздуми про стан сучасної освіти в Україні. На щастя, у Ніжині ця галузь у пріоритеті. У нас потужна освіта й справжня підтримка.
